У сквері Святого Юра рятують дерева і встановлюють намети

Боротьба активістів за збереження історичного скверу Св. Юра перейшла в активну фазу. Незважаючи на проведений у понеділок, 15 червня, мітинг під стінами Львівської міської ради, зросла небезпека для зелених насаджень, які запроектував відомий ландшафтний архітектор минулого століття Арнольд Рьорінг. Нагадаємо, до 29 липня, 150-річного ювілею Митрополита Андрея Шептицького, перед Собором Св. Юра має постати йому пам’ятник. Згідно з проектом, який затвердила Львівська міська рада, він має стояти на великій площі перед церквою, задля чого буде перенесена вулиця Листопадового чину, яку “пустять” під корпусами НУ “Львівська політехніка”, а відповідно, доведеться знести значну частину історичного скверу.

Активісти наголошують, що не виступають проти побудови пам’ятника, але не допустять вирубування “зелених легень”. Зі самого ранку у четвер, 18 червня, у сквері дійшло навіть до рукоприкладства — робітники фірми “Онур” пошарпали активіста Анд­рія Беляєва і порвали йому куртку, коли той намагався перешкодити роботі екскаватора. Машина руйнувала бетонний бордюр, який є межею сквера, і загрожувала деревам. Журналіст “ВЗ” побувала на місці подій...

...На території навпроти собору Святого Юра кипить робота, все довкола перерито. Працівники турецької фірми “Онур”, проводячи реконструкцію вулиці Листопадового Чину, розривають нижній шар дороги. Зірвано також верхній шар доріжки, яка проходить під “бібліотечним” навчальним корпусом НУ “Львівська політехніка”. Територія скверу помітно зменшилася, її з усіх боків обкопали глибокою траншеєю. “Роботяги” відмовляються розмовляти з пресою, а їхнього керівництва на об’єкті немає.

“Ми отримали анонімне пові­дом­­лення, що в четвер зранку планується масштабне вирубування дерев, — розповів журналісту “ВЗ” потерпілий активіст Андрій Беляєв. — Приїдуть три вишки, багато бензопил. Уже на восьму годину ранку у сквері зібралося понад вісімдесят активістів. Очевидно, дізнавшись про це, працівники ЛКП “Зелений Львів” не приїхали. Натомість через деякий час робітники компанії “Онур” почали екскаватором відгризати шматок травника у сквері на розі вулиць Листопадового Чину і Устияновича. Ми почали перешкоджати цьому, викликали міліцію. Міліція прибула, але сказала, що не буде зупиняти роботи, оскільки їм телефонували звідкись і сказали, що всі документи є. Хоча документів не було. Документи на будівництво — публічні, вони мають бути на будові і надаватися на вимогу. На наше прохання до міліціонерів забезпечити перегляд документів вони нічого не зробили. Виконроб сказав, що може показати лише свої водійські права, а всі питання треба ставити містові. Міліція поїхала, а працівники продовжили далі руйнувати сквер. Ми почали зупиняти це правопорушення — я виліз на ківш екскаватора. Але двоє працівників, завдавши мені незначних тілесних ушкоджень і порвавши куртку, стягнули мене звідти”.

Зараз активісти розпочали цілодобове чергування у зеленій зоні, встановили намети. Стверд­жують, що останніми днями почастішали “напади” комунальників, незаконно зрізано близько десяти дерев. “Уже тиждень тут тривають роботи, але вони незаконні, оскільки лише у четвер,

18 червня, виконком прийняв рішення, що “Львівавтодор» обиратиме підрядника для встановлення пам’ятника Шептицькому. Тобто він тільки має оголосити тендер, без тендера роботи проводити не можна, — розповідає “ВЗ” активіст Антон Савіді. — Ми написали заяву в міліцію. Коли екскаватор почав лізти на сквер, ми не дали йому цього зробити. Працівники погрожували нас зарізати, побити... Ми подзвонили міському голові Андріє­ві Садовому, він заявив, що якщо ми маємо якісь претензії, нам треба писати заяву у прокуратуру, і запевнив, що сквер ніхто не чіпатиме”.

Декілька дерев у парку помічені написами “Зашиповано”. Як розповідають активісти, вони провели шипування дерев, тобто спеціальним чином забили в кору великі цвяхи. Тепер якщо дерево спилюватимуть, бензопила поламається. Шипування — метод з арсеналу природоохоронних організацій, шкоди дереву воно не завдає.

“Церкві дуже хочеться мати велику площу перед собором Св. Юра — щоб збирати паству, прочан, — коментує ситуацію громадський діяч, мистецтвознавець Наталія Космолінська. — Ніхто б не був проти, але заради цього зрубати столітній сквер? Вшанувати ювілей Шептицького монументом — з огляду на сучасні погляди на монументальну скульптуру в місті це позавчорашня ідея. Взяли ніби непоганий взірець скульптора Коверка, але це — 30-ті роки минулого століття. Вертикальна узагальнена постать. Збільшувати її до розмірів пам’ятника мав скульп­тор Микола Посікіра, автор сумнозвісного монумента Степану Бандері, який багато критикували за “радянськість“ художнього підходу. У такий складний час видавати на пам’ятник величезні гроші — недоречно. Озвучується сума 32 мільйони, але це кошторис станом на торішню осінь... Чому б не використати ці кошти на реставрацію вілли на Драгоманова, 42, яку свого часу купив Митрополит Андрей Шептицький і подарував місту під музей? Але для Церкви зведення пам’ятника на великій площі — питання принципу. Для Львова Греко-католицька церква — величезний авторитет, тож ніхто не хоче йти урозріз її бажанням. І в першу чергу — міська влада, яка восени має вибори. Але риторика, яку офіційно вживає Церква, шокує: “Усі, хто проти пам’ятника, є агентами Кремля, “п’ятою колоною”. Далі це тиражують у “базарному” варіанті: захисників скверу називають “КДБістами”, “наркоманами”, “зайдами”. Це розпалювання ворожнечі, маніпуляція, що нагадує радянські часи”.