«Якщо США не готові ефективно захистити своїх союзників у Перській затоці, значить, не можуть захистити союзників у Європі»
Розмова з публіцистом Віталієм Портниковим про загострення війни на Близькому Сході, вибори в Угорщині та враження від поїздки у США
«За допомогою ракетних ударів неможливо змінити владу в жодній країні»
— Війна в Ірані розповзлася по цілому Близькому Сходу. Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп заявив, що він уже переміг у цій війні, щоправда, не уточнює, коли збирається її закінчувати, що дещо суперечить одне одному. Іран не здається. Трамп вимагає повної капітуляції. Яку мету насамперед ставив Дональд Трамп, коли віддавав наказ розпочинати операцію «Епічна лють»?
— Ця мета визначилась після першої іранської атаки на Ізраїль. Стало очевидно, що коли Іран говорить про знищення Ізраїлю, він не жартує. І це — єврейський національний досвід. Коли євреям кажуть, що їх хочуть знищити, це не образ, а суть. Поки Іран готував ядерну програму, поки були погрози знищити єврейську державу, але не було конкретних дій, можна було вважати, що це частини ідеології. І навіть на тлі цієї ядерної програми Барак Обама домовлявся з Іраном про міжнародний контроль над збагаченням урану. Дональд Трамп під час свого першого перебування у Білому домі вийшов з цієї домовленості. Але коли відбулася перша атака, стало ясно, що Іран може загрожувати безпеці Ізраїлю як за допомогою ядерної зброї, так і за допомогою ракетної програми. Що зараз і бачимо. Тому було зроблено висновок: поки цей режим в Ірані існує, є небезпека. До речі, те саме свого часу стосувалося радянського режиму. Було очевидно, що поки радянський режим існує, є небезпека ядерної війни. У цьому були впевнені всі на Заході. Тому демонтаж цього режиму, заміна його на більш цивілізований — ідея Рональда Рейгана, Маргарет Тетчер. Вважається, що вони хотіли знищити радянський союз. Ні. Вони хотіли чогось більш зрозумілого і цивілізованого на чолі радянського союзу. Зараз Трамп каже, що у Венесуелі може співробітничати з Делсі Родрігес, а Рейган і Тетчер свого часу були готові співпрацювати з Михайлом Горбачовим.
Коли Тетчер зустрілася з Горбачовим, вона сказала: «З цією людиною можна мати справу». Було ясно, що Горбачов не натисне на кнопку.
Пригадуєте, Джордж Буш-старший з трибуни Верховної Ради закликав Україну підтримати Горбачова. Так само Трамп, по суті, каже венесуельській опозиції, що вона не повинна заважати Делсі Родрігес. Такою самою була мета і в Ірані. Дональд Трамп говорив, що на чолі режиму з’явиться якась поміркована людина. Тобто варіант Горбачова чи Родрігес. Американці вважали, що ця людина буде теж ставитися до продажу нафти більш цивілізовано, не тільки до ядерної програми. Щоб не постачати Китаю нелегально підсанкційну нафту. Адже 25% китайських нафтопереробних заводів працюють на нелегальній нафті, яка є більш дешевою, ніж та нафта, яку купують всі інші країни світу. Якщо цього не буде, Китай так чи інакше буде змушений домовлятися зі Сполученими Штатами, оскільки одразу збільшиться вартість його власної продукції. Це була програма цивілізованого виходу в Ірані.
— Трамп прорахувався? Йому не вдалося швидко втілити в життя цей план.
— Так, він прорахувався, а інакше і бути не могло. За допомогою ракетних ударів неможливо змінити владу в жодній країні. Мені цікаво навіть не те, чи прорахувався Трамп, оскільки Трамп не міг не прорахуватися. Він є людиною некомпетентною з точки зору політичних рішень. Ну, може, у Венесуелі він не прорахувався, але там це завдання більш легко вирішувалося. Ба більше! Це завдання відповідало інтересам венесуельського режиму. Там, умовно кажучи, дурником був тільки Мадуро. А інші керівники режиму, ця мафія, були готові домовитися із Трампом і пожертвувати Мадурою, щоб залишити собі владу, не проводити виборів. Нагадаю, керівники Венесуели — під кримінальними справами, під санкціями США. Але зараз вони у «шоколаді». Їх визнали як легітимний уряд, хоча вони узурпували владу. В Ірані такого варіанта не було. Те, що прорахувався Трамп — це одне. Мені цікаво, чи прорахувався Натаньягу. Якщо мета — знищити ядерну програму і військовий потенціал Ірану, усвідомлюючи, що режим таким чином змінити не можна, це одна історія. А якщо думав, що буде знищено іранський режим, це інша історія. Вона не є безпечною.
— Чому? У чому принципова різниця?
— Сполучені Штати нікуди не подінуться внаслідок прорахунків Трампа. Максимум, що може бути, — обстріляють їхнє узбережжя, наприклад, Каліфорнію. Якщо влада Ізраїлю прораховується у питаннях безпеки країни, то це може призвести до краху держави. Ми маємо досвід 7 жовтня 2023 року. Це наслідки недооцінки можливостей ХАМАС. Вже маємо досвід цієї війни — недооцінки можливостей Хезболли. Казали, що Хезболла добита, а вона здійснює більш масштабні атаки на Ізраїль, ніж під час попереднього періоду. Я бачу небезпеку недооцінки ситуації у персоналізації конфлікту. Вважалося, якщо Ізраїль вбив Хасана Насраллу, на цьому можливості Хезболли завершуються автоматично. Так само мислили, якщо вбити аятолу Хаменеї. До речі, ця сама дурість притаманна багатьом українцям, які вважають, що смерть путіна — шлях до закінчення війни. Це того самого рівня прорахунки. Треба розуміти сутність таких режимів, їхню ідеологізованість. росія заточена на ліквідацію української державності. Крапка. І українцям з цим доведеться жити у цьому столітті. Іран заточений на знищення Ізраїлю. Крапка. Арабський світ співчуває не американцям і не ізраїльтянам, а Ірану і його проксісилам. Навіть тим країнам, які Іран зараз бомбить. Звернули увагу, що жодна арабська країна не приєдналася до Сполучених Штатів та Ізраїлю? Жодна! І не тільки арабська. Та ж Туреччина, на території якої вже впали ракети. Вона лише пальцем Ірану погрожує.
— Чому так?
— Тому, що спільна війна разом з Ізраїлем — це політичний крах і для республіканського президента, і для монарха. Бо це розрив з власним народом, який здебільшого налаштований антиізраїльськи, антисемітськи.
— Те, що Іран у відповідь почав бомбити своїх сусідів, 15 країн постраждали, стало сюрпризом для Америки, для Ізраїлю… Зрештою, для вас?
— Трамп вже сказав, що це сюрприз для нього. Для мене це теж сюрприз. Не буду казати, ніби вважав, що Іран буде готовий до таких радикальних дій.
— Яка основна мета такої тактики?
— Щоб конфлікт розповзався, щоб показати, що вони можуть бити по територіях країн, які є важливими партнерами Сполучених Штатів.
— Це такий собі примус до миру?
— Це радше примус до дестабілізації. Їм не потрібен мир. Вони не миру прагнуть, вони прагнуть краху Америки та Ізраїлю. Найголовніше, кого вони мають перемогти, — це великого сатану. Ізраїль не є великий сатана. Великий сатана — це Сполучені Штати Америки.
Можуть сподіватися, що таким чином вони завдають Америці серйозного економічного удару, демонструють її немічність.
— Чи можуть вони завдати такого удару? Все-таки Америка значно сильніша країна. Плюс Америка значною мірою вже знищила військовий потенціал Ірану, зокрема флот.
— Ми не знаємо, що вони знищили. Знаємо лише те, що каже Америка. Головне, не знаємо скільки всього залишилось і скільки може з’явитися. Адже коли говоримо, що китайські танкери безперешкодно оминають Ормузьку протоку, це означає, що вони туди і припливають. А чи танкер справді припливає порожній? Хто його контролює?
— Яких сюрпризів ще можемо чекати від Ірану?
— Є далекобійні ракети… Будуть ще удари по Південному Кавказу, по Європі, будуть іранські ракети в Україні і в Польщі. В Америці можуть бути операції гібридного характеру на кшталт української операції «Павутина» проти російського аеродрому. Може бути посилено терор проти єврейських установ, проти дипломатичних представництв Сполучених Штатів в усьому світі. Може бути спроба замаху на Дональда Трампа.
— Наземна операція американців можлива у такій країні, як Іран?
— Можлива, але вона може бути катастрофічною. Сподіваюся, вони на це не підуть. Іран — це ж не Ірак все ж таки. Якщо Америка туди увійде, то може вв’язатися у багаторічну партизанську війну, в якій буде гинути велика кількість американців. Була спроба наземної операції коаліції, в якій були і Саудівська Аравія, і Об’єднані Арабські Емірати, в Ємені, щоб повалити режим хуситів. І що? ОАЕ якусь територію змогли захопити і поставити під свій контроль. Але, в принципі, це нічим не закінчилося. Позиції хуситів залишаються недоторканими.
«Буде третя війна»
— Ріст ціни на нафту внаслідок цієї війни для Америки більше позитив чи негатив? Адже Америка — один із найбільших виробників нафти у світі, навіть випереджає Саудівську Аравію. Мені здається, якби Америка захотіла розблокувати Ормузьку протоку, вони б це могли зробити своїми силами. Наприкінці 80-их років вони це робили.
— Зараз інші технології. Зараз є безпілотники, ракетні обстріли. Якби могли, то розблокували б. Адже на них дивляться союзники у Перській затоці, які перестають виробляти нафту, а вони є найбільшими інвесторами в їхню економіку. І кожен день приносить гігантські збитки. Вони вже починають переглядати свої інвестиційні програми. А щодо того, що Трамп каже, ніби їм вигідна висока ціна на нафту, то Америка ж капіталістична країна. Це не радянський союз, який може у власній країні регулювати ціну на бензин. У Туркменистані люди взагалі не платили за газ у 90-ті роки. Так можна в Туркменистані, але не в Америці. Якщо у світі високі ціни на нафту, то вони і в Америці високі. Значить, високі ціни на пальне. І вони вже виросли у Штатах. А значить, зростає ціна на послуги, на товари, зменшується купівельна спроможність населення, зменшується бажання, відтак американці не голосуватимуть за партію, яка призвела до погіршення їхнього життя.
— Ріст ціни на нафту беззаперечно вигідний росії. Її військовий бюджет поповнюється за рахунок цих надходжень…
— У короткостроковій перспективі це нічого для росії не вирішує. Потрібно, щоб це було усталено. Виглядає, що почнеться третя війна. Якщо довго відбувається якась нестабільність у світі, вона неодмінно провокує нову. Я говорив, що через чотири роки почнеться нове велике загострення. Воно почалося. Наступна війна буде в Азії.
— Китай нападе на Тайвань?
— Можливо, за участі Китаю. Це ймовірно. Оскільки Захід не здатний вирішити проблеми, не перебуває в стані консолідації, не може ефективно відповідати на загрози, то Китай вважатиме, що може діяти безкарно. 7 жовтня 2023 року було ілюстрацією цього. Ця ситуація, по суті, була спрогнозована російсько-українською війною. Чому мене так бісило, коли мої друзі — ізраїльські політики, дипломати, журналісти, коли я намагався їм це пояснити, не розуміли мене. У відповідь чув від них: «Це не наша війна». Це була офіційна позиція. А потім сталося 7 жовтня. І все одно вони не розуміли, що 7 жовтня — це наслідок 24 лютого 2022-го. Але це було як на долоні: якщо іранські дрони літають в українському небі, то для Ірану це як полігон. Ясно було, що для Ізраїлю все це готується.
— Не тільки Китай може думати, що для нього зараз відкрилося «вікно можливостей», а й росія. Є інформація, що вона накопичує війська біля кордонів країн НАТО, і що найбільш вразливими зараз є країни Балтії. Чи може росія напасти на одну з цих країн?
— Я у це не дуже вірю — у росії немає додаткових ресурсів для цього. росію там зустрінуть європейські армії, у них сучасна зброя. Не думаю, що росія буде ризикувати. А ось гібридний варіант може бути. Втім, ми вже бачили гібридний варіант, коли безпілотники через Галичину прилітали у Польщу. Це початок. Може прилетіти в якийсь військовий аеропорт. Якщо Сполучені Штати не готові ефективно діяти, щоб захистити своїх союзників у Перській затоці, значить, не можуть захистити союзників у Європі.
— Власне це і може спровокувати путіна…
— Для путіна Україна є набагато важливішим фактором. Якщо він захопить Україну, і так буде мати контроль над Європою.
— Але ж захопити Україну йому не вдається…
— путін так не вважає. Якби думав по-іншому, давно би закінчив цю війну. путін, на відміну від Трампа, може закінчити війну.
— Які наслідки для України матиме війна на Близькому Сході? Ми вже бачимо, що до нас звертаються країни, яких атакував Іран, з проханням «закрити небо».
— Потрібно не просто, щоб вони брали у нас дрони, потрібно, щоб нам допомагали з воєнної точки зору, давали ракети, які дозволять нам перетворити російські військові підприємства на порох. Ми даємо вам можливість захиститися, але ви маєте дати нам можливість вижити.