Які вакцини від Covid-19 кращі, стане відомо згодом

Довгоочікувані вакцини від коронавірусу швидкими темпами поставляються у різні куточки світу, і вже незабаром можна буде оцінити їх ефективність. Наразі українська влада домовилася про поставку вакцин з чотирма компаніями-виробниками — американськими Pfizer і Novavaх (препарати виробляють за ліцензійними угодами на потужностях індійського Serum Institute), китайською Sinovac і британською AstraZeneca. За повідомленням прес-служби Офісу президента, перший етап вакцинації стартує вже цього місяця. Щеплення отримають медики, військовослужбовці та нацгвардійці.

Лабораторні дослі­дження не можуть дати вичерпної відповіді, на­скільки ефективними є вакцини від Covid-19. Потрібен час, щоб подивитися, як вони працюють не лише у лабораторних, а й в умовах реального світу.

На вакцини від коронавірус­ної хвороби вчені покладають великі надії, адже саме ці пре­парати є життєво важливим ін­струментом порятунку людства від пандемії. Однак багато лю­дей сумніваються, що вони ви­являться ефективними проти нових штамів вірусу.

Як працюють вакцини? Що вони можуть, а що їм не під силу? У матеріалі, опублікова­ному британським виданням The Guardian, це пояснює про­фесор педіатрії Центру дитя­чої вакцинації Брістольського університету (Велика Британія) Адам Фінн.

1. Вакцини, як і захворю­вання, яким вони запобігають, є різними.

Незважаючи на те, що існує багато загальних принципів, які використовуються для того, щоб зрозуміти інфекційну хворобу, у кожного пацієнта вона мати­ме унікальний перебіг. Це озна­чає, що необхідно постійно мо­ніторити і стан кожного хворого окремо, і загальну епідеміоло­гічну ситуацію. Без такого сис­темного нагляду неможливо ви­робляти максимально ефективні вакцини. Тож цілком імовірно, що у найближчі місяці, з отриманням нової інформації щодо патоген­ності і вірулентності нових штамів SARS-CoV-2, рекомендації щодо щеплень від Covid-19 можуть пе­реглянути (наприклад, кількість доз вакцини, яка забезпечить ба­жаний ефект).

2. Різні люди можуть мати широкий спектр реакцій на вакцини.

Зазвичай вакцини націле­ні на те, щоб запобігти важко­му перебігу захворювання, а не захворюванню з легким чи се­реднім перебігами. Однак при багатьох інфекціях, включно з Covid-19, важкі випадки зустрі­чаються порівняно нечасто, і тому необхідно провести більш масштабні дослідження про­тягом більш тривалого періоду часу, щоб показати, що ці вак­цини є ефективними. У час пан­демії такі дані необхідно отри­мати якомога швидше, тому фокус усіх досліджень зміщу­ється на запобігання порівняно неважким, однак більш поши­реним випадкам захворюван­ня. Отже, якщо робите щеплен­ня вакциною, ефективність якої виробники оцінюють у 80%, то ймовірність, що у вас не буде серйозної форми захворюван­ня, є більшою, ніж 80%, і може сягати навіть 100%.

3. Не слід порівнювати дані різних наукових дослі­джень.

Кожне дослідження відбу­вається за участі різних людей і проводиться у різних місцях, тож маркери, які використо­вуються для того, щоб ствер­джувати, що ці люди, попри вакцинацію, захворіли або не захворіли, також є різними. Лише коли дві вакцини порів­нюють «лице в лице», у тому са­мому дослідженні, можна одно­значно стверджувати, яка з них працює краще.

4. Не варто порівнювати результати випробувань з ре­зультатами «польових дослі­джень».

У дослідженнях беруть участь переважно молоді і здорові люди, які менше схильні до за­хворювань. Це дозволяє прово­дити випробування швидше і з мінімальним ризиком негатив­них наслідків. Учасники дослі­джень, перед тим, як їм введуть вакцину чи плацебо, добровіль­но погоджуються стати піддо­слідними, проходять медичний огляд і відбір.

Коли вакцина починає вико­ристовуватися масово, люди, які отримують щеплення, не проходять ані такого медично­го огляду, ані відбору. У випадку з вакцинами від Covid-19 люди, які отримують їх у першу чергу, є значно старшими від тих, які брали участь у дослідженнях. А старші люди, як відомо, загалом мають слабшу імунну відповідь і більше схильні до важкого пере­бігу вірусних інфекцій.

Отже, коли з’являться дані щодо ефективності різних вак­цин у «польових умовах», очіку­ється, що вони будуть гіршими за ті, які були оприлюднені по­передньо. Та попри це, навіть ці цифри повинні вселяти опти­мізм.

5. Більшість вакцин упо­вільнюють темпи передачі ві­русу і допомагають створити колективний імунітет.

Це справді має велике зна­чення, оскільки покриває бага­то недоліків програм масової вакцинації. Деякі люди не мо­жуть отримати щеплення — або не мають до нього доступу, або просто відмовляються вакцину­ватися. Дехто отримує щеплен­ня, проте воно не діє або діє, але недостатньо. Як правило, захист, який забезпечує вакци­на, з часом знижується: в одних — раніше, в інших — імунний за­хист тримається довше.

Однак якщо вакциновані люди чи хоча б частина з них не зара­зяться інфекцією або інфікують­ся, однак перехворіють у легшій формі (і будуть менш заразни­ми для оточення), то у кінцево­му результаті інфекція зникне, що дасть змогу людству повер­нутися до нормального життя. Таким чином, завдяки вакцинації всі люди, які не мають імунітету до цього захворювання, будуть опосередковано захищені.