Міцне як «Правда», легке як «Весна»...

Пиво з нотками імбиру, карамелі, кави чи шоколаду? У Пивному театрі “Правда”, що у Львові на площі Ринок, 32, ще й не таким здивувати можуть. Тут на очах у публіки варять за бельгійськими традиціями правдиве львівське мануфактурне пиво. Сюди з’їжджаються майстри пивоваріння з Бельгії, Чехії, Нідерландів, щоб поділитися секретами натурального пива. Тут руйнуються міфи про те, що темне — гірке, а світле — неміцне, і застосовують унікальні технології, якими ще не користуються пивовари в Україні.

Учасники пивної команди “Правди” — фанати своєї справи, контро­люють виробництво на всіх етапах: змішують потрібні інґредієнти, дегустують зварене пиво на наявність необхідних смакових властивостей, розливають хмільний напій у пляшки, вручну клеять на них дизайнерські етикетки, складають їх у ящики... “Слово “крафт” означає “майстерність”. У нас крафтове, або, як ще кажуть, мануфактурне виробництво і пиво наше — ручної роботи, — пояснює нат­хненник створення Пивного теат­ру “Правда” Юрій Заставний. — Ми противники хімічних домішок у пиві. Навіть газ у пляшці повинен утворюватися природним чином, шляхом повторного бродіння. Майже щотижня варимо новий сорт пива. Маємо шість різних: міцне насичене пиво “Правда Сила”, оксамитове з солодким присмаком “Правда Свято”, світле легке пиво “Правда Світло”, міцний гречаний сезон, стаут — темне з нотками кави і шоколаду, легке темне “Весна”. Маємо ексклюзивне пиво, привезене європейськими пивоварами. Наприклад, “XX Bitter”, що вариться на шести видах хмелю. Власне “Правда” тому й називається Пивним театром, бо запрошуємо відомих пивоварів з усього світу, щоб ті на очах у публіки зварили особливий сорт”.

Хоча пивовари “Правди” користуються європейськими рецептами, все ж додають пиву українського колориту. “Наприклад, у Бельгії пиво “Сезон” за традицією варилося спеціально на літній сезон для бельгійських фермерів, це свого роду замінник українського узвару, — каже Юрій. — Воно неміцне. Ми ж зробили пиво на свій смак — у нас “Сезон” міцний, має 9%, зварений із додаванням української гречки”. У “Правді” використовують унікальну для України технологію повторного бродіння. “Для пляшкового пива використовує­мо повторне бродіння — безпосередньо у пляшці. Перший раз пиво бродить у чанах, в процесі вуглекислий газ виводиться з чана. Додаємо цукор, ще одну порцію дріжджів і розливаємо у пляшки, так пиво має два-три тижні настоятися у теплому приміщенні і пройти повторне бродіння. Дріжджі їдять цукор, виділяють алкоголь та вуглекислий газ, тому міцність пива ще трошки збільшується, і воно природним способом насичується вуглекислим газом вже у пляшці. Після закінчення процесу дріжджі осідають на дно пляшки. Таке пиво має унікальний смак та більш стійку дрібну піну”.

Яких пивних традицій дотримуються львів’яни? Про це розповів учасник пивної команди “Правди” Дмитро Залевський: “Львів звик до німецько-чеської традиції пива. У переважній більшості це лагер, пиво низового бродіння — питке, з мало вираженим смаком. Німецько-чеська традиція сповідує закон

XVI ст. “про чистоту пива”. Масові пивоварні вихваляють цю “чистоту пива” у кожній рекламі, хоча стосовно її переваг можна посперечатися. Згідно з законом, пиво може варитися тільки з чотирьох інґредієнтів: вода, хміль, солод, дріжджі. Ми ж намагаємося відкрити для українців бельгійську школу. Бельгійці жодних обмежень у способах пивоваріння споконвіку не мали, тож вдавалися до експериментів: додавали у пиво цукор, фрукти, спеції. Тому бельгійське пиво має великий спектр смаків. Класичний ель бродить за більш високих температур, при цьому виділяється багато ефірних сполук і можна відчути цікаві смакові нотки та запахи, наприклад, аромати фруктів. Пиво “крік”, наприклад, витримують у діжках кілька років, на 400-літрову діжку додають 250 кілограмів свіжих вишень, і усе це настоюється ще протягом року. В результаті утворюється кислувате пиво зі смаком вишні”. Якщо німецьке пиво найбільш актуальне у літню спеку, то бельгійське має сорти і для холодних зимових вечорів. Таким є світлий “тріпл” (“Правда Сила”), що заміняє біле вино. Щоправда, багато його не вип’єш: має насичений аромат (лимона, абрикосів, меду), плюс порівняно високу міцність — 8-9%. Тому бельгійське пиво розливається у пляшки ємністю 0,33 л. А на розлив його подають у бокалах 0,25 л.

Спеціальні пляшечки мандрують у львівський Пивний театр “Правда” аж із Бельгії. А от креативні етикетки розробляють українські художники. “У Бельгії створення етикетки — не просто виробничий нюанс, а цілий екскурс в історію та звичаї країни. У нашій крамниці (на 1 поверсі пивоварні) є кілька цікавих видів пива з відомої пивоварні “Брасері де ля Сен” Бернара Лєбука. Як відомо, Бельгія ділиться на фламандську та франкомовну валлонську частину. Етикетка пива з промовистою назвою “Taras Boulba” (бельгійці вчать твори Миколи Гоголя на уроках зарубіжної літератури) розповідає жартівливу історію, як батько фламандець вбив сина за те, що той одружився з франкомовною дів­чиною. Пиво “Zinnebir” походить від назви річки Сена, що ділить Брюссель на дві частини. Колись під мостами цієї річки жили бродячі пси, яких називали “зінеками”, там кочували й бастарди від стосунків валлонців з фламандцями — їх також зневажливо обзивали “зінеками”. Пивовар Бернар Лєбук присвятив цим хлопцям з-під мостів сорт пива, бо, за іронією долі, й сам народився на французькій частині Брюсселя, а одружився і живе — на фламандській. Пивний театр вирішив увіковічнити українську історію на етикетках нашого пива. Наприклад, на етикетці пляшкового “Правда Сила” зображено вежу Донецького аеропорту з синьо-жовтим прапором над нею”.

Пивовари “Правди” працюють над новими рецептами. Їхня мета — зварити особливе львівське пиво, яке впізнаватимуть в усьому світі!