Прогноз погоди складає тридцять літ

Сьогодні все менше залишається «народних синоптиків». Бо офіційний, «державний» прогноз погоди на щодень можна почути по радіо чи з екранів телевізорів, вичитати в Інтернеті чи на шпальтах газет. Але ще є фанати, які копіткою працею і щоденними спостереженнями доводять: їхні передбачення, зроблені без застосування новомодної апаратури, значно точніші. Хоча, буває, записані за рік, а то й за сім років наперед! Таким «народним гідрометцентром» жителі села Старовойтового Любомльського району Волині давно «охрестили» Василя Панасовича Кондратюка.

Ось уже понад три десятиліття Василь Панасович, колишній залізничник, прокидається і засинає із записником у руках. Бо, перш ніж снідати, завше гляне на вуличний термометр та його показ­ник внесе у спеціальний зошит. До­пише «вітряно», «йде дощ», «ясно» чи «похмуро»… І лиш тоді береться до інших справ. Упродовж дня теж записує свої спостереження. Та й спати не ляже, яким би втомленим не був, без «заключного» пере­гляду термометра. Не раз рідні за­питують, для чого це робить, бо ж затрачає на записи чимало часу. А він, усміхаючись, повторює: «Для задоволення». Здається, без сво­їх блокнотів він і справді не уявляє свого життя.

А розпочалося неординарне захоплення Василя Кондратюка 1986-го. Тоді випадково знайшов свій армійський записник, в якому занотовував найважливіше. З не­ймовірною цікавістю перечитав усе до останнього рядочка й загорівся ідеєю поновити записи. Щоправда, цього разу вирішив занотовувати погоду. Не відступив від задуму на­віть тоді, коли його родину спітка­ла біда — важко захворіла дружина Валя. Вона мала розсіяний скле­роз, Василь Панасович доглядав її сімнадцять років. Тими записами відволікався від біди.

В арсеналі «народного синопти­ка» вже три товстелезні блокноти. У кожному вміщено по десять літ спо­стережень. Тож легко відтворити по­году будь-якого дня за цей період. Та й не лише погоду. Адже з роками Василь Панасович заповзявся за­писувати у свій нотатник ще й най­важливіші події, що сталися в роди­ні, потім — щоденний літопис села (окрім того, коли в кого були весіл­ля-родини-хрестини, зафіксовано й день, коли у Старовойтове приїздив Петро Порошенко), найвагоміші за­гальнодержавні події. «Веселі» дати обведені червоним, «сумні» — чор­ним. Тож його «календар» через де­сятки літ буде справжньою знахід­кою для краєзнавців.

— Подібні записи робив ще мій дід, — з гордістю розповідає Василь Кондратюк, дістаючи зі сховку ста­ренький, пожовклий від часу зошит. — Ось його щоденник. Дід за Польщі був окружним депутатом, після ві­йни — головою колгоспу. Подивіть­ся, який гарний почерк мав, хоч був 1900 року народження. Він і на по­годі добре розумівся, але своїх спо­стережень і прогнозів не записував — тільки те, чим жила громада.

Маючи достатньо даних, Василь Панасович почав складати довго­строкові прогнози погоди. Каже, найдалі може «заглянути» на півро­ку наперед. При цьому наголошує: його передбачення діють на відста­ні до п’ятдесяти кілометрів від рід­ного Старовойтового.

— Коли складаю прогноз, за­вжди дивлюся на записи семиріч­ної давнини. Адже з часом пере­конався, що погода повторюється циклічно, переважно саме з таким інтервалом, — говорить народний синоптик. — Сильні підтоплення чергуються раз на 11−12 літ. Врахо­вую і фази Місяця. Так, майже сто­відсотково можу сказати, що влітку спека, а взимку відлига припада­ють на останню чверть і на повний Місяць.

Це легко перевірити, взявши до рук зошит зі спостереженнями. Ви­читую прогноз на ці дні, зроблений заздалегідь, порівнюю зі свіжими записами. Вони збігаються! Сусіди та знайомі часто мене запитують, коли краще починати копати карто­плю чи звозити сіно. Радію, що мої знання комусь стають у пригоді.

— Невже ніколи не хибите? — за­питую.

— Погоду на озері Світязь (роз­кинулося майже за півсотні кіломе­трів від рідного села прогнозиста — Авт.) не завжди вгадую. Помітив, там значно більше дощів. Світязь «плаксивий», — каже.

Британські вчені лякають Євро­пу найлютішою за останнє сторіччя зимою. Запитую у Василя Кондра­тюка, чи нам слід морозів боятися.

— Не знаю, як у Лондоні, а у нас в селі грудень буде нехолодний, — усміхається. — Проте друга поло­вина січня і початок лютого перед­бачаються із сильними морозами.

За тридцять років календар Кон­дратюка ні разу не брав відпустки. Навіть коли його автор загримів у лікарню й не мав змоги самостійно переглядати показники на вулич­ному термометрі й фіксувати його дані у зошити. За свекра це робила невістка. Усе виконала сумлінно, і зроблений від того часу піврічний прогноз теж справдився!

Волинська область