Цієї зими такої «весни» ще не було!

За кілька днів святкуватимемо Новий рік, а надворі - аномальне тепло, як посеред весни. Складається враження, що не ялинку треба вбирати, а великодній кошик складати. 21 грудня у Києві було побито рекорди всіх трьох параметрів добової температури для цього дня — уперше за останні 135 років!

Вночі температура перевищила попереднє історичне значення 1960 року на 2,1°С і досягла +4,1°С. Максимальна температура повітря після полудня досягла +10,5°С, перевищивши попередній рекорд температури для цього дня у 1982 році на 0,9°С. Середньодобова температура перевищила попереднє історичне значення 1960 року на 1,9°С і становила +6,6°С. “За кліматичною нормою така погода відповідає погоді жовтня”, - заявляють у Центральній геофізичній обсерваторії.

На городах у людей росте горох і пробивається часник. На вербах з’являються “котики”. От-от розпустяться бруньки на кущах бузку. У будинках люди вимкнули опалення, у горщиках на підвіконні розцвітають орхідеї. Голуби, переплутавши зиму із літом, купаються у калюжах.

Пригадуєте казку про “Дванадцять місяців”, як пихата королева наказала принести їй підсніжники у січні? Здивувався б Самуїл Маршак, якби вулична торговка запропонувала йому купити такий букетик у кінці грудня. Проте аномально тепла погода створила справжній прецедент — поруч з ялинками на ринках продають... підсніжники! І виростили їх не у якійсь диво-теплиці — обігріті сонечком, самі виросли у лісі.

І хоч українці не уявляють, як можна святкувати Новий рік і Різдво при температурі +10°С, щиро радіють теплу. За місяць їм вдалося зекономити 1 млрд. кубометрів газу! Але чи не вплине нетипова зима на врожайність?

“Проблеми будуть, якщо до кінця зими не випаде сніг. Але таке навряд чи станеться, - заспокоює д.біол.н., професор, завідувач кафедри фізіології та екології рослин біологічного факультету ЛНУ ім. І. Франка Ольга Терек. - Рослини більше бояться сильних морозів без снігового покриву. А от плюсова температура їм не шкодить. Природа — саморегулююча гнучка система. Скільки було, що пізньої осені (і навіть на початку грудня) зацвітали сакури, каштани, яблуні? Але деревам то не шкодило”.

А от тварини почуваються дезорієнтованими. “Тепла погода не сприяє зимовому сну. Ті ж ведмеді мали якщо не впасти у сплячку (гібернацію), то перебувати у напівсонному стані. А одна із наших фотопасток, які порозставляли у Сколівських Бескидах, зафіксувала тиждень тому ведмедя, що бадьоро прогулювався лісом”, - розповідає к. біол. н., доцент кафедри зоології біологічного факультету ЛНУ ім. І. Франка Ігор Дикий. Коли настає відлига, ведмеді можуть виходити з берлоги і шукати, чим поживитися. Але цієї зими навіть не мостилися спати. Температура повітря тримається у межах нуля, що змушує їх вирушати на пошуки харчів. Оскільки ягід-грибів немає, “перебиваються” комашками — виколупують їх з незамерзлих ґрунтів і пеньків. Якщо і далі не буде морозу та снігу, можуть зберігати активність до настання календарної весни.

“Деякі тваринки (як-от кажани чи соні) перебувають у сплячці. У них сповільнені дихання, серцебиття, всі біохімічні процеси. У такий спосіб організм економить життєво необхідні ресурси. Навіть якщо візьмете до рук, не відразу прокинуться, - каже Ігор Дикий. - Якщо й далі утримуватиметься плюсова температура, тваринки можуть подумати, що настала весна, і прокинутись. Похолоднішає - заснуть. Ті, що не встигнуть знайти місце для зимівлі, - загинуть. У природі все регулюється природним добором — якийсь відсоток популяції завжди гине. Так буде і цієї зими”.

Комахам таке потепління — на руку. “Тепла погода створює комфортні умови для їх виживання — не тільки тих, що обробляють ґрунти і якими харчуються риби і птахи, а й шкідників і кровопивць, що переносять небезпечні інфекційні захворювання”, - каже завідувач паразитологічного відділу регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини Олег Колесников. Під час відлиги (звичного для української зими явища) сніговий покрив тане. Вода просочується у ґрунт, і комахи, прокинувшись з анабіозу, виповзають на поверхню. Якщо після цього стовпчик термометра опускається до -3°С — -10°С і земля вкривається тонким шаром льоду, комахи, опинившись у пастці, гинуть.

Фахівець прогнозує, що цього року спостерігатиметься ранній виліт комарів, ґедзів і мошок. Однак великої шкоди паразити не завдадуть. Далеко від водойм не відлітають, а оскільки рослинності ще не буде, худобу люди не випасатимуть, та й самі не відпочиватимуть на природі і не працюватимуть у полі, малоймовірно, що їм вдасться суттєво збільшити свою чисельність. Самки цих комах потребують крові ссавців — у ній присутні речовини, які забезпечують розвиток запліднених яєць.

А як вплинула тепла зима на здоров’я людей? “Віруси комфортно почуваються за сирої погоди, високої вологості повітря. Коли світить сонце, захворюваність на ГРВЗ і грип зазвичай не зростає. Навіть якщо немає морозу”, - пояснює лікар-епідеміолог Олександра Яхницька. За високої вологості людина швидше мерзне. Обмороження в таких умовах може наставати навіть при +4°С.

“Тепла погода і відсутність опадів у вигляді дощу змушує людей виходити на вулицю, більше часу проводити на свіжому повітрі. А віруси полюбляють закриті приміщення, де є велике скупчення людей, - каже лікар. - Крім того, тривалі піші прогулянки зміцнюють імунітет — як і цитрусові та яблука, які традиційно споживаємо на свята у великих кількостях”.

А от метеозалежним у ці дні можна поспівчувати. “Черги до кабінетів невропатологів стали вдвічі довшими, - ділиться спостереженнями завідувач кардіологічного відділення №2 обласного кардіологічного центру Оксана Кузьмяк. - Зміна погоди провокує спазм судин голови та шиї. Просвіт між стінками судин звужується, кровотік порушується, і людина починає скаржитись на головний біль, запаморочення, появу “мушок” перед очима, шум у вухах, нудоту. Якщо такі симптоми турбують не вперше, зверніться до лікаря”.