Авральний Шептицький

Чим ближче до 29 липня, дати урочистого відкриття пам’ятника Митрополиту Андрею Шептицькому, тим більший ажіотаж довкола встановлення монумента. На Святоюрській площі киплять роботи, турецька фірма “Онур” встановлює бетонні блоки, готує територію до замощення. Виготовленням самого пам’ятника опікується УГКЦ. Як завжди, у нас не можуть без авралу. Попри усі запевнення, що пам’ятник вже майже готовий, цими днями виявилося, що на нього... бракує грошей. На п’ятницю, 24 липня, в НУ “Львівська політехніка” заплановано благодійний аукціон, де відомі художники розпродаватимуть свої роботи. Виручені кошти скерують на спорудження монумента. Журналісти “ВЗ” дізнавалися, у якому стані перебуває власне сама скульптура Митрополита, чи справді готова вона. Адже до відкриття залишився тиждень!

Оскільки автор монумента, скульптор Микола Посікіра (відтворює у збільшеному вигляді скульптуру відомого скульп­тора 1930-х років Андрія Коверка) навідріз відмовився показувати нам своє творіння (мовляв, демонструвати незавершений твір — погана прикмета!), журналісти “ВЗ” вирішили розшукати його самі. Знайшли у скульптурному цеху Львівської експериментальної кераміко-скульптурної фабрики.

3,8-метровий Митрополит Андрей уже відлитий у бронзі, але майстри ще працюють над обробкою поверхні. Навіть у незакінченому вигляді скульптура випромінює якусь особливу енергію, вражають очі Митрополита.

Зауважили, один працівник розмішує у відрі якийсь чорний розчин. “Це патина, призначена для покриття пам’ятника, — пояснює ливарник Володимир Вовнянко. — Вона створює плівку на бронзовій поверхні, надає їй особливого тону і захищає від шкідливої дії загазованого міського повітря. Уже один раз покрили монумент патиною. Потім скульптуру ще нагріють газом, нанесуть другий шар “закріплювача”, згодом затонують. Заглибини пам’ятника матимуть темніший відтінок, опуклості — світліший. Монумент виглядатиме, як “живий”, створиться ефект світла і тіні”.

Директор приватного підприємства “Скульптура” Петро Червінь (ПП, власне, і займається створенням пам’ятників у скульптурному цеху, єдиному, який ще працює на кераміко-скульптурній фабриці), розповів про особливості роботи над монументом Шептицького. “Це художня річ, тому наші хлопці працюють майже як співавтори, — пояснює директор. — Мусимо відтворити задум художника. Працюємо над ним уже близько трьох місяців. Скульптор робить монумент у гіпсі в натуральну величину. Наша робота — зняти з нього глиняні форми для відливки (увесь монумент розділяють на декілька “шматків”. — Авт.), потім відлити у бронзі. Бронзи загалом пішло 2 тонни 400 кілограмів, а це — 340 тисяч 800 гривень. Працювали над монументом 12 спеціалістів”.

Бронзова скульптура — порожня всередині. Для більшої стійкості її наповнюють... цеглою. А в основі закладена металева арматура. Нам розповіли, що остаточно готовий монумент буде у понеділок, 27 липня. Саме тоді його і будуть вивозити з фабрики і встановлювати на площі. Причина такого відтермінування — пізно профінансували встановлення гранітного облицювання постаменту пам’ятника...

Петро Червінь проводить нам невеличку екскурсію по цеху. Оглядаємо гіпсові моделі різних робіт, які тут раніше виготовляли. Ось погруддя Степана Бандери з львівського пам’ятника (теж авторства Миколи Посікіри), дві німфи, яких замовляли власники приватного готелю, голова кардинала Любачівського, меморіальна дошка композитору Миколі Колессі... “Робили ми тут інші відомі львівські пам’ятники — Юрію-Зміє­борцю, що стоїть перед обласним управлінням міліції, кінну статую короля Данила Галицького, Грушевського, — каже директор. — Зараз хочемо взяти в роботу пам’ятник композитору Вербицькому, але бракує грошей на відливку”.

А тим часом...

«Скверні» пристрасті наразі вгамувалися

Ситуація у сквері Св. Юра стабілізувалася — будівельна техніка не зазіхає на зелені насадження. Як розповіла “ВЗ” громадський активіст Наталя Космолінська, техніка перемістилася ближче до церкви Св. Юра. Наразі існує джентльменська угода між громадськими активістами і підрядником будівництва площі: до ювілею Митрополита сквер не чіпатимуть. Але захисники зеленої оази все одно чергують там цілодобово, пильнують, аби ніхто не різав дерев. Громадські активісти сподіваються, що після відзначення ювілею питання скверу зав’язне у довготривалих судах, а там буде видно. Нагадаємо, Міжнародна благодійна організація «Екологія- Право-Людина» подала до суду на УГКЦ і Львівську міську раду. Вимагають визнати право власності територіальної громади на сквер Святого Юра, і зобов’язати Львівську міську раду та Курію Львівської Архиєпархії УГКЦ припинити дії, які призводять до знищення скверу та зелених насаджень.