Ваговитий виноград із Виноградного

У населеному пунк­ті, де живе пан Віктор, споконвіку займалися технічними сортами (столові були не вельми популярними), навіть функціонував винний завод. Проте останнім часом на обійстях селян все часті­ше з’являються різновиди з величезними гронами. Заче­пила ця тенденція й Діденків. І хоча перші спроби видалися не зовсім вдалими (саджанці пропадали або погано плодо­носили), господар не опустив рук. Сьогодні біля його будинку ростуть кущі з ваговитими яго­дами, які можна демонструва­ти на виставках. Найщедріший урожай цьогоріч дала Аркадія (солодка, з легким мускатним присмаком).

На зиму господар не вкри­ває лозу, котра прикріплена до шпалери. У планах — пустити її по арці. Обрізку проводить на­прикінці лютого, коли видно вцілілі пагони. Віктор Іванович пам’ятає, що йому порадили обтинати виноград і малину во­сени. Вирішив почати з малини, яка вимерзла внаслідок такої «стрижки». Тож радіє, що тоді до винограду руки не дійшли.

Після весняного обрізуван­ня з профілактичною метою ентузіаст обробляє голі паго­ни мідним купоросом. У разі хвороби вдається до обпри­скування. Скажімо, нинішнього сезону надзвичайно дошкуляв оїдіум. Допомогло скроплю­вання фунгіцидами. Ще ж че­рез кожні вісім днів застосову­вав розчин соди (3 чайні ложки на 4 л води). Згаданий засіб безпечний для здоров’я (тож соковиті кетяги дідусь без ост­раху пропонує онукам).

Найкращим підживленням Віктор Діденко вважає пере­гній. При садінні в ямки його не дає, бо можуть погоріти корінці. Натомість напровесні чи напе­редодні холодів мульчує органі­кою дорослі кущі (щоб разом зі снігом, дощем або поливом ко­рисні мікроелементи просочу­валися до підземної частини). Такі прості правила агротехніки допомагають завжди отриму­вати хороші ягоди.

Оксана Бервін для газети «Добрий господар»