Нові штрафи уже в дії

Ця постанова була затверджена на засіданні Кабінету Міністрів України 6 жовтня 2021 року і внесла зміни до постанови КМУ від 21 листопада 2011 року № 1209 «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, завданої внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів».

Необхідність ухвален­ня вказаної постанови, зазначають у міністер­стві, зумовлена тим, що востан­нє такси за незаконний вилов риби переглядалися майже 10 років тому, а тому сьогодні жод­ним чином не відповідають еко­номічній ситуації в країні та не спонукають порушників до при­пинення незаконної діяльності.

Адже тільки у 2020 році орга­ни рибоохорони викрили понад 46 тисяч правопорушень, з яких понад 13 тисяч є грубими по­рушеннями правил рибальства. Загальна кількість вилучених не­законно добутої риби становить понад 142 тонни. Загальна сума збитків, завданих у 2020 році рибному господарству внаслідок порушень правил рибальства, становить 102 мільйони гривень.

Крім того, останнім часом суттєво змінилися економічні та природні умови, зокрема по­гіршився загальний стан вітчиз­няної іхтіофауни, збільшився антропогенний вплив на водні популяції, а також зросла со­бівартість відтворення (вилову) об’єктів промислу, яку держава повинна понести для віднов­лення популяцій риб.

Тому осучаснення такс від­шкодування шкоди, завданої водним біоресурсам, є одним з важливих елементів забезпе­чення раціонального природо­користування та сталого роз­витку рибного господарства, відповідно до екосистемних та ощадливих підходів, запропо­нованих Кодексом відповідаль­ного рибальства ФАО. Що й ініціювало Держрибагентство і було підтримано урядом Укра­їни.

Міністр аграрної політики та продовольства Роман Лещенко зазначив: «Масове браконьєр­ство водних біоресурсів несе величезну загрозу національ­ній екологічній безпеці України, а стримувальні важелі до сьо­годні не діяли, як треба. Бра­коньєру простіше сплатити штраф, тому що він становив 0,1% від їхнього заробіт­ку. У деякі роки браконьєри мо­гли в рік добути стільки ж риби, скільки всі риболовецькі про­мислові підприємства України разом».

Тож тепер, після внесення змін до зазначеної вище поста­нови КМУ, за незаконне добу­вання (збирання) або знищення одного екземпляра водних біо­ресурсів, незалежно від розмі­ру та ваги, порушник повинен сплатити такі суми:

• амур білий або амур чорний — 3 553 гривні
• білизна (жерех) — 1 649 гри­вень
• верховодка (уклія) — 85 гри­вень
• в’юн — 68 гривень
• клепець — 1 564 гривні
• карась сріблястий — 1581 гривня
• краснопірка — 1 564 гривні
• лин — 1 598 гривень
• лящ — 1 649 гривень
• плоскирка (густера) — 1 564 гривні
• рибець звичайний — 1 581 гривня
• сазан — 3 706 гривень
• головень — 1 598 гривень
• тарань (плітка) — 1 564 гривні
• товстолоб (білий, строкатий, гібриди) — 3 638 гривень
• сом — 5 117 гривень
• судак звичайний — 3 587 гри­вень
• йорж звичайний — 51 гривня
• окунь — 3 162 гривні
• щука — 3 468 гривень
• інша риба (крім видів, зане­сених до Червоної книги Украї­ни) — 51 гривня
• рак (крім широкопалого та товстопалого рака) — 3 332 гривні
• зоопланктон (коловертки, гіллястовусі, веслоногі тощо) (за 1 кг) — 476 гривень
• личинки хірономід (за 1 кг) — 1 411 гривень
• трубочник (за 1 кг) — 935 гри­вень

Додамо лише, що ці такси розробили на основі наукового та експертного обґрунтуван­ня фахівців Інституту рибного господарства та екології моря Держрибагентства, з метою посилення охорони цінних про­мислових видів риб, основних видів водних безхребетних, водоростей та морських трав, у рибогосподарських водних об’єктах, на континентальному шельфі та у виключній (мор­ській) економічній зоні Україн.

Надалі у водоймах загального користування один рибалка має право впіймати без штрафу 3 кг дорослої риби або одну трофей­ну. А у приватних — за один раз можна виловити 5 кг риби.