«Історичне рішення» чи «цинічне знущання з львів’ян»?

У Львові намічається чергове мегабудівництво, яке традиційно одразу ж опинилося в епіцентрі скандалу. Йдеться про Палац ігрових видів спорту, який планують спорудити на Сихові. 30 жовтня депутатів Львівської міської ради в авральному порядку зібрали на позачергову сесію, яка мала розглянути фактично одне питання — будівництво Палацу спорту з «космічним» кошторисом, 985 мільйонів гривень! Пікантності ситуації додавало те, що саме того дня міського голови Андрія Садового не було у Львові. Пообурювавшись, врешті-решт міські обранці проголосували низку ухвал, які дають «зелене світло» будівництву спорткомплексу.

Замовником будівництва визна­чили нещодавно створене ЛКП «Палац ігрових видів спорту». Це підприємство має провести міжнарод­ну закупівлю і визначити підрядника бу­дівництва. Згідно з технічними умова­ми, повна вартість будівництва Палацу спорту становитиме 985 млн. грн., з яких близько 70% буде виділено з державно­го бюджету. Решту мають дофінансувати із міського бюджету, а також за рахунок укладення інвестиційних угод та держав­но-приватного партнерства.

Депутати виділили ЛКП «Палац ігро­вих видів спорту» ділянку площею 1,87 га для будівництва спорткомплек­су. І внесли зміни до бюджету розви­тку-2018, передбачивши мільйон гри­вень у статутний фонд ЛКП «Палац ігрових видів спорту». Палац будувати­муть три роки, неподалік церкви Різд­ва Пресвятої Богородиці УГКЦ. Перший етап будівництва, який триватиме рік, має стартувати до кінця 2018 року.

Спорткомплекс запроектувала Твор­ча архітектурна майстерня «Кудін» (Київ). «Родзинкою» його стане незвич­ний похилий дах, на якому облаштують лижні спуски. Крім того, споруда мати­ме чотири окремі криті зали — для рег­бі, гандболу, баскетболу та волейболу, і критий басейн 25×30 метрів — для вод­ного поло. У центральному багатофункціональному залі, крім спортивних зма­гань, можна буде проводити концерти. У спорткомплексі зможуть розмістити­ся понад три тисячі відвідувачів.

Для реалізації цього проекту Львів отримав у серпні 27 млн. грн. субвен­ці їз держбюджету. У жовтні комісія при Міністерстві молоді та спорту прийня­ла рішення виділити на будівництво Палацу спорту ще 27 млн. грн. (усьо­го 54 млн. грн. державних коштів). Тен­дер треба провести вже до кінця цього року. А також аврально до кінця року встигнути обра­ти виконавця робіт, почати будівництво та освоїти ці державні 54 мільйони.

Попри позитивний вер­дикт депутатів, у залі не бракувало критики нового проекту. Зокрема депута­ти від Української галицької партії (УГП) демонстратив­но вийшли з сесійної зали. Мовляв, пи­тання не було у порядку денному, проект ухвали не пройшов усіх відповідних про­цедур візування та попереднього розгля­ду в депутатських комісіях.

«Погоджуємося, питання створен­ня спортивних об’єктів дуже важливе і потрібне. Але що робити зі сміттєпе­реробним заводом, який також коштує близько мільярда гривень? — заявив го­лова фракції УГП Тарас Чолій. — Що робити з лікарнями, у яких застаріле і зношене оснащення? З критичними транспортними проблемами? З браком дитсадків та освітніми питаннями? Де на все це ми візьмемо гроші? І давайте не забувати, що з 2019−2020 років нам вже доведеться повертати кредити. А боргів у нас приблизно ще на мільярд гривень».

УГП заявила, що не братиме участі у «колективній безвідповідальності», «не вбачає потреби бути масовкою на тлі «договорняків» та завчасно «прийнятих рішень». Бо максимум, який можуть ви­ділити на цю потребу держава та місто, — 50−70 мільйонів гривень. Решти ж по­трібної суми просто не буде…

Обговорення питання у залі проли­ло світло на причини «авральної» се­сії та плани міста щодо реалізації ко­штів.

«Держава ініціювала програму будівництва палаців спорту в Украї­ні, на що виділено 150 млн. грн., — по­яснював депутат від „Громадянської позиції“ Роман Іванців. — У держбю­джеті на наступний рік передбачено ще 200 млн. Є лише три міста, які тримають цей темп — Рівне, Хмельницький і Львів. У нас найбільший проект і абсолютно унікальний. Яким чином бу­демо використовувати цей аванс (54 млн. грн. з держбюджету — Авт.)? Зараз готується поста­нова Кабміну, яка до­зволить кошти, які бу­дуть сплачені як аванс підряднику, використо­вувати на будівництво — протягом 12 місяців з моменту виплати авансу. Тому нам розходиться в межах цього бюджетного року сплатити цей аванс підряднику. А він за цей аванс буде виконувати роботи вже наступно­го року, планомірно розпланувавши ро­боти. Ніяких порушень тут немає. Ніхто не буде говорити про освоєння коштів за три дні. Якщо не проведемо тендер і не укладемо договір із підрядником у межах цього бюджетного року, уся ця державна субвенція повер­неться в держбюджет. І на­ступного року розраховува­ти ще раз на таку суму буде складно. Тому будівництво Палацу спорту — це історич­не рішення, цей об’єкт зали­шиться нам на багато поко­лінь».

«Ми в бюджеті цього року, очевидно, 900 з полови­ною мільйонів гривень не передбачає­мо, — заявила начальник юридичного управління ЛМР Гелена Пайонкевич. — Але проект розроблений таким чи­ном, що цей комплекс можна будувати і вводити в експлуатацію почергово. Це допускає закон про регулювання місто­будівної діяльності. По-друге, хочу на­голосити, існують різні інструменти, які використовуються виконавчими ор­ганами, — інвестиційні угоди, програ­ма державно-приватного партнерства. Чому не можемо розглядати такі варі­анти? Це було би ідеально для міста».

Натомість рішення про будівництво нового спорткомплексу не сприйняли деякі громадські активісти. Активіст Олеся Дацко написала критичний пост у соцмережах, де не залишила від май­бутньої новобудови каменя на каме­ні: «Без встиду і совісті! Мільярд на бу­дівництво спорткомплексу на Сихові? Вони в тій міськраді чокнулися зовсім? Тендер мають оголосити до 1 листопа­да цього року? То гроші є в бюджеті? І гнилі відмазки про відсутність коштів — то брехня? Це першочергова потреба львів’ян, для яких бракує шкіл, садоч­ків, стадіонів, тенісних кортів, дитячих майданчиків і парків? Ви чесно так ду­маєте? Чи запланований відкат вже гріє ваші мерські кишені? Та це просто цинічне знущання з львів’ян!».

Олеся Дацко звертає увагу на осо­бу керівника новоствореного ЛКП «Палац ігрових видів спорту». Це Ігор Самотій, який одночасно є і ди­ректором ЛКП «Спортресурс». У той час як ан­тикорупційне за­конодавство за­бороняє таке «сидіння на двох стільцях»… Про­аналізувавши декларації Ігоря Самотія, бачимо там шалені суми надходжень. Так, згідно із декла­рацією скром­ного директора ЛКП «Спортресурс» Ігоря Самотія за 2016 рік, заробітна плата, яку він отримав за основним місцем роботи, становить 4 млн. 773 тис. 686 грн. В середньому щомісяч­но це виходить — 397 тисяч 807 грн. Космічна зарплата! Наступного року заробітки були на порядок скромніши­ми (як пише Олеся Дацко — після низ­ки критичних публікацій у ЗМІ). Отож у 2017 році Самотій на тій же посаді отримав зарплати вже 88 тис. 911 грн. (в середньому — по 7 тис. 409 грн.).

«Інфо зі сайту ЛМР мене взагалі в ступор ввело: людина (Самотій тобто) десять років не могла закінчити вуз! — пише пані Дацко. — Десять років! Що ж це за дарування таке небесне, що ЛУБП не міг закінчити аж десять років?».

Згід­но з біографією пана Самотія на сайті ЛМР, він у 2007 році вступив до Львів­ського університету бізнесу та права, а закінчив його аж у 2016-му. Коли очо­лив ЛКП «Спортресурс», вищої освіти не мав.

«Не маючи вищої освіти (бо про на­явність такої за станом на 2016 рік на сайті ЛМР нема жодної інфи) очолив ЛКП „Спортресурс“, в якому непосиль­ною працею у 2016 році закалатав май­же 5 мільйонів гривень. І це зарплати тільки в комунальному „Спортресурсі“. На корти тенісні, майданчики грошей нема! А для бідачки Самотія, який пра­цював без вищої освіти, — на тобі! За які такі здобутки цей посадовець отримав зарплату, більшу в кілька разів за ста­тутний капітал „Спортресурсу“, а також, певно, більшу за витрати на річну зарп­лату всього управління молоді і спор­ту? Питання риторичне», — каже Олеся Дацко.

Коментар для «ВЗ»

Ігор Самотій, директор ЛКП «Спортресурс», т. в. о. директора «Палац ігрових видів спорту»

Тендер на будів­ництво Палацу ігро­вих видів спорту ще не оголошено. Зараз доро­бляється тендерна до­кументація. Щодо ніби­то зароблених у 2016 році 5 мільйонів гривень — думаю, всім зрозуміло, що це технічна помилка при заповненні декларації. І про це НАЗК повідомила листом. Хто трохи в цьому розбирається, той зрозуміє, що нереально, аби такі зарплати були в кому­нальному підприємстві. Насправді я заро­бив за 2016 рік 47 тисяч 736 гривень 56 копійок.

Щодо моєї вищої освіти. У певний пе­ріод я закінчив чотири курси Львівсько­го університету бізнесу та права, отримав ступінь бакалавра. Відповідно до Закону України «Про освіту», вищою освітою вва­жається ступінь бакалавра, спеціаліста і магістра. Тобто на той момент, коли я пі­шов працювати у комунальне підприєм­ство, у мене була вища освіта. Ба більше — у 2015 році я був призначений на поса­ду простого фахівця і виконував обов’язки керівника ЛКП «Спортресурс». І паралель­но вже отримував ступінь магістра. Піс­ля чого успішно показав результат своєї праці і був призначений директором ЛКП «Спортресурс».

Про поєднання посад керівника двох ЛКП. Заборона займати інші посади сто­сується посадових осіб або посадових осіб місцевого самоврядування, а також осіб державної служби, а також інших, ви­значених законодавством України. Тобто до цього переліку не належить посада ке­рівника ЛКП. Отже, маю право за сумісни­цтвом тимчасово виконувати обов’язки. Я призначений т. в. о. на один місяць, суто для того, аби зареєструвати нове ЛКП у службах юстиції, щоб воно запрацювало. Зараз готується міжнародний конкурс на посаду керівника ЛКП «Палац ігрових ви­дів спорту», який би й мав будувати цю «споруду тисячоліття». Звичайно, що я цим не буду займатися, тут мають бути фахові люди, які розуміються у будівни­цтві, архітектурі.

Мене призначили т. в. о. тому, що я вже три роки очолюю комунальне підприєм­ство, яке займається будівництвом спор­тивної інфраструктури. Реєстрацію цього нового ЛКП проводили у стислі терміни, тому мені було найпростіше його очолити, бо я орієнтуюся в цих процесах. І є резуль­тат роботи — про діяльність ЛКП «Спортресурс» можна написати багато позити­ву. Це будівництво багатьох спортивних майданчиків, інфраструктури тощо. На­справді у всій цій ситуації я є позитивним героєм. Комусь було вигідно представити мене в іншому світлі.