Прогноз – 9 тисяч випадків Covid щодоби! Українські лікарні не витримають

Темпи зростання захворюваності на Covid-19 в Україні — шалені. Практично щодня наша країна б'є рекорди за кількістю виявлених випадків. Серед європейських країн ми за цим показником — п'яті (після Іспанії, Франції, Італії та Німеччини), у Центральній і Східній Європі — перші. У світі Україна на 25-му місці (зі 188 країн, де зафіксовані випадки ковіду). І це ще не почався холодний сезон, коли імунітет у людей знижений, а більшість часу вони проводять у закритих приміщеннях…

Офіційна статистика може не відображати ре­альної картини захворю­ваності. Як пишуть українці у по­пулярній соцмережі Facebook, у деяких областях (особливо по селах) люди хворіють масово.

Діагнозу їм ніхто не ставить. Лікують­ся парацетамолом…

Згідно з новим наказом, на безко­штовний ПЛР-тест сімейні лікарі скеро­вують лише тих пацієнтів, у яких вже є пневмонія, або контактних осіб з наявни­ми респіраторними симптомами. Але у деяких хворих ковід може мати безсимп­томний перебіг (при цьому вони активно заражають оточення), а «ковідну» пнев­монію може виявити лише КТ легень. Черги на це обстеження в обласних цен­трах, до яких ще треба якось добрати­ся, сягають 6−8 діб, і, звісно ж, пацієнти оплачують його з власної кишені. Але не у кожного є зайві 2000 гривень, аби пе­реконатися, що у його легенях не розви­нувся запальний процес.

Іспит із тестуванням на коронавірусну інфекцію — повністю провалений. За кіль­кістю проведених тестувань на 1 млн на­селення Україна перебуває на передос­танньому, 45-му місці в Європі. А якщо немає підтвердженого діагнозу, то й не­має хворих. Недарма у серпні коефіці­єнт виявлення був виключений з критері­їв визначення карантинних зон.

Щоб зрозуміти, чому Україна впевне­но наближається до Covid-катастрофи, не потрібно навіть мати медичної освіти. Згідно з опитуванням соціологічної групи «Рейтинг», 6% опитаних українців ніколи не носять захисних масок у громадських місцях, а 21% одягають їх лише іноді. За даними досліджень ВООЗ, лише ко­жен четвертий українець регулярно миє руки, і лише кожен третій дотримуєть­ся соціальної дистанції, коли «виходить у люди». Попри нагадування епідеміоло­гів, що зараз — не час для гучних забав, 40% українців продовжують відвідувати масові заходи.

У Міністерстві охорони здоров’я Укра­їни не виключають повернення до жор­сткого карантину. «Локдаун — найкра­щий спосіб перервати ланцюг передачі інфекції», — зазначив на прес-брифінгу очільник відомства Максим Степанов. Розуміючи, що висловлює непопулярну думку, високопосадовець зауважив, що у МОЗ уже знайшли «баланс між економі­кою та протиепідемічними заходами, що дозволить не зупиняти економіки».

За прогнозом ВООЗ, який озвучив керівник офісу цієї організації в Украї­ні Ярно Хабіхт в інтерв’ю «Суспільному», найближчими місяцями в Україні можуть фіксувати по 7−9 тисяч нових випадків захворювання на день. За статистикою, важкий перебіг захворювання має ко­жен п’ятий пацієнт із Covid-19. Тож якщо на день виявлятимуть по 9 тисяч хворих, медична система захлинеться, бо щодо­би у лікарні доведеться класти по 1800 людей!

До такого виклику не готові навіть роз­винуті країни зі сильною економікою та високим рівнем медицини. При цьому в українців й далі діагностуватимуть інфарк­ти та інсульти — за рівнем смертності від серцево-судинних захворювань ми зали­шаємося лідерами у Європі. Вони й далі потраплятимуть у ДТП — за показником кількості дорожньо-транспортних пригод ми також перші в Європі. Усі ці люди по­требуватимуть госпіталізації та навчено­го медичного персоналу, який надасть їм фахову допомогу. А українські медики — на межі психологічного вигоряння. Як писав в одному з попередніх номерів «ВЗ», вони навіть не можуть домогтися обіцяних вла­дою компенсацій за інфікування коронаві­русом на робочому місці, що призвело до інвалідності чи смерті.

Якщо захворюваність повністю вийде з-під контролю (а ми — за крок до цього), владі доведеться вдатися до жорстких заходів, які боляче вдарять по її рейтин­гу. Проте, схоже, допоки в Україні триває виборча кампанія, на такий кардиналь­ний крок не зважаться ні у Києві, ні на місцях. Ставки високі — можливість втри­матися на своїх хлібних посадах або жит­тя тисяч людей… Чиновники обирають свої крісла.

Із вересня захворюваність на ковід по­чала стрімко зростати у всіх країнах. Уря­ди змушені запроваджувати нові обме­ження, одночасно ламаючи голови над тим, як остаточно не добити ослабле­ні тривалим локдауном економіки сво­їх країн. Зауважимо: епідемічний сезон у Північній півкулі щойно розпочався!

Ізраїль

Як інформує Deutsche Welle, в Ізра­їлі через другу хвилю коронавірусу на два тижні ввели жорсткий карантин. Це — перша країна у світі, яка зважилася по­вторно оголосити локдаун. Відходити від свого дому можна не далі, ніж на 500 м. Водночас дозволяється їздити на робо­ту. Державний сектор частину співробіт­ників переводить на дистанційну роботу. Приватний може працювати у звичному режимі — за умови, що діяльність підпри­ємства не передбачає очного спілкуван­ня з клієнтами. Школи і торгові центри зачинені — працюють лише супермарке­ти та аптеки.

Ізраїльтяни від повторної суворої ізо­ляції, м’яко кажучи, не у захопленні, тож, аби уникнути подальшої критики влади, прем’єр-міністр Беньямін Нетаньягу до­ручив міністру фінансів розробити новий пакет допомоги бізнесу, який постраж­дав унаслідок запровадження жорсткого карантину. Перший, нагадаємо, тривав з березня по травень. За весь час панде­мії у майже 9-мільйонному Ізраїлі було зафіксовано близько 280 тисяч випад­ків захворювання і трохи більше ніж 1800 смертей.

Польща

Серед країн Східної та Центральної Європи ця країна найкраще впоралася з першою хвилею коронавірусу. У черв­ні Україна наздогнала свою сусідку за кількістю нових випадків захворюван­ня і смертей від Covid-19, а вже у верес­ні — обігнала удвічі. Коли верстався цей номер «ВЗ», у Польщі було зафіксовано майже 105 тисяч випадків захворюван­ня. Не впоралися з недугою трохи більше 2700 людей. Як повідомляють польські ЗМІ, влада країни розглядає можливість запровадження повторного локдауну.

Франція

У Парижі і трьох департаментах, що оточують французьку столицю, оголо­сили максимальний рівень тривоги. Як пише Le Figaro, захворюваність тут пере­вищує 250 осіб на 100 тисяч населення, а пацієнти з ковідом займають не менш ніж 30% ліжок у відділеннях інтенсивної терапії. З вівторка, 6 жовтня, у Парижі зачинилися всі бари. Ресторани і бістро мусять реєструвати всіх відвідувачів та закриватися до 22.00. Лекційні зали уні­верситетів можуть бути заповненими лише наполовину. Робота з дому, згід­но з розпорядженням прем’єр-міністра, стає «пріоритетом як ніколи». За тиждень до того такі ж обмеження були запрова­джені у Марселі — другому за величиною місті Франції.

У Франції на Covid-19 захворіло понад 675 тисяч людей. Померло — майже 32,5 тисячі.

Латвія

За повідомленням балтійського ін­тернет-порталу Delfi, Латвія зі середи, 7 жовтня, повертає «масковий» режим у громадському транспорті. Усі пасажи­ри повинні мати на обличчі маску, яка по­вністю прикриває ніс і рот. Виняток зро­били для дітей віком до 13 років, людей з психічними розладами та тих, які мають проблеми з координацією рухів. Одягати маску у громадському транспорті латвій­цям доведеться до 6 листопада включ­но. Влада сподівається, що це дозволить стримати поширення інфекції, і тоді не доведеться вводити більш жорсткі обме­ження. У Латвії з її майже 2-мільйонним населенням за весь час пандемії захво­ріло трохи більше ніж 2100 людей, з яких 40 померло.

Італія

Італійський уряд цього тижня анонсу­вав нові карантинні обмеження, які діяти­муть у країні, зокрема обмеження щодо масових зібрань і необхідність носити за­хисну маску — не лише у приміщеннях та громадському транспорті, а й на вули­ці. За інформацією Politico, на сьогод­ні такі обмеження вже діють у п’яти регі­онах з 20, у тому числі Римі та прилеглому до столиці регіоні Лаціо. Водночас міністр охорони здоров’я Роберто Сперанца за­певнив, що новий карантин у масштабах цілої країни вводити не будуть, оскільки блокування призведе до фінансових ви­трат, яких Італія «не може собі дозволи­ти».

Навесні саме Італія стала епіцентром коронавірусної хвороби в Європі. Там фіксувалася безпрецедентна смертність від Covid-19, проте у травні, коли захво­рюваність пішла на спад, обмеження по­чали поступово скасовувати. На ковід в Італії перехворіло понад 330 тисяч лю­дей, з них більш як 36 тисяч не змогли по­бороти недуги.

Іспанія

Мадрид став першою європейською столицею, яка повернула карантин, — не такий жорсткий, як попередній, але та­кож створює певні незручності для жите­лів столиці Іспанії та 9 її міст-супутників. Відтак під обмеження потрапляє 14% на­селення країни.

Як повідомляє Reuters, до 16 жовтня люди, які живуть в епіцентрі коронаві­русної хвороби в Іспанії, не зможуть виїз­дити за межі своїх населених пунктів, за винятком окремих ситуацій (наприклад, якщо людина добирається туди на ро­боту чи везе дитину до школи). Заклади громадського харчування повинні зачи­нятися раніше. Зали можуть бути запо­вненими лише наполовину.

Весною в Іспанії діяв режим суворої ізоляції. Людям заборонялося виходити зі своїх домівок. Тож жителі столиці за­непокоєні, що їх знову «ув'язнять» у чо­тирьох стінах, що завдасть жорсткого удару по економіці. Голова мадридсько­го регіону Ізабель Діас Аюсо подала до суду апеляцію на рішення центрального уряду, звинувативши його у перевищен­ні своїх повноважень. Чиновниця підра­хувала, що через нові заборони місцева економіка щотижня втрачатиме по 750 млн євро.

В Іспанії за весь період пандемії за­фіксовано більш як 825 тисяч випадків захворювання. Померло майже 32,5 ти­сячі хворих.