«У вересні для 1 мільйона 300 тисяч українців почнеться справжній армагеддон»

За станом на 20 травня процес закупівель за 38 державними програмами ще навіть не розпочався! «МОЗ не просто зволікає із державними закупівлями, а довело ситуацію до критичної межі, — заявила на прес-брифінгу виконавча директорка БФ „Пацієнти України“ Інна Іваненко. — Вже у вересні діти з онкопатологіями, ВІЛ-інфіковані та хворі на СНІД, діти з порушеннями дихальної функції, хворі з орфанними (рідкісними) захворюваннями залишаться без життєво необхідних ліків». Через відсутність стентів у лікарнях під загрозою опиняються також пацієнти з інфарктом міокарда.

ЦІНИ на ці ліки — захмарні, тож більшість пацієнтів не мають фінансової змоги купувати їх самостійно. Голова правління БФ «Діти з гемофілією» Ніна Астафоро­ва-Яценко наводить власний при­клад. Її дитина хворіє на гемофілію, у будь-який час (навіть якщо дитина не падала) у неї може початися кро­вотеча. Зупинити її можна завдяки введенню фактора зупинки крові. Зупинка однієї кровотечі коштує від 7 до 21 тисячі гривень, а таких кро­вотеч за місяць у дитини — 4−5 міні­мум!

Антон Кулагін вже 9 років хво­ріє на розсіяний склероз. За офіційними даними, таких хво­рих, як Антон, в Україні 22 тисячі. Ліки за державний кошт зараз отримує лише 10% з них. Курс лікування на рік коштує… близь­ко пів мільйона гривень.

Відкладати лікування до кра­щих часів такі пацієнти також не можуть. Навіть невелика пере­рва у лікуванні може призвести до ситуації, коли рятувати вже не буде кого. За словами Інни Іваненко, МОЗ не оприлюднює інформації, скільки медикамен­тів є у залишку, але пацієнтські організації одноголосно заявля­ють: запаси — вичерпано.

До пандемії Covid-19 доро­гі ліки ще можна було купити за кордоном (заручившись підтрим­кою небайдужих українців), але тепер і це неможливо, адже кор­дони закриті. Пандемія призвела до світової фармацевтичної кри­зи. Кожна країна активно наро­щує обсяги закупівель ліків, у той час як українське міністерство з лютого не приймає жодних рі­шень щодо цього питання.

«Аби процес закупівель роз­почався, необхідно, щоби на­брала чинності низка простих, але важливих документів, зо­крема паспорт бюджетної про­грами — документ, без якого жодних дій у частині бюджет­них закупівель міністерство здійснювати не може, — пояс­нює членкиня правління ГО „Центр протидії корупції“ Олена Щербан. — Цей доку­мент зазвичай затверджується у січні, але він, як і інші вісім до­кументів, досі чекає на підпис. Проте навіть якщо процес заку­півель розпочнеться завтра, че­кати на поставки ліків можемо… лише наступного року. Затягу­вання тендерів до кінця року — це сценарій, який постійно від­працьовувався за часів, коли відомством керувала Раїса Бо­гатирьова. МОЗ навмисно дово­дило ситуацію до того, що у ре­гіонах закінчувалися всі запаси ліків, аби наприкінці року заку­пити їх дорого за прискореними процедурами. І ми мали ситу­ацію, коли деякі фармкомпанії, отримавши 100% передоплату, так ці ліки і не поставляли».

Засновниця БФ «Таблеточ­ки» Ольга Кудіненко публіч­но звернулася до представників влади: «Те, що ви не „помічає­те“, як від раку помирає 50% хво­рих із цим діагнозом (сотні ти­сяч людей) — це ваша проблема і ваша відповідальність! Не тільки Скалецької, Ємця чи Степанова, а кожного заступника міністра, кожного особистого асистента і прес-секретаря у дорогому кос­тюмі! Востаннє таке було у 2014 році, і хочу нагадати тим, у кого коротка пам’ять: у тому ж 2014-му відбулася несподівана, неза­планована зміна влади. Важко­хворі не мають ресурсів виходити на мітинги, але зараз я перебу­ваю у такому стані, що готова ви­вести лисих онкохворих дітей під МОЗ. І вони житимуть під його стінами, аби чиновники на власні очі бачили, як вони страждають».

«У країні вже понад 90 тисяч хворих (за однією лише програ­мою!) змушені були б перерва­ти лікування, якби не гуманітар­на допомога, — каже голова БО „100% життя“ Дмитро Ше­рембей. — Незабаром усім хво­рим, які до цього отримували ліки за державні кошти, дове­деться брати кредити, позича­ти гроші у знайомих, заклеювати стовпи проханнями про допомо­гу у країні, в якій… виділено ко­шти на закупівлю ліків (близько 10 млрд гривень. — Авт.)! Якщо у вас хвора дитина — ви продас­те все, що маєте. У такому пеклі живуть, без перебільшення, по­над мільйон українців та члени їх­ніх сімей, але у них був коридор — останні три роки, коли з’явилася надія, що варвари не будуть за­лазити їм у кишені».

Оскільки до грудня очікувати поставок медикаментів марно (це визнають і у самому МОЗ), Дмитро Шерембей закликає прем’єр-міністра й президента особисто розпочати перегово­ри з міжнародними гуманітар­ними місіями — щодо термінових поставок міжнародних гумані­тарних вантажів в Україну.