Усі фрукти та овочі — наколоті!

У повітрі уже витає новорічно-різдвяний дух. Усі переймаються тим, що покласти на святковий стіл. На жаль, чимало українців не надто замислюються над якістю продуктів, які купують. Особливої уваги потребують фрукти, які часто-густо приїжджають до нас з далекого зарубіжжя. Першою їх «зустрічає» митниця. Виникає логічне запитання: чи перевіряють там продуктові товари, які перетинають кордон з Україною? Чи проводять спеціальні дослідження того, що споживають українці, інші державні структури? Чи є у нас лабораторії, які контролюють якість закордонних продуктів?

«ВЗ» писав про те, що наші праців­ники недавно отруїлися екзотичним ци­трусовим фруктом помелом, завезеним з Китаю. На Львівщину, зі слів обласно­го управління Держпродспоживслужби, потрапило 750 кілограмів помела з пес­тицидами. У фрукті виявили ізокарбофос — високотоксичний пестицид, що дуже негативно впливає на організм люди­ни та довкілля. Фахівці кажуть, ці сполу­ки діють на більшість систем організму, але найсильніше — на нервову систе­му, мозок. Першими виявили перевище­ний вміст отрути в помелі фінські фахівці. Але, на жаль, отруйне помело уже потра­пило з оптового ринку «Шувар» у роз­дрібну торгівлю (наші працівники купу­вали отруйне помело у крамниці на вул. Героїв УПА, 76).

Заступник начальника Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області Ростислав Воло­шин у коментарі «ВЗ» зауважив: «Підпри­ємець, який привіз на Львівщину помело з підвищеним вмістом пестицидів, тор­гує яблуками. У машині було місце, і йому запропонували взяти помело. Ми вирі­шили провести рейди ринками. Якщо помелом торгуватимуть без документів, будемо його вилучати. Щоб перевірити приватні крамниці, потрібна підстава: за­ява від потерпілих, чек на придбання по­мела і довідка від лікаря, в якій зафіксо­вано причину отруєння. Законодавство ставить нас у такі рамки».

Одним із перших відреагував на скан­дальну ситуацію з екзотичним фруктом помелом доктор біологічних наук, завідувач лабораторії обміну речовин ім. С. Гжицького Інституту біології тварин НААН Юрій Салига. Він попередив українців про небезпеку, яка криється в екзотичному цитрусі. Ми вирішили по­спілкуватися з науковцем, аби більше ді­знатися про отруту, якою обробляють ек­зотичні фрукти.

— Пане Юрію, ви досліджуєте пес­тициди понад 10 років. Розкажіть, чим вони небезпечні для людини?

— Для початку роз’ясню читачам осно­вні поняття стосовно скандалу, що виник довкола партії помела, у якій виявили за­боронену токсичну сполуку ізокарбофос. Пестициди — загальна назва отрутохімі­катів, переважно хімічного походження, які застосовують у сільському господар­стві, садівництві, промисловості та побуті для боротьби зі шкідливими або небажа­ними організмами (комахами — інсекти­циди, кліщами — акарициди, гризунами — родентоциди, мікроорганізмами — бак­теріоциди і фунгіциди, бур’янами — гер­біциди).

Необізнані люди плутають пестици­ди з нітратами і нітритами, а це зовсім інші речовини! Нітрати — це солі азотної кислоти, і вони дуже поширені у приро­ді. Вони самі собою не є токсичними, але коли у надлишку потрапляють у наш ор­ганізм, то можуть частково відновлюва­тися до нітритів. Нітрити, на відміну від нітратів, уже значно небезпечніші, тому можуть бути у наднормових кількостях шкідливими для здоров’я. Окрім того, деякі нітрити застосовують у ролі харчо­вих консервантів.

Але зараз мова про пестициди, які за визначенням практично всі є отрутами. І, на жаль, коли технології та регламен­ти їх застосування порушені — вони мо­жуть чинити свою отруйну дію не лише на шкідників (цільові організми), а й людину. Буває, що у гонитві за прибутками недо­бросовісні виробники овочів, фруктів, ін­ших харчових продуктів використовують низькоякісні пестицидні препарати, пе­ревищують їх дозування, а що ще небез­печніше — застосовують незареєстро­вані або заборонені засоби. Очевидно, саме так трапилося і в сумнозвісній істо­рії з китайським помелом, бо використо­вувати ізокарбофос, який був у них зна­йдений, заборонено у всьому світі!

— Чи є у вас відповідне обладнання для дослідження пестицидів?

— Наша лабораторія є науково-дослід­ною, а не контрольною. На жаль, у нас не­має приладів (спеціальних хроматогра­фів). Але в Україні, в тому числі і у Львові, є спеціалізовані контрольні лабораторії, які таке обладнання мають. Ми прово­димо дослідження дещо іншого форма­ту. Головним чином ми досліджуємо дію різних (навіть дуже незначних) доз хлор­пірифосу на функціонування нервової системи. Так от, цей хлорпірифос і ви­явлений у помелі ізокарбофос — речови­ни, що належать до одного і того ж класу і аналогічні за механізмом дії. Саме тому, знаючи, якими небезпечними є ці сполу­ки для здоров’я людини, ми вдарили на сполох. Адже, крім наших робіт, остан­нім часом з’явилася значна кількість нау­кових досліджень у США, Європі, Азії, які свідчать про можливий зв’язок між хро­нічним пренатальним або раннім постна­тальним отруєнням мікродозами фос­форорганічних пестицидів та розвитком небезпечних захворювань, зокрема син­дромів Альцгеймера та Паркінсона. Біль­ше того — низка робіт свідчить про під­вищення ризику виникнення аутизму, синдрому дефіциту уваги та інших пове­дінкових розладів, а також зниження ін­телекту, погіршення пам’яті, порушення статевих відмінностей поведінки дітей, матері яких під час вагітності зазнавали отруєння низькими дозами фосфорор­ганічних пестицидів.

— Як так сталося, що помело з пес­тицидами потрапило в Україну?

— З офіційних джерел відомо, що по­мело було завезене з Китаю, але не лише в Україну, а й у деякі країни ЄС. Саме Єв­ропейська система швидкого оповіщен­ня про харчові продукти і корми (Rapid Alert System for Food and Feed, RASFF), яка дуже жорстко і ефективно у них пра­цює, виявила у цих цитрусових ізокарбо­фос і офіційно повідомила про це Укра­їну.

Україна повинна зрозуміти, що якість і екологічна безпека продуктів харчуван­ня, без перебільшення, питання націо­нальної безпеки. Теоретично, перш ніж потрапити у продаж, продукти мають до­сліджувати. Але там заплутана схема, що має дуже багато недоліків, які не застері­гають наш ринок від появи неякісних і на­віть отруєних фруктів-овочів.

— Продукти має досліджувати Держпродспоживслужба?

— Не тільки. Має бути фітосанітарний контроль. Це питання повинні контролю­вати митниця, профільні міністерства, асоціація прав споживачів…

— Якщо партія помела з пестицида­ми проїхала, мабуть, ніхто його не до­сліджував…

— На присутність ізокарбофосу не до­сліджували точно. Річ у тім, що для вияв­лення кожного окремого токсиканта не­обхідно мати його стандартний зразок для хроматографії. Якщо б Україну про небезпеку забруднених помел не повідо­мили із ЄС — ми про це навіть би не здо­гадувались. У нас випадків виявлення токсинів значно менше, ніж забрудненої продукції, яка потрапляє на наш ринок.

— А які симптоми отруєння пести­цидами?

— Все залежить від класу пестицидів і спожитої їх кількості. Якщо у вас є підо­зра на гостре пестицидне отруєння, зу­мовлена раптовим аномальним поси­ленням слиновиділення або, навпаки, пересиханням слизових поверхонь ро­тової порожнини, сльозовиділенням, по­товиділенням, діареєю, утрудненням ди­хання, судомами, — негайно викликайте екстрену медичну допомогу. У лікарні має бути обов’язково зроблено аналіз холі­нестеразної активності. Хронічне ж отру­єння низькими дозами має переважно безсимптомний перебіг, розпізнати його нелегко, тому воно і є небезпечним.

— Попереду Новорічно-Різдвя­ні свята. Люди захочуть покласти на святковий стіл, зокрема, й екзотичні фрукти. Крім помела, є хурма, ман­дарини… Наскільки вони небезпечні?

— По-перше, усі без винятку фрукти та овочі промислового виробництва на пев­них етапах їх вирощування, зберігання і транспортування зазнають хімічної об­робки. Це не стосується лише так зва­них екологічно чистих продуктів або тих, які ви виростили самостійно у своїх са­дах чи на дачних ділянках. Тому потенцій­но переважна більшість овочів і фруктів може містити певні кількості токсичних хімічних препаратів. Є певні класифіка­ції: одні види плодів можуть нагромаджу­вати більше пестицидів, інші — менше. Все залежить від того, наскільки вироб­ник дотримувався правил, вимог і техно­логій. Тому порада одна — вибирати, на­скільки це можливо, якісного і відомого виробника та продавця, для якого репу­тація є вищою за швидкий прибуток.

По-друге, не слід панікувати і бояти­ся споживати заморські смаколики. Пе­реважно для отруєння необхідно з’їсти велику кількість фруктів чи овочів навіть із певним вмістом у них пестицидних за­лишків. Питання гостріше полягає в іншо­му — ми постійно споживаємо їх у мікродо­зах, а негативний ефект може проявитися навіть через багато років. Тому не слід зловживати навіть тим, що ми переважно вважаємо за джерело корисних мікро- та макроелементів і вітамінів.

— З якого віку дітям можна давати цитрусові?

— Це питання до лікарів-дієтологів. Але як біолог можу сказати, що дитячий організм, по-перше, набагато чутливі­ший до будь-яких токсинів, а по-друге, дитяча система травлення фізіологічно формується упродовж кількох років піс­ля народження. Тому не радив би давати цитрусові дітям до 1−2 років. Потім роби­ти це треба також поступово і обережно. Річ ще й у тім, що цитрусові є потужни­ми потенційними алергенами. Тому ма­лим дітям не можна одразу давати різні види фруктів одночасно (фруктові мікси чи салати) — за виникнення алергії у тако­му випадку ви не знатимете достеменно, що саме її викликало. Ще одна річ — ци­трусові містять значні концентрації кис­лоти, саме тому у них кислий смак, це та­кож може погано сприйматися дитячим організмом.

— Що треба робити, аби після вжи­вання фруктів, зокрема цитрусових, не було проблем зі здоров’ям?

— Найпростіший спосіб застерегти і частково застрахуватися від потраплян­ня в організм токсикантів — добре мити усі фрукти і овочі, бажано у гарячій воді, очищати їх від шкірок. Допомагає також замочування плодів впродовж хоча б 20−30 хвилин у розчині харчової соди.