Чудотворна ікона із Закарпаття зцілює у… Відні

Рід, що пожалів землі для монастиря, виродився

Нанківський образ Пре­святої Богородиці є одним з найбільш шанованих на Закарпатті. Він був явлений на околиці села Нанкове Хустського району у місце­вості Полянка у серпні 1690 року.

— Ця святиня з’явилася людям у час, коли наші землі дуже потерпали від нападів турків, — розповідає місце­вий житель Дмитро Шутко. — Власне одна з версій, чому село так називається, та, що «нанк» з турецької пере­кладається як пшениця. Так ось: одного разу люди помітили на полі незвичайне сяйво. Коли підбігли ближче, побачили, що то світиться образ Матінки Божої, який лежить просто неба.

Стали побожно хреститися-молитися біля ікони, аж раптом прийшов господар того клапти­ка землі. Як не просили селяни його, аби дав дозвіл спорудити на тому місці монастир, чоловік відмовив. Сказав, що його вели­кій родині земля згодиться кра­ще. Одне слово, пожалів шмат поля. Та користі з нього рід цьо­го землевласника таки не мав, бо дуже швидко під корінь ви­родився.

Де їхав образ — з’явилася Долина нарцисів?

Правда, дозволив госпо­дар поля ікону, що явилася лю­дям, забрати. Впрягли селяни у воза пару волів, поклали на нього святиню, а він з місця не рушить. Впрягли другу пару, третю, шосту! Воли стояли як вкопані, не могли кроку ступи­ти. Так ікона не хотіла покидати вибраного місця. Хотіли селя­ни бити тварин батогом — а він ляснув по образу. І полилися з очей Пресвятої Діви сльози, а на обличчі лишився рубець. Тоді й стали ікону ще називати «За­плакавша». Люди не знали, як їм далі бути. Вони біля образа при­сягнули, що як Божа ласка — від­везуть Нанківську ікону у Повчу (нині Угорщина) в монастир. І підвода відразу рушила.

Кажуть, де віз з образом йшов — наступного року там по­чали квітнути нарциси. Мовляв, саме так і з’явилася знаменита й унікальна Долина нарцисів на Закарпатті.

Водою з кринички вмиваються онкохворі

— У Повчі ікона відразу ста­ла славитися чудесами. З нею пов’язують великі перемоги Австро-Угорщини над турками. Тоді указом імператора святий образ було урочисто переве­зено у столицю імперії Відень і внесено у собор Святого Сте­фана, — розповідає далі Дмитро Шутко. — А для Повчі написали копію, яка теж вважається чу­дотворною. Відомо, що вона теж не раз плакала, востаннє — на початку минулого століття.

Має копію образа і храм у Нанковому. Її написав угорський художник й подарував закарпат­ському селу у 1914 році. Біля ньо­го теж стається багато чудесних зцілень. Власне їх і вивчали, перш ніж церква офіційно оголосила Нанківську ікону чудотворною.

Люди зізнаються, що дуже по­мічна при різних хворобах і водич­ка з джерела, що почало бити на місці з’яви ікони. За триста років воно ні разу не замулилося, не пересохло. Багато до нього при­їжджає онкохворих — вмиваються, п’ють, просять про зцілення. До речі, у тому місці люди не так дав­но спорудили капличку, постави­ли там кам’яний знак на честь іко­ни, облагородили криничку, аби кожен міг не лише напитися води, а й набрати з собою. А нині добу­довують просторий храм, аби там щонеділі чи й частіше можна було відправляти Служби Божі.

Фото автора

Закарпатська область.