Цей виснажливий «сезон З»…

Останні два тижні моя сусідка приходить на роботу невиспаною, з мішками під очима. Постійно клює носом за робочим столом. Дратується, коли до неї

Звертаються колеги. Завжди життєрадісна, тепер на жарти майже не реагує. Причина її виснаження — не пізні футбольні матчі по телевізору, які дивиться за компанію зі своїм благовірним, і не турецькі серіали, за якими теж пропадає. У Руслани Пантелеймонівни більш вагомі обставини — сезон закруток.

Овочево-фруктове літо щойно розпочалося, а вона від заданного собі темпу заготівель уже падає з ніг.

— Цього року дуже багато вишень вродило, треба дати їм лад, — тяжко зітхаючи, «сповідається» моя сусідка, яку в її будинку називають найкращою з-поміж усіх господинею. — Чоловік привіз з дачі їх два відра, помив, перебрав, витиснув кісточки, а мені залишилося зробити з них варення. А от компотів у трилітрових слоїках ні з вишень, ні з будь-чого іншого давно не готую — невигідно і небезпечно. Краще ці ягоди заморозити свіжими. Так і роблю.

Упоратися з вишнями — то ще «квіточки». «Ягідки» — зробити комбіноване варення, такий собі мікс із ягід, який ми в хаті називаємо «вітамінкою». У це варення входять смородина, порічки, чорниці, суниці, виш ні і апельсини. Вишні і порічки ми мали свої, все решту купили. Моя дитина їсть тільки це варення — здоровішою почувається.

А я свого здоров’я під час «сезону З» трохи втратила. Ввечері прийшла з роботи і, замість того, щоб поїсти і прилягти, стаю на кухонну вахту. Не робота, а каторга!

Духотище! Парильня! Стоїш над плитою, весь час помішуєш вариво у баняку, щоб не пригоріло. Відчинити вікно не можу, бо варення, коли його закручуєш у банках, любить вистоятися у теплі. На годиннику 12-та ночі, інші жінки давно вже сплять, а я «фізкультурою» біля плити займаюся. І так уже три дні підряд! Добре, що зранку встигла помити банки, і що чоловік допоміг підготувати ягоди — інакше «загнулася» б. Лягаю за опівніч, а встаю

о пів на четверту, бо дитина йде на роботу — треба їй їсти зготувати. Тому не запитуйте, чому я така трохи сердита і часто позіхаю…

За три дні «закруточної» вахти Руслана Пантелеймонівна приготувала 16 півлітрових баночок вишневого варення і 11 баночок «вітамінки». Вони стали доповненням до раніше припасених делікатесів: березового соку, варення із молодих соснових бруньок (дуже допомагає від кашлю!) і варення із зеленого горіха. Тепер чекає, коли підійде час малини, абрикосів, яблук, груш, айви, калини.

А будуть ще овочі! Огірки, помідори, перець, кабачки, патисони, баклажани, буряк, морква, квасоля — все в руках цього «майстер-шефа» стає окрасою обіднього столу.

На забавах гості забувають про іменинника, коли наминають Русланині шедеври…

Зазвичай Руслана купує 200 кришок для майбутніх домашніх консервів. Цукром запасається завчасно, ледь не із зими, коли він дешевший. До кінця осені спеціальну шафу під закрутки буде забито цими яскравими бутликами. Очі розбігатимуться! Знайомі кажуть: половину з того добра ця господиня, за традицією, роздасть близьким людям. Така у неї щедра натура.