Курортне не дуже схоже на курорт...

Півліта минуло, а курортний сезон далеко не всі розпочали. Червень видався холодним і мокрим, тож погано прогрілися не лише українські озера, а й моря. Хто наважився у перший місяць літа вирушити на Чорне море, на Одещину чи Миколаївщину, — тому не пощастило. Вода була холодною - коливалася там в межах 12-17 градусів...

Дельфіни «дефілюють»

Та нині погода на півдні бере своє. Що не день, водичка стає теплішою. Уже можна їхати грітися і на українські моря. Для відносно недорогого сімейного відпочинку без надмірного гамору, з мілким дном і чистою водою я би порадила село Курортне на Одещині.

Звідси далеко до портової Одеси, тут не побачите кораблів, відповідно, море чистюсіньке. Для діток чудовий пологий вхід у море — немає відразу глибини. Щоранку, близько 11-ї, та ввечері, після п’ятої, до відпочивальників підпливають… дельфіни! Часом тільки троє — очевидно, маля попереду, а позаду парочка дорослих. Пірнають і виринають з моря в унісон... А буває, пропливає велика дельфінова родина.

Але багато відпочивальників після першого візиту в Курортне наступного літа шукають інше місце. Причина — у спусках до пляжу. Село розташоване на кручі, і влада мала би подбати про комфорт для людей. Торік частину східців «змурували», та до самого пляжу не довели — так і залишилася поросла травою гірка. Інший, санаторний спуск — взагалі катастрофа. Після кожного дощу, який підмиває глиняну гору, сходи «з’їжджають», обсипаються. І хворі (їм реально важко йти на центральний пляж) шкутильгають по них, сподіваючись лише на волю Божу... Також під горою рано заходить сонце — після шостої години там робити нічого, бо падає тінь… Довше гріють промені лише у межах Будакської коси. Там теж пропонують житло, значно дорожче. Але великий мінус — сила-силенна комарів, які заїдають відпочивальників.

Ціни демократичні. Але не на все

Курортне не дуже розрекламоване туристичними агенціями, відтак і не таке дороге, як сусідня Затока, в якій навіть аквапарк свій відкрили. Хоча ціни на житло, порівняно з торішніми, таки підскочили. На дешевші варіанти — у півтора раза, на дорожчі — відсотків на 10-15. Якщо минулого літа номери без зручностей ближче до моря коштували 80 гривень з людини, нині — 120-150. Зі зручностями в номері, кондиціонером та телевізором, були 200-240 з людини — стали в межах 300. За дітей, якщо поселяються з двома дорослими, беруть півціни (але не обов’язково дають їм окреме місце). Якщо їде мама чи тато з однією дитиною, то платить за неї повну вартість, навіть якщо маляті три роки… Одне слово, за житло треба добряче викластися. Раджу вибирати нові будівлі, що приймають туристів лише 2-3 роки. Там ошатні нові меблі, хороша техніка в кімнатах та на кухні. У старих котеджах та хатах все старе, понищене. А ціни за відпочинок майже не відрізняються.

У Курортному немає великих розваг. Діткам запропонують сумнівної якості каруселі по 40-50 гривень, катання на гіроскутерах та машинках на акумуляторах - по 50 гривень за 15 хвилин, цирк чи виставу в якомусь будинку культури раз на тиждень - від 50 гривень з людини.

Дорослі забав шукають у барах (їх досить мало). Нічну дискотеку можна знайти на пляжі. Ще в санаторії крутять музику, та туди на танці збираються хіба пенсіонери… Молоді подітися нікуди. Можна поїхати на екскурсію — у Білгород-Дністровський, на завод «Шабо», в «Українську Венецію — Вилково». Але ціни кусаються. Скажімо, у Вилково просять по 700 гривень з носа! Причому набрати слід групу, не менш ніж вісім туристів. Формування групи можна й не дочекатися…

Хороших закладів харчування у Курортному я не бачила. Є піцерія, яка «косить» під італійську, однак там і асортимент бідненький, і піца не найкраща. А пиво ніяке. Тож ми готували самі. Правда, перед від’їздом відкрився заклад молдовської кухні. Смажені страви не дегустували, а от печені куштували — були свіжі й смачні.

У селі є невеличкий базарчик, на якому можна придбати усе необхідне — від купальників зі шльопанцями до кавалка свіжого м’яса. Ціни на речі демократичні. Купальник можна придбати за 250-400 гривень, капці — від 50, пляжні накидки на купальники — по 300-400 (в одеських магазинах — утричі дорожче). Щоправда, вибір кепський. Ціни ж на дитячі іграшки залежать від… вашого вигляду. Якщо на речі не написано її вартості, то чекайте: із вас намагатимуться здерти більше, якщо триматимете в руці дорогу мобілку. Була свідком, як одні й ті самі цяцьки різним покупцям продавали з різницею удвічі! М’ясо (свинину) продають по 150 гривень за кіло вирізки. Привозять під замовлення домашніх курей. За домашні яйця просять 20-25 гривень за десяток. Привозять молоко (10 гривень за літр), сепараторну сметану (50-55 гривень за кілограм).

Ціни на продукти в магазинах не дуже відрізняються від «некурортних». В усіх сільських магазинах можна розрахуватися карткою (торік — лише в одному). Значить, турист у Курортне справді пішов. Буханець “Бородинського” хліба коштує 15 гривень, білого - трохи дешевше, твердий сир — близько 170, сосиски-сардельки — в межах ста. Дороге масло — понад 40 гривень за 200-грамову пачку. Але і воно на масло мало схоже. Хто сам готує, крупи, цукор, чай-кава, борошно — усього цього вартість теж прийнятна. Хоча на початку липня уже на певну категорію товарів зробили націнку.

На ринку молода картопля по 12-15 гривень за кіло, перець та баклажани - по 30-35, помідори - 16-25, залежно від сорту. Кавуни в десятих числах липня були по 8 гривень за кіло, дині - по 12. Але на цей сезонний товар ціна змінюється миттєво. Абрикоси — 20-25 гривень за кіло звичайних, «ананасових» - 40. Черешні та персики - по 25 гривень, нектарини — по 35-40 (бо привозні).

Тутешні ґаздині варять смачні сири. Бринза коров’яча, овеча, козяча. Ціна — 70-80 гривень за кіло. Але вибирати треба вміти. Бринза повинна мати однорідну структуру й при розрізі не нагадувати губку. Пропонують і вина домашнього виробництва від 30 гривень за літр. Але майже усе воно — порошкова бовтанка.

«Кукурудза, рибка, пахлава...»

“Живого” пива у Курортне цього року ще не привозили. Підприємці нарікають: близько пивзаводу нема, а поки оформиш доставку здалеку, слід вже списувати повернення, бо ж термін придатності маленький. Зате пастеризованого — на всяк смак і гаманець. Великий вибір і морозива — як фасованого, так і розважного, на кульки. Смачні тут роблять молочні коктейлі (20 гривень за 0,5 л), варять кукурудзу (12-20 гривень за качан). На пляжі також носять пиріжки по 15 гривень, трубочки з вареним згущеним молоком та пахлаву по 25 гривень за штуку. І, звісно, рибку. Але на останню попит поганий. Зрозуміло, на пляжі можна з рибкою підхопити й ботулізм... А от рибний магазин потішив непоганим вибором та якістю товару. Чорноморську креветку там продають по 30 гривень за 100 грамів, мариновані мідії — по 30, рапани — по 36. Є рибка копчена та в’ялена, м’ясо кальмара та краба, солена місцева дунайка й чимало іншої.

Якщо описати відпочинок у Курортному кількома словами, мені сподобався вислів однієї пані з Тернополя: «Ніби побувала в гостях на селі у дорогої бабусі…». І не залежить, обрали ви номер «економ» чи «люкс»: враження у всіх більш-менш однакові.

Фото автора

Одеська область