«Наполегливо просимо утриматись від пересування»

«Десятки і сотні людей на зупинках, набиті битком автобуси та тролейбуси — це нова реальність Києва без метро. Невже це і є „превентивні методи“ і „карантин“? Вони призвели лише до колапсу та паралічу транспортної системи. Людям якось треба діставатися до роботи. Скільки тепер буде хворих на коронавірус, ГРВІ чи звичайну застуду? Це виглядає як злочин проти людей».

Це — лише один із відчай­душних дописів у соцме­режах, які з’явилися у пер­ший день заборони на міжміські та приміські пасажирські пере­везення, запроваджені в Украї­ні 18 березня як «засіб бороть­би» з пандемією коронавірусу. У соцмережах — вражаючі фото транспортного колапсу у Киє­ві, Харкові та інших містах, де місцева влада не знайшла нічо­го кращого, ніж закрити метро. Люди штурмують міський гро­мадський транспорт, який ще їз­дить. Адже у них робота, треба годувати сім’ї, платити за «ко­муналку»…

Львів на цьому тлі виглядає більш ніж спокійно. Зі самого ранку середи, 18 березня, по місту їздили напівпорожні трам­ваї та маршрутки, причому гра­фік руху був такий, як завжди. Вулиці напівпорожні, адже ту­ристи до Львова вже не їдуть. Оскільки в місті через карантин закриті підприємства сфери по­слуг, кафе, ресторани, сюди не приїхала значна кількість «доїж­джаючих» — людей, які живуть у районах області, але працюють у Львові.

І, так виглядає, що поки буде карантин, їх і не буде. Згідно із відповідною постановою Каб­міну, від 12-ї години середи, 18 березня, в області забороне­но курсування усіх приміських маршрутів і електричок. Як по­відомив на брифінгу заступник голови Львівської ОДА Тарас Грень, заборонено примісь­кі, міжміські, внутрішньооблас­ні, міжобласні транспортні пере­везення. Йдеться про регулярні і нерегулярні транспортні переве­зення пасажирів.

За недотримання цих норм — штрафи, кримінальна та адміні­стративна відповідальність.

«Наразі транспортний колапс в області або інші транспортні труднощі не зафіксовані, — на­голосив Тарас Грень. — Напо­легливо просимо мешканців Львівщини утриматись від пере­сування, задля збереження жит­тя і здоров`я. Нагадую, що на те­риторії області діє карантин».

За словами чиновника, єди­ний належний спосіб перевезен­ня — це так звані регулярні спеці­альні перевезення. Замовниками таких перевезень будуть відпо­відні підприємства, установи та організації, які справді потребу­ють доїзду з метою забезпечення життєдіяльності області. В першу чергу, це медичні заклади, тобто буде забезпечено доїзд до міс­ця роботи медперсоналу. А також окремі стратегічні підприємства та установи. Усі інші підприєм­ства ще мають сформувати свої переліки, і ці маршрути одразу будуть запущені — як спеціальні нерегулярні. Увесь процес — під координацією ЛОДА. Напрямки курсування автобусів обговорю­ватимуться в кожному конкрет­ному випадку. «У нас на сьогод­ні вже напрацьовано близько 540 умовних маршрутів, які нам конче необхідні, — сказав Тарас Грень. — Зранку в середу, 18 березня, в Інтернеті було багато фотогра­фій різних транспортних засобів нелегальних перевізників, які, до прикладу, формують маршрут: „Сколе-Львів“ — 80 гривень. Це незаконно».

Стежитимуть за дотриман­ням заборони на пасажирські перевезення Укртрансінспекція та Нацполіція.

А от на автобусах, які дово­зитимуть працівників на стра­тегічно важливі підприємства, будуть таблички «Спеціальні не­регулярні пасажирські переве­зення». Такі перевезення бу­дуть безоплатними. «Соціально відповідальні перевізники пого­дилися проводити нерегуляр­ні перевезення на безоплатній основі», — заінтригував заступ­ник голови ЛОДА. Відомо, що «Фуджикура» і «Бадер» вже від­давна довозять своїх працівни­ків до роботи. За словами Та­раса Греня, є певний перелік соціально відповідальних під­приємств, які також проводять перевезення своїх працівників.

Однак «правда життя» поля­гає в тому, що наразі питання довезення медичного персона­лу з районів до Львова ще не ви­рішено. Головний лікар Львів­ської обласної інфекційної клінічної лікарні Сергій Фе­доренко розповів «ВЗ», що пи­сав доповідну записку у депар­тамент охорони здоров’я ЛОДА з проханням забезпечити дове­зення персоналу, оскільки орі­єнтовно 50% медперсоналу ін­фекційної лікарні (а це 250−270 людей) живуть у районах об­ласті довкола Львова. Наразі ін­формації, яким чином відбува­тиметься це перевезення, не отримав. «Можливо, у перші дні родичі чи знайомі допоможуть із перевезенням наших медиків приватними авто, — припускає головний лікар. — Думаю, питан­ня вирішиться. Це стала тенден­ція у львівських медзакладах, що значна кількість медперсо­налу доїжджає на роботу».

Щоправда, голова Асоціації перевізників Львівщини Іван Велійка не чув, щоб із керівни­ками фірм-перевізників хтось із влади обговорював питання спеціальних нерегулярних пере­везень. Можливо, тільки зараз до перевізників будуть звертати­ся? Наразі ж усі пасажирські пе­ревезення скасовані, автобуси стоять у парках, автостанції за­криті. Ніхто жодних компенсацій перевізникам не обіцяв. Загалом у пасажирській транспортній га­лузі — понад 5 тисяч працівни­ків. «Ми зверталися щодо ком­пенсації, але про це влада навіть слухати не хоче: нема грошей, — каже Іван Велійка. — Ми подали свої пропозиції, як бачимо вирі­шення цього питання, але на них ніхто не зважає».

«Багато водіїв — це люди, які доїжджають із приміських тери­торій, і вони вже не матимуть чим добратися на роботу, — веде далі Іван Велійка. — Тому підприєм­ства, звичайно, аналізуватимуть можливість довезення своїх лю­дей. Але якби усі ці водії лока­лізувалися в одному місці, то звідти їх можна було б забрати і завезти на роботу. А вони живуть по різних селах. Тому організува­ти таке довезення — це нонсенс. Проблеми є, і дуже серйозні».

Так виглядає, що від закриття міжміських пасажирських пере­везень у першу чергу постраж­дають приватні підприємства. Директор львівського полігра­фічного підприємства пан Іван ламає голову, яким чином до­возитиме до Львова на робо­ту близько ста своїх працівни­ків. Адже живуть вони по різних районах області. Наразі виро­бив алгоритм: скоротити кіль­кість робочих днів на тиждень, зменшити кількість людей, за­діяних на роботі протягом од­ного дня, і їх довозити власним авто. «Треба якось перебути цей карантин, — каже пан Іван. — Ми самі на підприємстві організу­вали дезінфекцію рук на вході в цех. Купити дезінфікуючу рідину для цього централізовано нема де. То ми купили спирт, перекис водню, гліцерин, все змішали і пшикаємо людям на руки…».