Який смак в українських Карпат?

Музей народної архітектури та побуту «Шевченківський гай» імені Климентія Шептицького збільшив кількість послуг для відвідувачів, левова частка яких — туристи. Віднедавна у музеї просто неба запрацювали дегустаційні тури органічної карпатської продукції. Мета проекту — знайомство з культурою, традиціями виробництва давніх екологічно чистих продуктів харчування з українських Карпат. А ще такі тури формують культуру споживання натуральних продуктів, привчають до здорового харчування.

Поласувати карпатськими стравами можна у столітній лемківській садибі

Зарічево, яка родом із Закарпатської області. Торік її відреставрували, а цього року вона приймає туристів, які хочуть відчути смак Карпат. Ціна дегустаційного туру — 200 гривень з особи (група стартує з восьми осіб, а може бути і понад двадцять). Наразі це акційна вартість, кажуть організатори, з червня ціна буде вищою. На скільки — наразі не уточнюють.

…При вході в садибу нашу туристичну групу зустрічає керівник проекту «Гастрономічна екскурсія-дегустація «Смак українських Карпат» Іван Саломатін. Перш ніж сісти до столу, треба помити руки. Пан Іван робить це за сільською традицією — кожному гостю наливає з глиняних глечиків воду в долоні, дає паперові рушники. Йдемо до столу. У кімнаті — старовинна селянська піч, біля неї — дрова. Поріг — високий, а ось стеля кімнати доволі низька. Невеличких вікон у кімнаті для прийому гостей — п’ять. Кімната обставлена старовинними меблями, серед яких столи та стільці, а ще тут глиняний посуд на полицях, ікони, рушники. Як обереги — дідухи та солом’яні павуки.

Столи багаті наїдками і сервіровані «по-панськи». Іван Саломатін пояснив, що ця хата належала багатій лемківській родині. У головній кімнаті жила не лише сім’я із десяти осіб. Взимку, в морозні ночі, сюди забирали зі стайні… овечок. Приступаємо до частування. Щоб «розігнати» травлення і шлункові соки, вживаємо аперитив — карпатську настоянку (журналіст «ВЗ» попросила склянку води, бо дотримується спеціальних дієтичних правил харчування. — Авт.).

Потім дегустуємо різні види карпатських сирів. Один шматок сиру пан Іван радить довго смакувати без добавок, а інший полити варенням, приготованим без цукру, на стевії. «Головна концепція наших дегустаційних турів — slow food (повільна їжа), аби сповна насолодитися смаком, відчути приховані нотки додатків страви», — каже пан Іван.

Після сирів дегустуємо різні сиров’ялені ковбаси та шинки, копчені м’ясні смаколики. Вражає креативність карпатських господинь. Мені засмакувала ковбаса із козячого м’яса зі шматками сала та перетертим чорносливом. Дехто хвалив ковбаси із паприкою. Заслуговує на увагу сало, яке «тане в роті» (його смак дуже подібний до вінницького сала). Карпати також славляться виробництвом органічної олії. Господар садиби запропонував нам спробувати лляну та горіхову. По кілька крапель налив на шматок хліба.

Щоб очистити смакові рецептори, п’ємо березовий сік, настояний на кропиві, вино. Після цього ласуємо маринованими карпатськими грибами і помідорами. На десерт — скибочка багета, намащена згущеним молоком, та справжній запашний карпатський чай.

Принагідно запитала у керівництва музею «Шевченківський гай» про плани щодо реставрації раритетів — церков, садиб, стодол, криниць. Заступник директора Музею народної архітектури та побуту «Шевченківський гай» імені Климентія Шептицького Сергій Ципишев повідомив «ВЗ», що цього року заплановано відновити вісім об’єктів. На це у міській скарбниці передбачили мільйон гривень. Каже, це мізерна сума, бо витрати на ремонт та матеріали у рази вищі.

Частину коштів музей дасть зі своїх заробітків. Зароблять на екскурсіях та продажу вхідних квитків. Вхідний квиток на територію гаю коштує 30 гривень, пільговий — 20. Екскурсійний квиток (для групи з 20 осіб) — 100 гривень. Також цього року продовжуватимуть реставрацію двох хат, яку почали ще минулих років — гуцульської хати із села Бережниці та хатини з Радехівського району. На їх реставрацію передбачено 852 тисячі гривень.