Парк, у якому звучить Шопен

Варшава, Польща

Кожне місто, у якому мені пощастило побувати, має свою душу і наділене особливою аурою. А тому завжди тішуся, що саме тут, у цьому місті, мені пощастило побувати, відчути його душу, щоб потім всім розповісти, за що воно мені сподобалося... Столиця Польщі, Варшава, стала для мене відкриттям у цьому плані. І у це місто я з задоволенням ще колись повернуся.

Попри те, що центральна частина міста, як її тут називають “старувка”, дуже схожа з моїм рідним Львовом, я відкрила для себе багато нового і цікавого. Як і нас, у них у центрі все “зроблено для туриста” — щоб усім було комфортно і затишно. А за цей комфорт і затишок треба, відповідно, заплатити. Бо центр — то є центр! Місцеві офіціанти — зразок культури. Не встигнеш підійти, вони, як гриби, виростають перед тобою. Ціни тут — космос. Якщо пройдете зайвих 50-100 метрів, у провулочку вип’єте такої ж смачної кави за смішні гроші.

Якщо вам пощастить побувати у Варшаві, обов’язково підіть у парк Лазєнки. Тільки не крутіть носом і не кажіть, що парків ви у своєму житті бачили багато. Я теж так думала. Це не просто парк — це парк відпочинку у повному сенсі цього слова. Тут неймовірно чисто. Не знаю, коли двірники підмітають, бо бачила слід від мітли, але ніхто не здіймає перед вашим носом клубів куряви. Стежками ходять поважні сек’юріті у чорних костюмах і при краватках. Тут не можна вигулювати собак і суворо заборонено кататися на роликах і велосипедах. Лазєнки у перекладі з польської — купальні, а старовинний парк, що розкинувся навколо купалень, називають Варшавськими або Королівськими Лазєнками.

сторія Лазєнок починається з дерев’яної фортеці мозовецьких князів. Через триста років Анна Ягеллонка заснувала тут першу дерев’яну купальню. Тут свій слід залишили Сигизмунд ІІІ і маршал Любомирський, який писав вірші. Любомирський збудував два кам’яні павільйони — Ермітаж, щоб відпочивати, і на острові купальню Лазню. Через це і парк отримав таку назву. Над дверима павільйону викарбувано напис латиною: “Цей дім ненавидить печаль, любить мир, пропонує купання, рекомендує сільське життя і запрошує в гості добрих людей”.

Ще у Лазєнках є пам’ятник Фредеріку Шопену, перед яким щонеділі, починаючи з травня і до вересня, найкращі піаністи виконують твори цього великого польського композитора. Пам’ятник відлитий з бронзи і представлений у вигляді фігури замріяного композитора, який сидить під вербою. Шопен любив цей парк, любив сидіти під плакучими вербами і творити свої майбутні шедеври. Пам’ятник створений за проектом Вацлава Шимановського у 1910 році, однак урочисте відкриття відбулося аж через 16 років. Завадила Перша світова війна. На жаль, під час Другої світової війни пам’ятник композитору підірвали німці. Поляки відновили його лише у 1958 році.

Багато років перед пам’ятником Шопену звучить класична музика. Шанувальники творчості цього великого композитора розсідаються “у партері” — на лавочках навколо пам’ятника і штучного озерця. Частина лавочок у парку — музикальна. Натиснете на кнопочку, і звучить Шопен.

Старожилами у парку є білки. Годують їх всі, хто щось має у кишенях. А хто знає, що у парку ціле нашестя білок, спеціально приносить горішки, насіння і булки. Навіть приручені пташки сідають на руку, щоб поклювати крихти хліба. Наш гід розповідав, що у парку живе понад 200 білок, деякі з них настільки довіряють людям, що зістрибують з дерева просто під ноги туристам, заглядаючи у вічі, мовляв, дайте щось пожувати. З білками фотографуються особливо туристи з Японії, для яких ця пухнаста тваринка майже божественна.

Наш гід зробив нам ще один подарунок — повів до Бельведерського палацу. Тут живе президент Польщі. Мури Бельведерського палацу “знають” багато таємниць. Тут свого часу жив князь Костянтин Павлович, який втік звідти, одягнувшись у жіночий одяг. Маршал Юзеф Пілсудський тут також жив і помер у палаці у 1935 році, а також перший керівник Польської Народної Республіки Болеслав Бєрут.

Наразі у палаці живе ще чинний президент Польщі Броніслав Коморовський. Коли ми підійшли до воріт, пан президент і його кілька помічників, а може, й охоронців, саме виходили з палацу і розсідалися по машинах. Біля воріт — лише два охоронці і дівчина-поліцейський, яка зупинила рух транспорту лише на 2-3 хвилини! Ми фотографували палац, і ніхто нас не виганяв і не відбирав фотоапаратів. Коли машина, у якій сидів Коморовський, зрівнялася з нами, президент нам помахав рукою з вікна. Пригадую, як була в Москві, і раптом на вулицях стало тихо — машини перестали їхати. Так тривало з 20 хвилин, поки з мигалками і сиренами з бічних воріт Кремля не виїхав кортеж з понад десяти машин. В одній з них був російський президент...

Зліва від палацу під скляним куполом стоїть раритетне авто. Зі свого постаменту воно з’їжджає лише раз на рік, коли президент їде на парад. Якщо обійти Бельведерський палац ззаду, там можна спокійно посидіти на травичці і почитати книжку. Ніхто сварити і проганяти палицями не буде. Головне поводитися культурно і не смітити, бо це парк Лазєнки — територія відпочинкова.

Редакція “Високого Замку” дякує туристичній фірмі “Карпатія-Галич-Тур” за організацію цікавої подорожі.

n З-під Бельведерського палацу туристів не виганяють.

Можна побачити президента.

Ця машина

виїжджає з-під скляного гаража раз

на рік

в особливо урочистих

випадках.

В Лазєнківському амфі­театрі наразі тривають

ремонтні

роботи.