Тяп-ляп, аби з рук...

Ще навесні людям видали так звані оглядові ордери з вказаною адресою їхнього помешкання у Ковирях, на вулиці Повітряній, 10. Люди втішилися. У своїх квартирах почали ремонт. Мали надію, що невдовзі їм видадуть ордери на постійне проживання. Проте замовник (Західне управління капітального будівництва), виконавець (підприємство «Спецбуд-УТОГ»), КЕВ (квартирно-експлуатаційний відділ Львова Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління) та «Львівобленерго» ніяк не можуть порозумітися між собою. Хоча будівельні роботи чотириповерхівки, по суті, завершені, дім в експлуатацію не прийнято. Отже, КЕВ не ставить його на баланс. Тим часом із 64 квартир — приблизно 20 заселених. В основному — це воїни АТО, важкопоранені, сім’ї загиблих, які не мають де жити. Час від часу мешканцям вимикають електроенергію і будь-якого моменту можуть викинути на вулицю.

У підвалах — жаби

Здалеку будинок гарно побілений. Підходжу ближче — і на фасаді знизу помічаю облущену від сирості штукатурку. Грибок де-не-де аж позеленів. При вході у під’їзд — мішки з будівельним сміттям, — люди доводять до пуття те, що будівельники зробили тяп-ляп, аби з рук.

- У будинку — купа будівельних недоробок, — мешканка Галина Гадуп’як і запрошує до своєї оселі. — Кахельну плитку на кухні поставили ми з чоловіком. Раніше бетонна підлога була застелена лінолеумом. Крани поміняли. Мало того, що були неякісні, ще й без прокладок. Крани відкрутили, вода ллється — а закрутити не можемо. Вікна, двері на балкон вмонтовані абияк. При сильному вітрі крізь шпарини задуває у квартиру. На сходовому майданчику, замість лічильника на воду та опалення, поставили два — на воду. Від сирості у підвалах одного з під’їздів завелися… жаби. Труби протікають. На фасаді дому водостічні труби вмонтували так, що дощова вода заливала під’їзд.

Придивляюся до водостічних труб на вулиці. Деякі з них — над землею, а деякі — доштуковані і вкопані у ґрунт. Будівельники постаралися?!

- Якби ж то! — зітхає ще один власник оглядового ордера Андрій Барчишин. — Оскільки вода з труб стікала на землю, фундамент від цього сирів. Мешканці викопали рів, доштукували труби і пустили їх у дренажний колодязь для стічних вод.

Андрій Мирославович — військовослужбовець. З дружиною і трьома дітьми живе у службовому помешканні. На Повітряній, 10, отримав квартиру. В оглядових ордерах, які урочисто вручили людям навесні цього року, зазначено: сім’я лише має право у десятиденний термін оглянути своє помешкання та описати будівельні і комунікаційні недоліки.

- Плити на стелі покладені криво, — продовжує пан Андрій. — Двері на балкон у деяких квартирах не відчинялися. Бо бетонну підлогу залили вище, аніж… рівень дверей. На вимогу мешканців, біля балконних дверей будівельники видовбували шмат підлоги по радіусу, аби… двері відчинялися.

- Ще одна проблема. У під’їздах нема пандусів, — додає волонтер громадської організації «Волонтерська сотня Львова» Ольга Особа. — Навіть якщо їх встановити, незручно буде ходити. Сходи надто вузькі, ще й круті. Візочникам важко буде пересуватися.

І мешканців, і волонтерів цей довгобуд уже «дістав». Квартиру держава виділила — а жити в ній не дають. Хто поселився, час від часу стикається з іншими негараздами: в будинку вимикають світло. На дверях під’їздів читаю: «У зв’язку з неоплатою за електроенергію, її буде відключено». І зазначено дату.

- Хто живе — той платить, — знизує плечима Галина Гадуп’як. — Та оскільки більшість квартир порожні, а сходові майданчики освітлюються, за місяць набігає кругленька сума боргу. Та й люди незадоволені, що за світло доводиться платити за промисловим (завищеним) тарифом: 1 гривню 58 копійок за кіловат, а не 70-80 копійок. А все тому, що з експлуатацією дому «тягнуть».

- Наш будинок має свою підстанцію з постачання електроенергії, — пояснює Андрій Барчишин. — Але дім до неї не підключений (для цього потрібні документи і кошти). Відтак його обслуговує підстанція військового містечка. А це — додаткове на неї навантаження, особливо взимку.

- Мого чоловіка важко поранили в АТО. На щастя, вижив, — каже Галина Гадуп’як. — Справно оплачуємо комунальні послуги і тішимося, що маємо дах над головою. От би ще ордер отримати.

Коли виїжджала з Ковирів, запізналася з Василем Деркачем.

- Разом з іншими робітниками я працював на благоустрій цього дому: зварював труби, встановлював сантехніку, лічильники. Гроші потрохи «капали»... Потім мені перестали платити за роботу, — каже Василь Деркач. — За півроку будівельна фірма заборгувала мені близько восьми тисяч гривень.

Повітряна, 10, зависла… у повітрі

Якби активісти громадської організації «Волонтерська сотня Львова» не тримали «будинок у Ковирях» під контролем, мабуть, борсалися б люди у своїх проблемах, довго і нудно домагалися б правди у владних кабінетах.

- Оглядовий ордер у «горезвісному» будинку отримав і важко поранений в АТО 30-річний льотчик Сергій Титаренко, — розповідає волонтер Світлана Сидоренко. — Його гелікоптер сепаратисти підбили під Слов’янськом. Важко пораненого Сергія (у кількох місцях мав перебитий хребет, зламані ноги) командир виніс з поля бою. Рік лікувався в Україні. За цей час померла дружина. Син — у тещі. Поставити Титаренка на ноги зараз намагаються медики Лос-Анджелеса (США). А до якого дому йому повертатися?!

Замовник киває на забудовника (мовляв, з його вини будинок не в експлуатації). Забудовник — на «Обленерго», з яким не укладено угоди про експлуатацію будинкових мереж (з «Львівгазом» і «Львівводоканалом» такі угоди є). А «Обленерго» мотивує відмову тим, що електричне оснащення не відповідає нормі. Відповідно, КЕВ не приймає будинок на баланс. Коло замкнулося…

- Тиждень тому, — продовжує пані Світлана, — я дізналася: щоб здати будинок в експлуатацію, будівельній фірмі не вистачає 50 тисяч гривень. Через кілька днів сума зросла до 69 тисяч.