«Собачий світ» потребує милосердя

У Львові вже декілька років говорять про побудову сучасного притулку для бездомних тварин. Наразі ж чотирилапі безхатченки туляться у притулку “Милосердя”, що у Брюховичах. Ось-ось вдарять серйозні морози, тож журналіст “ВЗ” навідалася у притулок, щоб подивитися, як там готуються до суворих зимових буднів.

Для того, щоб зазирнути у “собачий світ”, розташований у Брюховичах, на вулиці Незалежності, 58, я подолала чималий шлях. І ось я на лісовій галявині неподалік притулку. Уже сутеніє, проте знаходжу дорогу, орієнтуючись на синхронний гавкіт. Мені назустріч виходить директор Наталія Кузнецова. Разом із нею заходимо на подвір’я та розпочинаємо знайомство з тваринами. Навпроти цегляної будівлі — кількадесят буд і вольєрів, де живуть чотирилапі гавкуни. Споруди металеві — це єдиний матеріал, який собакам не по зубах... Зараз у притулку 302 дорослі собаки та 11 цуценят. Їх кількість змінюється, адже дуже часто люди підкидають тварин.

Якраз настав час вечері. Двійко чоловіків несуть собакам миски з кашею. Цуценята ласують ще й кефіром та сиром. Коли собаки в одному вольєрі отримали свою законну порцію, їхні сусідки підняли дикий гавкіт, вимагаючи і собі харч. Звичайно, не залишились голодними.

Грошей у притулку фактично немає. Лише за електроенергію потрібно платити 600 гривень щомісяця. При цьому волонтери та небайдужі до долі тварин люди постійно шукають джерела попов­нення скромного бюджету закладу. Притулок для тварин «Милосердя» створили у 1992 році на пожертви Британського товариства захисту тварин. Проте у 2006 році контракт з іноземними колегами розірвали, заклад почав існувати на пожертви волонтерів та небайдужих людей, тож фінансова нестача є тут ключовою проблемою.

З Наталею Кузнецовою прогулюємося між вольєрами. У цегляній споруді мешкає Петрик (так охрестили собаку волонтери). Він хворіє на важку стадію саркоми. Коли я побачила очі цього собаки, зрозуміла, наскільки він хоче жити... Пет­рика часто відвідує виїзний ветлікар, з яким організація має уже налагоджений зв’язок. Візити не безкоштовні, але врятоване собаче життя того варте. Також інколи собаки перебувають на спеціальному обігріві, оплата за одну таку процедуру для двох собак — 50 грн.

У собачих будах товстим шаром викладена солома. З приходом зимових морозів притулку знадобляться теплі речі, а саме: ковдри, підстилки та матраци, так званий секонд-хенд. Крім дворняг, у вольєрах бачу різні породи: ротвейлери, тер’єри, бульдоги. Якщо ви мрієте про собаку, який стане для вас не лише найкращим другом, а й відданим охоронцем чи напарником на полюванні, то вам сюди. Працівники притулку нададуть контакти кінологів, ветлікарів, ветпсихологів, які зможуть допомогти собаці в його подальшій адаптації у новому середовищі. Також у притулку ретельно стежать за тим, щоб у тварин не було глистів, роблять профілактичні щеплення від інфекцій.

А тим часом...

“Саме доручення створити муніципальний притулок для тварин за європейським зразком з’явилося ще три роки тому, — розповідає начальник управління житлового господарства ЛМР Юрій Голець. — Тоді створили план закладу, окреслили основні особливості, критерії, зробили попередню кошторисну експертизу проекту. Згідно з попередньою оцінкою, ця сума сягає 90 млн. Проте це ще не остаточна цифра, будуть здійснюватись наступні огляди проекту. Джерелами отримання коштів є державне фінансування, міська казна та залучення меценатських пожертв, зокрема пошук матеріальної підтримки у ЄС. Для будівництва виділили ділянку у 4 га в районі Рясного-1 (вул. Незалежна — вул. Брюховецька). Будуватимуть за зразком притулку для тварин у Вроцлаві (Польща). Він визнаний одним із найкращих у Європі. Плануємо його перевершити, створивши у Львові ще більш потужний аналог помешкання для тварин, в якому помістяться 500 собак та 100 котів. Зважаючи на те, що притулок створюється ще й для надання певних соціальних послуг тваринам, як-от медичний огляд, косметичні процедури (зачіска, манікюр, фарбування), то потрібні будуть ветлікарі, зоопсихологи, зооперукарі тощо. Заплановано, що притулок буде приносити прибуток — щорічно 20-30% від коштів, які витрачатимуться на нього.