Мале, а вже як старе!
5−10% дітей приходять до школи з хронічними захворюваннями. А в 11-му класі підірване здоров’я мають… понад 95% учнів
Майже 26% першокласників потерпають від розладів сну. Серед одинадцятикласників — 33%. На втому скаржаться 64% учнів перших класів. А от серед випускників шкіл працездатність знижена на 83%. Це засвідчують результати опитування, яке провела кафедра педіатрії № 1 ЛНМУ ім. Д. Галицького спільно з міськрадою, міським і обласним управліннями освіти, БФ «Крила надії» та іншими громадськими організаціями. В анкетуванні взяли участь 70 тисяч дітей.
Нудота періодично турбує 19% першокласників та 22% учнів 11-го класу. На печію, що може свідчити про захворювання шлунково-кишкового тракту, скаржиться кожен п’ятдесятий учень 1-го класу та 15% учнів, що навчаються у випускному класі.
Оптимальна кількість прийомів їжі у дитячому та підлітковому віці — 4−5 разів на добу. Так харчуються 69% школярів. Решта обмежується 2−3 або й одним прийомом їжі. Голод діти тамують переважно булочками, печивом, круасанами, соками «з пакета» і фастфудом (хот-догами, картоплею фрі тощо).
35% дітей, що навчаються у першому класі, та 62%, які незабаром стануть студентами, час від часу скаржаться на головний біль. 18% 6−7-річних мають висипання на шкірі, що може вказувати на алергічні реакції. Серед підлітків, яким виповнилося 16−17 років, таку проблему має 31%.
Зі сколіозом приходить до школи 12% дітей. Покидають її стіни з цим діагнозом 26%. Через неправильну поставу стоптує взуття з одного боку 18 першачків і 24% одинадцятикласників. Порушення зору мають 16% учнів 1-го класу і 37% випускників шкіл.
«Ті медогляди, що проводяться перед початком нового року, — профанація. Всі знають, що за 100−200 гривень можна отримати липову довідку про те, що дитина здорова, не витрачаючи 2−3 тижнів на збір підписів і печаток, — стверджує директор БФ „Крила надії“, волонтер „Відкритої асоціації організацій, груп та осіб, що працюють з онкохворими дітьми“ Наталія Ліпська. — У кожній школі є медсестра, до обов’язків якої входить наглядати за станом здоров’я учнів, але вона нічого не робить. У класах — погане освітлення. Стільчики зависокі, парти — занизькі. Як результат, у дітей — порушення зору, сколіози. Педагоги на це не зважають. Моя дитина через сколіоз змушена була чотири роки проходити у спеціальному корсеті, від якого могла відпочити лише одну годину на добу. Їй було важко всидіти на уроках, займатися нарівні з однокласниками на фізкультурі, а вчителі їй казали: „Не придурюйся!“. Дитину знайомих зі сколіозом, яка також носила корсет, класна керівничка сварила за те, що та відмовляється прибирати клас».
«Здоров'я лише на 10% залежить від медиків, — коментує „ВЗ“ д.м.н., професор, завідувач кафедри педіатрії № 1 ЛНМУ ім. Д. Галицького Сергій Няньковський. — Діти приходять до школи відносно здоровими, а далі у них змінюється спосіб життя, харчування, зменшується фізична активність, навалюються стреси»… За словами лікаря, серед учнів перших класів хронічні захворювання мають 5−10% (переважно травної системи, зокрема гастрит).
Серед старшокласників хворіють понад 95% (деякі за 10 років навчання встигають нажити два і навіть три хронічні захворювання). До хвороб шлунка, жовчного, підшлункової, розладів сну, підвищеної втомлюваності додаються алергія (харчова, медикаментозна), бронхіальна астма, починають розвиватися серцево-судинні недуги. На думку фахівця, необхідно зменшувати навантаження на школярів, збільшувати фізичну активність, а також переглянути раціон.
«Передусім у дітей треба забрати ґаджети, — каже керівник відділу екології дитинства Українського інституту екології людини Ольга Сакун. — Діти цілий день проводять зі смартфонами у руках і відволікаються від цього заняття хіба що на уроках. Батьки багато працюють, у них немає часу займатися дітьми.
Їм простіше ввімкнути комп’ютер чи тицьнути сину або доньці у руки планшет, ніж показати на власному прикладі, як треба проводити дозвілля. Легше дати дитині 20 гривень, щоб купила собі хотдог, ніж приготувати для неї повноцінний обід. Все починається зі сім’ї. Важливу роль відіграє також держава. Діти мають безкоштовно відвідувати спортивні секції, як це було за радянських часів і є у розвинутих країнах світу".
«Не все вимагає великих капіталовкладень. Що коштує державі запровадити у школах традицію ранкової гімнастики? За 21 день у дітей сформується звичка більше рухатися, з якою вони перейдуть у доросле життя», — додає Наталія Ліпська.
