Цей «Пітбуль» не переносить запаху спиртного…

Поки ви, ні про що не підозрюючи, повертаєтесь додому ввечері, вони рятують ваше життя від «сто тридцятих» (саме так патрульні та «пітбулівці» називають водіїв у стані алкогольного сп’яніння). Вони — це члени громадської ініціативи «Пітбуль».

Журналіст «ВЗ» доєдналася до учасників громадської ініціативи «Пітбуль», які вкотре проводили рейд по львівських дорогах, вишукуючи нетверезих водіїв. Одночасно зі Львовом рейд проходив у ще кількох містах Укра­їни: Києві, Одесі, Рівному, Дніпрі та Кро­пивницькому.

Основна мета ГІ «Пітбуль» — допомог­ти патрульним зробити міста безпечні­шими, виявивши нетверезих водіїв за кермом. Іноді йдеться не лише про алко-, а й про наркосп’яніння. Поспілкувавшись перед початком рейду із львівським організатором ініціативи Маркіяном Кравченком, дізналась, що народилась ідея у Києві, а згодом відгукнулись небайдужі люди з кількох міст України. Се­ред них — і Маркіян: «Усе вийшло випад­ково. Я сидів у машині і гортав стрічку новин у „Фейсбуці“. Побачив поширен­ня від Києва, написав їм, чи можна щось таке організувати у нас, виявилось, мож­на. Ось так усе й закрутилося. І триває понад рік».

Збирались «пітбулівці» на парковці перед ТРЦ «Вікторія Ґарденс». Чекають патрульних. Аби приєднатись до активіс­тів, не потрібно багато зусиль: автомо­біль, смартфон, додатки Telegram та Zello (рація) і напарник. Проте «попітбулити» можуть не лише водії, адже в авто є віль­ні місця для усіх охочих. Перед приїздом патрульних активісти обмінюються но­мерами, знайомляться. Загалом назби­ралось близько десяти машин.

Ось приїхали патрульні, влаштову­ють інструктаж. Усі балачки різко вщуха­ють. Нагадали про правила проведення рейду. Активісти ніколи не конфліктують зі «сто тридцятими». Можуть непоміт­но, звісно, без правопорушень, просте­жити за водієм, передають орієнтуван­ня поліції. За бажання є можливість бути свідками при складанні протоколу. У чаті для рейду Маркіян надсилає контакти па­трульних, що контролюють цієї ночі пев­ні райони Львова.

Перш за все їдемо на АЗС. Хлопці за­правляють машини за власні кошти, жод­них спонсорів. Потім роз’їжджаються. Спершу патрулюють ресторани та паби у спальних районах. Після 12-ї ночі осно­вна локація — центр міста. Роз’їхавшись по місту, активісти причаїлися під потен­ційними місцями правопорушень, чека­ють на «клієнтів». Мені випало їхати з уже досвідченою у таких рейдах молодою па­рою — Андрієм та Юлею. Це саме той Ан­дрій, який недавно виявив біля магазину п’яного священика і передав патрульним орієнтування на нього. До речі, учасника­ми ГІ «Пітбуль» є переважно молоді люди віком від 20-ти років.

Наша команда патрулювала рес­торан «Балканський дворик» на вули­ці Городоцькій. Приїхали туди близько одинадцятої вечора, о дванадцятій рес­торан закривають. Андрій вийшов пере­вірити ситуацію в ресторані, привітався з охоронцем, сказав йому, що чекаємо знайомого. Близько 00.15 з рестора­ну поволі виходять підпилі відвідувачі, усі між собою прощаються. «Зустріч ви­пускників», — каже Юля. Хтось викли­кає таксі, хтось іде на автобусну зупин­ку. А от велика компанія чоловіків ніяк не роз’їдеться — про щось дискутують, смі­ються… Нарешті компанія поволі розхо­диться. Бачимо чоловіка, який сідає за кермо, ще один крокує до водійського місця. «Вони пили, я бачив, — запевняє Андрій, — чекаємо». Раптом один із чо­ловіків нас помічає. Напевно, Юля над­то голосно передавала координати па­трульним. Обидва чоловіки садять за кермо своїх жінок. Андрій стверджує, що жінки не пили. «Відбій», — передає патрульному Юля.

«Нас багато хто у Львові вже знає в об­личчя. Тому коли щось запідозрять, од­разу пересідають на пасажирське місце або викликають таксі. Воно й на краще, менше бід на дорозі», — говорить Ан­дрій. Юля ж скаржиться на некомпетент­них диспетчерів у поліції: «Часом, буває, сотню разів перепитують номер і мар­ку машини, хоч мають реагувати миттє­во. А інколи таке питають: „Ви що, пер­сонал з цього закладу? Ой, та годі вам, мало у нас небайдужих українців! Ви що — патрульна? А „Пітбуль“ — це що, охорон­на служба?“. Яка різниця, хто я й звід­ки дзвоню? Я — небайдужа громадянка, цього достатньо!».

Їдемо до іншої локації: клуб-ресторан «Одеса» на вулиці Стрийській. До нас у машину сідає Маркіян, далі патрулює з нами. «Наші затримали вже одного», — каже Маркіян і показує фото затримано­го у відділку. Правопорушник — полков­ник у відставці, викладає в університеті. Через певний час патрульний пише у чаті, що затримали жінку в стані алко­гольного сп’яніння з трьома дітьми в са­лоні. Щоправда, затримали без допо­моги «Пітбуля». На годиннику близько другої ночі. Зайшли в «Одесу» випити кави. Там люди веселяться, ті, що йдуть, викликають таксі або сідають у машини до знайомих. Усе безпечно.

Запитую Маркіяна: «Часто буває таке, що „сині“ (себто нетверезі) тікають від поліції?» — «Так, буває, але рідко. Якось один „Мерс“ тікав від патрульних, зно­сив усе на своєму шляху, зупинився у бо­лотах під Сокільниками. Ніколи не забуду тієї ночі». «Часто правопорушники уника­ють покарання?» — питаю. Хлопець сум­но, але дещо сухо відповідає: «Понад 30% затриманих».

Наступна наша локація — центр, клуб «Малевич». Та п’яних водіїв до кінця чер­гування більше не виявили. Близько п’ятої ранку наш рейд завершився.

Отож цієї ночі чергування виявилось спокійним. Андрій каже: «Так, сьогод­ні трішки нудно, але раз на раз не випа­дає, буває за ніч десять, а буває — нуль. Ми спостерігаємо за ситуацією на до­рогах не лише під час рейду. У більшос­ті всі наші — таксисти, як я. Ми часто по­мічаємо, що дозволяють собі водії, а чат завжди відкритий. Адміністратори до­водять до відома патрульних, і їм пере­дають орієнтування».

Йдучи додому з рейду, згадала жах­ливу ДТП у Харкові за участі Олени Зай­цевої. Можливо, якби у Харкові існувала така організація, як «Пітбуль», і порушни­цю помітив би якийсь небайдужий міс­тянин, було б врятовано стільки життів! Я й сама колись була свідком такої си­туації, коли на АЗС п’яний автомобіліст, який навіть блискавку на штанях не зміг застебнути, сів та поїхав на авто. Звісно, я подзвонила у поліцію, та не певна, що його затримали. Адже дати точне орієн­тування, куди поїхала машина, я не мо­гла. Найбільше мене обурило те, що пра­цівники АЗС заправили йому авто та не викликали поліцію самостійно.

Наступного ранку читаю у чаті статис­тику з минулої ночі: «За ніч працівники па­трульної поліції Львівської області склали 11 протоколів за ст. 130 КУпАП на нетве­резих водіїв». Як покарають порушників? Якщо упіймають вдруге, оштрафують у розмірі однієї тисячі двохсот неоподат­ковуваних мінімумів доходів громадян (тобто на 20 тисяч 400 грн.), а також по­збавлять права керувати транспортними засобами на три роки.

Фото авторки та з чату «Пітбуль»