«Дельта» розбушувався
Найагресивніший штам коронавірусу – вже в Україні
/wz.lviv.ua/images/articles/_cover/438061/delta.jpg)
92! У стількох країнах вже зафіксували випадки Covid-19, спричинені штамом «Дельта». Україна винятком не стала — Міністерство охорони здоров’я повідомило про перші два випадки. Оскільки цей штам — надзвичайно заразний і частіше викликає важкий перебіг, у ВООЗ б’ють на сполох: «Дельта» може стати причиною нової смертоносної хвилі захворюваності у світі.
Від цього варіанта коронавірусу мали би захистити наявні вакцини. Епідеміологи навіть вивели середню цифру захисту від важкого перебігу коронавірусної хвороби, спричиненої «Дельтою», — 80%. Але проблема полягає у тому, що у багатьох країнах рівень охоплення вакцинацією досі залишає бажати кращого. Як свідчать дані з Our world in date, у країнах з низьким рівнем доходів принаймні одну дозу вакцини отримало лише… 0,9% населення! Загальний світовий показник — 23,2%. Це — катастрофічно мало, якщо брати до уваги те, що значний відсоток людей наразі не отримав другої дози вакцини, а отже, й повного імунного захисту.
Світова медична спільнота переконана: людству доведеться пережити ще одну хвилю Covid-19, яка буде важчою за всі попередні. Українські фахівці з епідеміології прогнозують зростання захворюваності на кінець літа — початок осені. У МОЗі ламають голову над тим, як максимально відтермінувати поширення нового варіанта коронавірусу. Зокрема, з цією метою з 2 липня запроваджують нові правила перетину кордону для осіб, які повертаються з країн, де зафіксовано значне поширення штаму «Дельта» — Індії, Великої Британії, Ірландії, Португалії та Росії. Уже з цієї п’ятниці такі люди зобов’язані будуть проходити у прикордонних пунктах пропуску швидкий тест на виявлення антигену коронавірусу. Експрес-тест, звісно, не виявить «Дельти» (для цього потрібно проводити секвенування), але «засвітить» сам вірус.
У країнах ЄС захворюваність значно знизилася, тож країни одна за одною почали послаблювати карантинні обмеження. Проте у своїх рішеннях європейці виявляють максимальну обережність і за появи найменшої загрози знову поспішають закрити кордони.
Польща з 23 червня знову почала відправляти всіх прибулих з-за кордону (з-поза меж Шенгенської зони, у тому числі українців) на 10-денний карантин, який можна перервати через сім днів (за умови наявності негативного ПЛР-тесту). Німеччина тимчасово заборонила в’їзд громадянам Португалії, де у понад 70% нових випадків коронавірусної хвороби виявили штам «Дельта». Іспанія не так часто згадується у світових ЗМІ, як її сусідка Португалія, але й там у деяких регіонах, у тому числі в Каталонії, кожен п’ятий хворий заражений новим штамом.
До несприятливого сценарію готується й Греція. У цій країні ріст захворюваності очікують у середині серпні. Влада вже попередила, що запроваджуватиме жорсткі локальні обмеження там, де буде найменше вакцинованих і, відповідно, фіксуватиметься найбільший ріст захворюваності.
Не Європою єдиною
Штам «Дельта» розгулявся й у Південно-Східній Азії: в Індонезії, де днями зафіксували рекорд захворюваності (21 тисячу випадків, виявлених за добу), Таїланді та Малайзії.
«Горить» і Росія, яка вже кілька днів поспіль б’є рекорди смертності від Covid-19. Кілька днів тому там виявили перший випадок зараження штамом «Дельта плюс», одиничні випадки якого раніше фіксувалися у США, Великій Британії, Індії та ще семи країнах, зокрема у сусідній Польщі. Про цей підвид штаму «Дельта» наразі мало що відомо, проте науковці вже висувають припущення, що «Дельта плюс» може вислизати «з поля зору» антитіл, у тому числі тих, які виробилися в організмі людини у відповідь на введену вакцину.
В Африці лише за період з 21 по 27 червня виявили на 25% більше випадків коронавірусної інфекції, ніж у попередній тиждень. І є підозра, що цей сплеск спровокований новою мутацією коронавірусу, адже цей регіон (з огляду на повільні темпи вакцинації) також є доволі вразливим. Нагадаємо, саме в Африці з’явилася чергова мутація коронавірусу — південноафриканський штам.
Австралія та Нова Зеландія вирішили не чекати зростання захворюваності та вже посилили карантинні обмеження. Ізраїль, який є одним зі світових лідерів за кількістю вакцинованих, відновив вимогу носіння масок у закритих громадських приміщеннях. Така вимога, згідно з постановою Кабінету Міністрів, діє і в Україні, проте далеко не завжди виконується, при тому, що вакцинованих у нас хоча б однією дозою — трохи більше ніж 4,3%.
Людей «приспала» позитивна динаміка захворюваності. У Львівській області, приміром, ліжкова «ковідна» мережа за станом на вівторок, 29 червня, була заповнена лише на 8,4%. У той же час лікарі наголошують: ті хворі, які поступають у стаціонари, — переважно дуже важкі. Попри те, що місць у лікарнях — більш ніж достатньо, люди до останнього зволікають зі зверненням по медичну допомогу, бо переконані, що Covid-19 уже відступив.
Що відомо про штам «Дельта»?
За словами в. о. генерального директора Львівського обласного центру контролю та профілактики хвороб Наталії Іванченко, цей штам на 60% більш заразний, ніж його попередники. Якщо раніше людина могла заразитися, перебуваючи разом із хворим у закритому приміщенні або близько спілкуючись з ним (на відстані меншій, ніж 1,5−2 метри) протягом щонайменше 15 хвилин, то тепер для інфікування достатньо 5−7 хвилин. А деякі фахівці повідомляли, що достатньо й контакту тривалістю… 5−10 секунд!
Прояви коронавірусної хвороби, спричиненої штамом «Дельта», дещо відрізняються від звичної картини, яку лікарі спостерігають у своїх пацієнтів протягом останніх півтора року. Нова модифікація вірусу вражає не лише органи шлунково-кишкового тракту, а й органи слуху. Проте й це ще не все. «Дельта» атакує дітей та молодь і частіше викликає тромбози, які можуть призводити до некрозу тканин.
Чи захистять від «Дельти» наявні вакцини?
Так, але у вчених вже не викликає сумніву те, що ефективність препаратів, наявних в арсеналі людства, проти нового штаму є нижчою, ніж проти попередніх модифікацій вірусу. Вакцинуватися, безумовно, потрібно (усі вакцини захищають від важкого перебігу захворювання), проте уповати лише на вакцини не можна. Особливо якщо вакцинувалося менш ніж 60−70% населення, а саме така кількість може забезпечити мінімальний колективний імунітет.
Тож виглядає на те, що цієї осені та зими нам знову доведеться ходити у масках, дотримуючись соціальної дистанції і уникаючи місць масових скупчень людей. Чи стане цей епідсезон «лебединою піснею» Covid-19? Багато що залежить від влади, яка мала би діяти на випередження, намагаючись зупинити поширення вірусу, і була би готова запроваджувати непопулярні заходи. Також багато залежить від відповідальності кожного з нас: наскільки ми готові дотримуватися рекомендацій фахівців та не толерувати людей, які порушують умови суспільного договору, зокрема носять маски на підборідді, зі симптомами ГРВІ продовжують ходити на роботу тощо.