Ікони не горять!

На реставрацію до Львова привезли ікони з церкви Святого Апостола Андрія Первозванного (УГКЦ), що горіла кілька місяців тому. Храм, що височів на Франківщині, у місті Долині, палав понад шість годин і зазнав значних ушкоджень. Дотла згорів дерев’яний купол. Також ущент згоріли дзвіниця та покрівля храму. А ось іконостас, посвячений напередодні, з усіма іконами на ньому, вцілів практично повністю. «Це диво!» — кажуть парафіяни долинського храму.

«Опівночі мені повідомили, що церк­ва Святого Андрія горить, — розповів „ВЗ“ настоятель храму у Долині отець Богдан Тисяк. — Серце ридало, коли на власні очі побачив, як палає святиня, в яку духовенство та парафіяни багато ро­ків вкладали свої кошти, працю та сер­ця».

Церква Святого Андрія нова — її освятили чотири роки тому. А за кіль­ка днів до злощасного вечора освятили дерев’яний іконостас з іконами.

Лише зранку пожежники дозволили священникам зайти до храму, щоб оці­нити пошкодження та забрати вціліле. «Дерев'яний купол храму згорів повніс­тю, — продовжує отець Богдан Тисяк. — Здавалося, усередині усе вигоріло. Але, на подив усіх, посеред суцільного згари­ща височів дерев’яний іконостас — і усі ікони на ньому вціліли! Парафіяни запи­тують мене, як це можливо? „Що немож­ливо людям — можливо Богові“, — казав колись спаситель. От і відповідь. Колись одна літня жінка розповідала мені, що в неї у дитинстві над ліжком висіла ікона. Коли більшовики робили обшуки по ха­тах, ікону кинули в палаючу піч. Через де­який час піч відкрили — ікона лежала неушкоджена».

Художник-іконописець, керівник іконописної майстерні на Святоюр­ській горі, громадський діяч Сергій Колодка, під керівництвом якого худож­ники іконописної майстерні виконали об­рази з вцілілого іконостаса, не приховує здивування: «Коли отець Богдан зате­лефонував і повідомив, що після пожежі іконостас вцілів, важко було в це повіри­ти. Відразу поїхав у Долину, аби на власні очі переконатись у цьому. Ікони, мальова­ні олійними фарбами, спалахують від най­меншої іскри. За всіма законами фізики та хімії вони мали згоріти. Цікаво, що до­шки, на яких були мальовані образи, зза­ду суттєво обгоріли, а спереду (на лицях святих) — ані найменшого почорніння».

Отець Богдан Тисяк розповів «ВЗ», що новина про вцілілий іконостас поклика­ла до храму ще більше вірян. «Зараз Бо­гослужіння відбуваються у каплиці, яка поруч із храмом. З цієї каплички колись і почалось наше парафіяльне життя, — каже священник. — Громада уже підсуму­вала наслідки пожежі. Починаємо відбу­дову пошкодженого храму. З нами Бог! Ми це відчуваємо. Тож віримо, що церква невдовзі знову відчинить свої двері пе­ред парафіянами».

За висновками вогнеборців, пожежу у церкві спричинило коротке замикання. Хоча, за словами о. Богдана (має осві­ту електрика), чотири роки усе електро­обладнання храму працювало справно.