Шоколадний шал

Цьогорічне, вже сьоме, традиційне львівське свято шоколаду зібрало безпрецедентну кількість відвідувачів. Точну цифру організатори порахують згодом. Але навіть на перший погляд було видно, що кількість охочих зануритися в солодку атмосферу свята просто зашкалювала. Навіть у п’ятницю, 17 жовтня, у робочий день, перший поверх Палацу мистецтв гудів як вулик — стільки було людей. А що вже казати про суботу-неділю? Не було де цукерці впасти!

Спробувати кам’яницю на смак

Головним спонсором Свята шоколаду традиційно став солодкий бренд «Світоч». Увесь перший поверх Палацу мистецтв перетворився на анфіладу різних розважальних і відпочинкових зон. Тут було де розгулятися малечі, та й дорослі не сумували. Організатори мудро зробили наголос не на об’їданні дітей шоколадом (хоча без цього також не обходилося), а на розвиваючих і пізнавальних забавах. Новинкою був дитячий театр, а одна з ведучих свята Тетяна Пилипець (добре відома усім Пані Пампухова) навчала малечу готувати десерти з печива.

Із традиційних розваг — величезна шоколадна залізниця. Подіумом їздив іграшковий потяг, навантажений шоколадками і печивом, а по боках поступово «виростало» шоколадне місто. Шоколадні копії відомих львівських кам’яниць та солодкі скульптури постачали туди кондитери-скульптори, які працювали у фойє. Вони вирізьблювали свої твори із брил шоколаду, наданих «Світочем».

І дорослим, і дітям було цікаво послухати майстер-класи з приготування десертів зі смаками чізкейку, тірамісу, трюфеля і йогуртів (таких, як у шоколадних плитках «Світоча»), які давали найкращі українські шоколатьє. Поруч із цією майстернею можна було випити запашної кави під музику у стилі «лаунж». Тут же — фотографування на тлі фестивального банера. І, звичайно ж, не обійшлося без конкурсів, розіграшів і лотереї. Хто виграв шоколад, а хто — сертифікат на екскурсію на фабрику «Світоч»!

Шоколадний стіл — на підтримку воїнів АТО

Що за свято шоколаду без Валентина Штефаня? Все­світньо відомий ужгородський шоколатьє — традиційний гість у Львові вже не перший рік. Цього разу подивував черговою вигадкою — п’ятиметровим шоколадним столом. Із шоколаду там було все — посуд, підсвічники-канделябри, підставки, столові прибори, а головне — понад триста десертів: зефір у шоколаді, тірамісу, еклери, птіфури, корзинки із начинками, горішки, трюфелі… І усім цим можна було поласувати, вкинувши символічну суму у скриньку для пожертв на допомогу військовим у зоні АТО.

«Частину деталей для цього столу я робив у себе на виробництві, працювало п’ятеро наших кондитерів, — розповів Валентин Штефаньо журналісту «ВЗ». — За такий короткий час я би тут не встиг все приготувати «з нуля». Близько 80 кілограмів шоколаду я привіз із собою у мікроавтобусі. Дрібні деталі доробляв тут, на місці. Такі великі шоколадні столи я ще ніколи не робив».

«Головна особливість цьогорічного Свята шоколаду — це нагода хоча б на три дні відволіктися від жорсткої реальності і зануритися у щось приємне, солодке, — розповів «ВЗ» директор Національного свята шоколаду Андрій Сидор. — Ми дуже раді, що з нами є Валентин Штефаньо. Кошти від шоколадних десертів з його столу спільно з гарнізонним храмом Петра і Павла ми передамо на допомогу військовим у зоні АТО. У 2015 році у Львові буде два свята шоколаду — одне весняне, у Палаці мистецтв, матиме більше формат майстер-класів, професійних заходів. Друге — осіннє, на площі Ринок, більш народне, вуличне. Сподіваюся, до того часу у нас в країні все буде гаразд…»

Кристал Сваровскі для Маріуполя, а їстівне золото — для «Високого Замку»

Однією з "родзинок" свята став майстер-клас кондитера та кухаря-маркетолога Оксани Солук.

На очах у сотень захоплених глядачів вона приготувала найдорожчий на святі десерт Golden Lion, прикрашений кристалом Сваровскі та їстівним золотом. Це шоколадна маска лева, посипана рідким і порошковим золотом, а поруч — сформована маса із 26 видів какао, декорована какао-бобами і кристалом Сваровскі. Ціна десерту без вартості роботи кондитера — 3200 гривень.

Після фотографування свого витвору майстриня щедро пригощала ним усіх присутніх. Колбочку з їстівним порошковим золотом вона подарувала журналісту «ВЗ». А кристал Сваровскі — подружжю з Маріуполя Марії та Ігорю Ступак. «Ми прочитали про це свято в Інтернеті і вирішили приїхати у Львів, — розповіла «ВЗ» Марія Ступак. — Ми вперше у Львові, а з Оксаною Солук познайомилися на екскурсії. Ми щасливі, адже давно хотіли відвідати Львів…»

«Ау, шукаємо солодкі таланти!» — у рамках шоколадного дійства відбувся ІІІ Чемпіонат кондитерів-аматорів «Домашній кондитер» (Оксана Солук, журналістка за фахом, також колись спробувала свої сили у конкурсі на найсмачніші андрути і… змінила професію на кондитера). У конкурсі на найкращого кондитера-аматора змагалися дев’ять господинь — усі як на підбір красуні і розумниці. Найбільше вразив «Патріотичний торт» Наталії Сивулько — із тризубом і написом "Слава Україні!". Журі присудило їй третє місце, приз — набір побутової техніки і диплом.

І, звичайно, усі з нетерпінням чекали на можливість скуштувати шматочок 100-кілограмового торта, який приготували спеціалісти з ТМ Greenfield. Кожному дісталося по шматочку, а то й по два цього смаколика безкоштовно. А задовольнити інші гастрономічні бажання можна було, мандруючи по ятках у подвір’ї Палацу мистецтв. Наприклад, шоколадну картину в рамці можна було придбати за 50-55 грн. Бельгійський шоколад на вагу — по 15 грн. за 100 грамів (до нього стояла черга). Склянка гарячого шоколаду — 15 грн.

Працював ярмарок меду. На святі — ні краплини міцного алкоголю, хіба що вишневий глінтвейн по 15 грн. за склянку. А хто зголоднів після солодощів, пригощався баношем із грибами і ковбасками.