Театр імені Заньковецької ремонтують «народною толокою»

Такий месидж чуємо вже близько двадцяти років (!) із різних середовищ — мистецько-культурних, політичних, дипломатичних, владних. Рідко який президент і губернатор не попіарився на питанні відновлення цієї архітектурної перлини, пам’ятки державного значення. Та віз і нині там — театр стоїть обдертий... Згідно із висновком декількох комісій, повна реконструкція будинку є нагальною необхідністю. Але наразі темпи руйнування перевищують темпи ремонтно-реставраційних робіт. Епопея із виділенням з держбюджету коштів на ремонт тягнеться роками. Кошти або зовсім не виділяються, або “капають” невеликими сумами, на які можна зробити хіба косметичні ремонти. За останні роки жалюгідне фінансування час від часу надходило через Мінкульт, за програмою святкування 750-ліття Львова, напередодні чемпіонату Євро-2012, з міського, обласного бюджетів... За оцінками експертів, на повну реставрацію театру ім. М. Заньковецької потрібно понад мільярд гривень.

На південний фасад (там, де центральний вхід) театру ще можна дивитися — нещодавно його частково відреставрували, вставили нові вікна. А от західний і тим паче південний фасад, що виходить на площу Торгову, — це суцільний жах. Таке враження, що будівля нещодавно пережила війну... У наш час, коли Львів позиціонується як туристична перлина Європи, такий стан справ терпіти далі не можна. Театр Заньковецької — одна з візитівок міста, а тим часом він просто відлякує туристів! Якби не титанічні зусилля творчого колективу, мабуть, будівля уже б і завалилася... “Заньківчани” зараз готуються до святкування у 2017 році 100-річчя з дня заснування театру - як першого державного театру в Україні. Щоб ці урочистості не стали “святом зі сльозами на очах”, тут вирішили не сидіти склавши руки і робити хоча б нагальні ремонтно-реставраційні роботи популярним нині методом громадсько-публічного партнерства, або, простіше кажучи, — методом “народної толоки”.

У цьому “заньківчани” вже мають перші досягнення. “Не все так погано. Якщо хочеш щось зробити, можна знайти багато прихильників, які можуть допомогти, - сказав на прес-конференції генеральний директор театру ім. Заньковецької Андрій Мацяк. - Декілька років тому ми зрозуміли, що справа порятунку приміщення - справа наших рук!” Перший досвід пошуку партнерів і однодумців виявився вдалим. Завдяки спонсорській допомозі і за власний кошт театр у 2014-15 роках здійснив низку проектів. Зокрема, замінили аварійний планшет сцени (дерев’яні конструкції, на яких тримається сцена). На це пішли кошти від благодійного концерту за участі “Піккардійської терції”, Павла Табакова, Олександра Божика та інших відомих виконавців, акторів та оркестру театру.

Завдяки спонсорству кафе “Вечірній Львів”, яке міститься у будівлі театру і незабаром відкриється, повністю модернізували систему обертання сцени. До цього сцена оберталася корбою із червоноградської шахти — цей механізм привезли сюди ще у 1950-х роках! Матеріали для ремонту фойє першого поверху проспонсорувала фірма “Снєжка-Україна” (17 тисяч грн.). Історичні світильники і люстри часів Австро-Угорської імперії колектив театру відчистив своїми руками. Плюс докупили нові італійські бра, які виявилися дешевшими, ніж усі українські пропозиції. Андрій Мацяк розповів, що із “виходом” на “Снєжку” допоміг Генеральний консул Республіки Польща у Львові Ярослав Дрозд — запросив на обід із гендиректором фірми Мареком Павлусем. Тепер пан Марек — найкращий друг театру. “Нам би було соромно, якби театр Скарбека був помальований не польськими фарбами, - сказав Марек Павлусь. - Ми виділили на це тисячу кілограмів різних матеріалів і своїх найкращих працівників”.

Із обладнанням закулісних санвузлів і службової ложі допомогла фірма “Лео Кераміка” (директор Іван Запотічний). Нещодавно над сценою демонтували гіпсову радянську зірку — риштування проспонсорував “Меркурій Центр”. Кілька днів тому завдяки Львівській ОДА і депутатам Верховної Ради ліквідовано кредиторську заборгованість один мільйон 537 тисячі грн., яка “висіла” із 2013 року — за здійснені роботи перед підрядниками. Окрему подяку Андрій Мацяк висловив голові Львівської ОДА Олегові Синютці. “Мені розповіли, що жодна нарада за участі губернатора не обходиться без згадки про театр імені Заньковецької, - сказав директор. - У Олега Синютки мало слів і багато діла”. У сам день прес-конференції журналістам показали історичний момент - демонтаж старих вхідних сходів до театру (вони не є історичними, були встановлені у 50-х роках і зовсім вищербилися). Нові будуть із теребовлянського пісковику. Про цей ремонт поклопотали ЛОДА, Львівська обласна рада і мерія.

Директор департаменту з питань культури ЛОДА Христина Береговська розповіла, що, попри те, що в облдержадміністрації скорочують штати, департаменту культури, навпаки, додали дві вакансії. Причому одну особу із цих двох взяли спеціально для написання грантів, які мають допомогти театру Заньковецької. “На жаль, до 100-річчя театру ми не зможемо зробити фундаментальних речей, - сказав пан Мацяк. - Але звернулися до міського голови Андрія Садового з проханням відремонтувати фасад. Нещодавній ремонт фасаду не вирішив усіх проблем, адже окремі цеглини клалися ще за Скарбека, і зараз вони просто розсипаються. Треба перемуровувати. Не до кінця зміцнені фундаменти будівлі, вони ще “гуляють”. Хочемо просити нових міських депутатів вирішити врешті-решт питання із ринком “Вернісаж” під нашими вікнами. Торгові ятки блокують доступ до пожежних гідрантів, недалеко до біди!” “Найголовніший наш спонсор — глядач, - резюмував директор театру. - Та, на жаль, із кожної заробленої гривні лише трохи більше 50 копійок іде в театр. Усі наші численні звернення “нагору” про скасування ПДВ, про прийняття закону про меценатство наразі не знаходять відгуків. Б’ємося, як риба об лід...”

Ще один важливий момент у питанні реставрації театру — відселення з будівлі 43-х житлових квартир. Питання мусується не перший рік. Дехто із мешканців категорично не хоче відселятися, вимагаючи взамін “хороми” у центрі міста. Але більшість не бачить проблеми із переселенням у нове житло. Питання, як і обіцяла, має вирішити Львівська міська рада.

Фото автора