Гнат Герич: «Якщо хворітимуть медики, смертність зросте не лише серед тих, хто хворий на COVID-19"

В іншій лікарні Львова захворів пульмонолог, який лікував хворих з пневмоніями. У лікарні Львівської залізниці помер пацієнт, у якого аналізи встановили COVID-19. Зараз вся бригада медиків — на обсервації, їх усіх мусять перевірити на ПЛР. Медики нині на передовій, відповідно потребують найбільшої підтримки і допомоги. Бо якщо масово захворіють, то хто нас з вами рятуватиме?

Про це наша розмова із завідувачем 1 хірургічного відділення Львівської лікарні швидкої медичної допомоги, хірургом Гнатом Геричем.

— Лікарня швидкої медичної допомоги завжди передовий фронт, адже сюди привозять найважчих пацієнтів. Не зважаючи на те, що є епідемія, ургентні випадки ніхто не скасовував. Як захищаються лікарі, адже кожен пацієнт потенційно може бути вірусоносієм COVID-19?

— У Львові є визначені базові лікарні, які у час епідемії приймають хворих на COVID-19. Лікарня швидкої медичної допомоги визначена як основна із забезпечення невідкладної допомоги усіх пацієнтів, окрім тих, у яких діагностовано COVID-19. У нашу лікарню перенесено більше центрів хірургічних з невідкладної допомоги. Мається на увазі травма, політравма, термічні опіки, септичний центр й інше. Уся ургентна хірургія — у нашій лікарні. Але серед пацієнтів, які потраплять до нас, можуть бути інфіковані. Відтак є високий ризик інфікування лікарів. Якщо так станеться, паралізується невідкладна допомога у Львові і навіть в області, оскільки єдина багатопрофільна лікарня такого плану не матиме достатньої кількості медичного персоналу, який зможе працювати. Тому виникає потреба у високоякісному і адекватному індивідуальному захисті для лікарів.

— Що входить в індивідуальний захист?

— Протичумні костюми, маски, захисні щитки, респіратори, рукавички. Це — основа, щоб захиститися медику при контакті з хворим на COVID-19. Усім зрозуміло, що лікарі частіше хворітимуть, оскільки у лікарнях концентрація цього вірусу є більша, частіший контакт з людьми, відповідно, вищий ризик інфікування.

— Як забезпечене ваше хірургічне відділення?

— Маємо усе необхідне, але у дуже мінімальних об’ємах. Лікарі, які працюють у критичних відділеннях, як, скажімо, хірургічне, травматологічне, відділення інтенсивної терапії, мусять захисні костюми одягати щодня. Усі речі захистубє одноразові, тобто їх можна використовувати максимум добу. Далі — утилізувати.

— Скільки коштує один захисний протичумний костюм?

— Від 500 гривень і вище, залежно від якості. Це лише костюм, без респіратора, окулярів і захисного щитка.

— Ці костюми треба десь цільово закуповувати чи шиють на замовлення?

— Якісь фабрики нібито почали шити, але, як розумію, є проблема у фінансуванні, адже держава не є настільки заможною, щоб усе це забезпечити.

— Чи є паніка серед лікарів через брак надійного захисту для роботи?

— Панікують переважно молоді лікарі, старші спокійніше реагують. Усіх лікарів потрібно захистити, щоб вони спокійно виконували свою роботу. Якщо захворюваність зростатиме, хворітимуть і медики. Тоді не буде кому лікувати людей — і смертність зросте не лише серед тих, хто хворий на COVID-19. Потрібно все зробити, аби не допустити такої ситуації. Якщо у хірургічному відділенні на коронавірус захворіє один з лікарів, увесь штат має йти на карантин — на 14 днів. Дбаємо зараз про резерв і заміну на такий випадок, але ще одного резерву немає. Це небезпечно, тому люди, які зараз надають допомогу хворим, повинні бути у пріоритеті, захищені індивідуально на найвищому рівні.

— Планові операції проводите?

— На цей час повністю відмінено планові хірургічні втручання, проводяться лише невідкладні втручання. Незважаючи на це, у хірургічному відділенні є десять як мінімум невідкладних хірургічних втручань на день. Хірургічне відділення вщент заповнене пацієнтами.

— Якщо зголосяться люди, які захочуть допомогти, до кого їм звертатися?

— На сайті Львівської лікарні швидкої медичної допомоги розміщено реквізити благодійного фонду, на який можна перерахувати гроші, зазначивши, що вони для захисних костюмів медичних працівників.

Фото з особистого архіву Гната Герича.