Три бажання - для золотої рибки
Львів'янин Сергій Калабуха утримує вдома 53 акваріуми і... розуміє мову їхніх мешканців
Сергій Калабуха - професійний акваріуміст із 10-річним досвідом. У його колекції понад 200 видів екзотичних рибок: від манюсіньких неончиків, що виблискують кольорами райдуги, — до хижих, зубастих піраній, «п'яного носа» (голова і зябра яскраво-червоні, а самі — світло-сірі). А ще - чудернацьких особин з величезними булькуватими очима, красивих і блискучих «дам» і «кавалерів» з розкішними хвостиками, схожих на віяла. Правду кажучи, у багатьох такі дивакуваті назви, що язик зламати можна...
У кожного виду — свій норов. Одні звиваються зграйками, інші самотньо і поважно облюбовують підводне царство з мушлями та декоративними замками. Деякі риби впізнають свого господаря і не їдять ні з чиїх рук, окрім нього. Живе родина Сергія та Людмили Калабухів за Львовом у власному будинку. Тож рибкам тут - справжній рай.
Привертає мою увагу красива рибка, наче сріблом обсипана! З повільними і граційними рухами, довга і гнучка, мов змійка.
- Гарна, та не така вже й мирна. Не все те золото, що блищить. Це хижак із суворим норовом і доволі агресивний. Прекрасно бачить і чує, - каже Сергій Калабуха. - А ось боція-клоун (яскравий в чорні смужки, та, як на мене, зовсім не схожий на клоуна. - Авт.) теж хижак. Може виростати до 30 сантиметрів, не любить яскравого світла. Під очима має невидимі неозброєним оком гострі шипи. Випускає їх, коли загрожує небезпека. А чи знаєте, що сріблястий геофагус цікавий тим, що в рот набирає мул, пісок, личинки, хробаки та молюски - їстівне з'їдає, а залишки ґрунту випльовує.
Дивлюсь на казкової краси яскраво-червону золоту рибку. Так і хочеться задумати три бажання, як у казці...
- Не ви перша... Задумуйте, збудеться! – усміхається пан Сергій. - Перевірено на собі! В дитинстві я дуже мріяв мати акваріум. Годинами у зоомагазинах та на ринках спостерігав за рибками і теж задумував бажання. Мрія збулася у 33 роки, коли переселився у нове помешкання. Перший акваріум купив аж на 375 літрів. У гаражі зробив риборозплідник. Першою моєю екзотикою був гнатохроміс. його рот розтягується, мов гармошка, а ґрунт від бруду чистить як порохотяг.
На початках риби гинули. Мені здавалося, що вони - голодні, тому давав багато корму. Він падав на дно і закисав. Рибок краще недогодовувати. Воду колись чистив що два дні і доливав дистильовану, - це було ще однією моєю помилкою. Тепер воду наливаю з-під крану, добу настояну. Для 53-х акваріумів використовую понад три тонни води. Маю хороший і потужний фільтр. В ньому осідають бактерії, що харчуються аміаком і його похідними. Дехто вважає, що фільтр може замінити сомик. Він справді великий помічник: стінки акваріума почистить і корм за іншими доїсть, щоб не скис. Та і для сомика аміак - отрута. Колись я часто міняв декорації (мушлі, камінчики), і це був стрес для рибок. Тому й гинули. Окрім того, не всі види риб між собою вживаються.
Господар показує мені “живий прогноз погоди» - сомика кларіуса. Якщо він заліг на дно, то нема чого їхати на рибалку, бо повітряний тиск низький, і кльову не буде. А якщо сомик жвавий - сміливо беріть вудочки.
Акваріум в оселі - найкраще заспокійливе. Знайома розповідала: у фойє офісу, в якому працює, поставили акваріум - і колектив згуртувався. В обідню перерву між співробітниками тільки й розмов про кольорових та грайливих рибок. Інша знайома казала: офісний акваріум поставили у кімнаті для переговорів. Вірите чи ні, клієнти частіше говорили працівникам «так», а люди, яких заселяли в готель, поводилися спокійніше, коли їх, наприклад, довго не заселяли. Вони тим часом захоплено спостерігали за мешканцями підводного світу.
