Для більшості видавництв участь у форумі не заробляння грошей, а престиж

У Львові у розпалі 25-й, ювілейний, Форум видавців, який стартував 19 вересня. Цього року форум змінив назву і тепер називається 25 Book Forum. Якщо у середу видавці ще тільки заїжджали на територію Палацу мистецтв, щоб розвантажити свою продукцію, то 20 вересня від самого ранку перед входом на подвір’я вишикувалася чимала черга до каси. В основному молодь. Поруч — розцінки. За день перебування доведеться заплатити 50 гривень. Власники цього квитка зможуть необмежену кількість разів відвідувати свято протягом одного дня (будь-якого на вибір). Якщо хтось має намір фестивалити усі дні, треба віддати 100 гривень. Організатори зробили знижку для студентів — квиток на день коштує 30 гривень. Хто ж мріє потрапити на «Ніч поезії та музики non-stop», має заплатити за вхід 200 гривень. Найдорожчий квиток — 500 гривень — дає право відвідувати усі заходи протягом чотирьох форумних днів.

Цього року організатори вперше змінили траєкторію руху у Палаці мистецтв. Щоб по­трапити у виставкові зали, тре­ба пройти через подвір’я і з так званого чорного ходу підняти­ся на третій поверх. Лише тоді спуститися на другий і перший. Для тих, хто має стелажі на тре­тьому поверсі, — це добре. Бо не завжди люди доходять аж до самого верху. Зате погано для людей похилого віку, яким важ­ко відразу піднятися сходами так високо. Наздоганяю двох бабусь, які зупинилися між пер­шим і другим поверхами пе­репочити. «Хоч би вже для нас зробили виняток, — скаржиться одна другій. — Та де ж я так вилі­зу високо. Завтра не піду».

На третьому поверсі наро­ду — море. Здебільшого усі тіль­ки придивляються до книжок, а побачивши вартість — відходять. Тепер я вже не дивуюся, чому книжки такі дорогі на Фору­мі видавців (деякі навіть прода­ють дорожче, ніж їх можна купи­ти у магазинах). Щоб видавцеві потрапити на форум, треба за­платити чималу суму за оренду квадратних метрів. Вчора мені «здали» інформацію, що за метр квадратний треба заплатити 6 тисяч гривень на усі чотири дні. А якщо людина винаймає три і більше квадратів? А ще треба знайти кошти, щоб перевезти свою продукцію, заплатити про­давцям…

Підходжу до стенду з роз­цяцькованими книжками. Це — дитяча література. Цікавлюся у чоловіка за прилавком, чому з такими гарними книжками їх за­несло аж на третій поверх.

— Бо на першому орендувати кілька метрів неможливо, — каже він. — Там, як правило, одні й ті ж видавництва.

Як з’ясувалося, їхнє видав­ництво ще три місяці тому по­дало заявку на участь, і відразу ж заплатило за оренду. Бо чим ближче до форуму, тим дорож­чою стає вартість.

— Хіба можете дитячи­ми книжками відбити те, що вклали?

— А ми й не намагаємося. Для нас головне — участь. Престиж, так би мовити. Навіть не планує­мо заробити на форумі. Нам го­ловне заявити про себе.

Уже 15 років поспіль бере участь у Форумі видавців і пан Володимир, представник київ­ської видавничо-реставраційної майстерні «Скарбничий». Його стенд перед самісіньким вхо­дом у Палац мистецтв. Коли по­бачила вартість книжок, які при­віз до Львова чоловік, мало не втратила дар мови. Ті, що лежа­ли на прилавку, коштували від 9 тисяч гривень до 38 тисяч. На антикваріат книжки не схожі — усі новенькі, у коробках та ще й під поліетиленовою плівкою.

— Це усе — унікальна робо­та. Таких екземплярів видаємо не більше 5−10 штук, — пояснює Володимир, одягає білі рука­вички і розгортає книгу.

— І хтось їх купує?

— Так. Здебільшого колекці­онери. Політики також беруть на подарунки. Торік прийшов один пан і в останній день фо­руму купив 12-томник Шевчен­ка. Дехто бере візитку, а через місяць-другий просить надісла­ти книжку.

— То вам, мабуть, окупи­лася вся оренда цією покуп­кою?

— Щороку собі кажу: їдемо востаннє на форум. Бо щороку організатори піднімають ціни на оренду.

— Ну, так… 6 тисяч за ква­дратний метр. У вас тут скіль­ки квадратів?

— Чому 6? У мене вартість квадратного метра дорож­ча на 50 відсотків. Винаймаю шість квадратів. А що казати про житло? Коли ми два мі­сяці тому шукали трикімнатну квартиру, нам запропонува­ли непоганий варіант по 1200 за добу. Нас це влаштовува­ло. А потім, коли ми вказали дату, дівчина у слухавці пере­питала: «Коли-коли? О, та це ж форум. Доба буде коштува­ти 3 тисячі гривень». Хіба так можна?

Очима на подвір’ї шука­ла «Жужик», що вже став ві­зитівкою Форуму видавців, з якого щороку своїми твора­ми торгують відомі україн­ські письменники брати Ка­пранови. Цього разу «Жужик» стояв на проїжджій частині вулиці Коперника. Поліцей­ський просив забрати маши­ну і звільнити дорогу. Один із братів просився, мовляв, вони щороку сюди приїжджа­ють і щороку та сама ситуація. Я спробувала втрутитися, але поліцейський мені пояснив, що закон — один для всіх. А й справді: чому одні мають пла­тити за оренду шалені гроші, а інші хочуть «на халяву»?

Усі фото автора