81-річний геолог Володимир Воробець доглядає сільські святині
При під’їзді до села Сухоріччя з боку Львова, біля липи-трійці, стоїть у загорожі високий хрест — пам’ять про загиблих на цьому місці вірменських купців
/wz.lviv.ua/images/articles/_cover/369986/20180419152608.jpg)
Ніхто з їхніх одновірців поблизу не живе, але хрест завжди доглянутий. Разом з односельцями відновив цю реліквію і опікується нею 81-річний житель Сухоріччя Володимир Воробець.
Тут колись пролягав знаменитий Глинянський тракт. За переказами, у давнину ним часто їздили зі своїм крамом купці, у тому числі — вірменські. Якось крамарів підстерегли розбійники: грошітовар забрали, а їхніх власників убили. За іншою версією, підводу з купцями розбомбив фашистський літак. Місцеві жителі поховали вірменів на сільському цвинтарі, а на місці їхньої погибелі управителька місцевого маєтку поставила поминальний дерев’яний хрест.
/wz.lviv.ua/images/articles/2018/04/20180419_160432.jpg)
Час, негода зруйнували святиню, її залишки разом з розп’яттям опинилися на землі. Володимир Воробець та інші сільські ентузіасти відновили реліквію. Виготовили металевий хрест і в його основу вмонтували частинки колишньої пам’ятки…
Пан Володимир з повагою ставиться до минувшини, намагається донести до нащадків спомини про світлі і драматичні сторінки рідного краю.
Його життя — теж драма. У далекому 1950 році за наклепом його, 15-річного учня поліграфічного технікуму, вихідця зі села Стронятина на Жовківщині, прямо під час лекції забрали співробітники радянського КДБ. А потім зі всією сім’єю як «пособников бандеровцев» вивезли у Сибір. На батьківщину Володимир Воробець зміг повернутися лише у 2002 році.
Нині 81-річний галичанин, за фахом — геолог, докладає багато сил, щоб зберегти святі для односельців місця. Доглядає межовий хрест при в’їзді у Сухоріччя. Працював на спорудженні сільської каплички. Разом з дружиною Емілією, кандидатом біологічних наук, ще й оберігають красу рідних місць, облагороджують їх.
Фото автора