Мар’ян Добосевич: «Уявіть собі, що треба з’їсти обід і вечерю одразу, а потім ще й насолоджуватися від цього... Так нині є з природничо-математичним напрямом»
Директор фізико-математичного ліцею про стереотипи, що на технічному напрямі вчитися складніше, підручники-посібники та ЗНОшних «втікачів»
Після оприлюднення результатів основної сесії ЗНО директор Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук заявив, що природничо-математична освіта у школах перебуває на катастрофічно низькому рівні.
За його словами, майбутні вступники не показали тих результатів, про які можна було б говорити у “рожевих тонах”, запевняти, що країна надає якісну освіту, забезпечує високий рівень знань... Про те, яка ситуація у природничо-математичній гілці знань, про проблеми із сучасними підручниками журналіст «ВЗ» розпитала у директора Львівського фізико-математичного ліцею-інтернату при ЛНУ імені Івана Франка Мар’яна Добосевича.
— Мар’яне Станіславовичу, то що ж нині відбувається з природничо-математичним профілем?
— Коли з ініціативи Дмитра Табачника повернулися до одинадцятирічної освіти, ідею профільного навчання у класах з цим напрямом неможливо було зреалізувати. Все те, що раніше планували вивчати в 11 та 12 класі, згідно з дванадцятирічною освітньою реформою, тепер потрібно охопити лише протягом року. Підручники з математики писали виходячи з того, що цикл з цього предмета становитиме п’ять років — з 8-го до 12-го класу. Це ж стосується і фізики — трирічний цикл з 10-го до 12-го класу... А потім вийшло так, що чи то через якісь партійні інтереси, чи через те, щоб підігнати освітню систему під російську, вирішили перейти на одинадцятирічку.
Вийшло так — те, що мали вчити три роки, вчимо два. Уявіть собі, що треба з’їсти обід і вечерю одразу, а потім ще й насолоджуватися від цього і розповідати усім, як ми смачно попоїли. Так нині є з природничо-математичним напрямом. Це, як на мене, основна причина того, чому відбулося падіння із математично-природничого напряму.
Математика звелася до чотиригодинного, а у деяких школах і тригодинного навантаження на тиждень, фізика — до двогодинного. На практиці це виглядає так — та кількість тем, яка була на ЗНО, залишилася, а кількість годин зменшилася. Це наче калейдоскоп — картинка за картинкою. Переглянувши таких десять поспіль, ви вже й не пам’ятатимете, яка була першою чи другою.
Профільне навчання — це мінімізована кількість навчальних предметів у випускному класі. Його необхідно ввести для того, щоб діти були готовими до здачі базових предметів із ЗНО.
Тестування вимагає системного бачення предмета, тому треба змінювати концепцію викладання. Необхідно, щоб завдання незалежного оцінювання були узгоджені з процесом викладу предмета. І навпаки. Не можуть бути на ЗНО лише одні тести.
Водночас є ще психологічний момент. Склався такий стереотип, що навчатися на фізико-математичному профілі важче, ніж на гуманітарному напрямі. Можливо, це нав’язана думка, корені якої у тому, що престижно бути юристом, економістом, але не фізиком, хіміком, технологом. Кількість класів із поглибленим вивченням фізико-математичних наук скоротилася. Колишній владі напевне не потрібні були професіонали у цьому напрямі, вони бачили нашу країну аграрною, ну, ще нехай на туризмі заробляє...
До багатьох дітей розуміння математики приходить з досвідом, з відпрацьованими навичками, а через малу кількість годин та недосконалі та перенасичені інформацією підручники втрачаємо потенційних технологів, програмістів. Ми їх просто відлякуємо. Завдань у підручниках така велика кількість, що доводиться щось вибирати, а щось відкидати, бо розв’язати усе просто немає часу.
— Виходить, підручники треба змінювати?
— Так. Підручники мають бути цікавими для учнів, виховувати бажання вчитися. А нині — це такі собі підручники-посібники, де автори наводять якийсь шмат інформації, “перескакують” певну кількість матеріалу і вважають, що учні повинні усе це засвоїти. Автори описують, що хотіли б, щоб школярі уміли розв’язувати.
— Пане Мар’яне, з року в рік, з часу запровадження ЗНО, є відсоток учнів та їхніх батьків, які від тестувань намагаються втекти...
— Такі школярі вступають у коледжі, а після завершення можуть вступити на другий, а то й третій курс вузу. Чи знають батьки, що у переважній більшості випадків діти вчитимуться на платній формі навчання? А якщо б такий учень хотів скласти ЗНО після коледжу, зробити це йому було б важче, аніж після школи. Кількість годин викладання предметів із шкільної програми скорочена, бо треба ж і навички спеціалізації здобувати.
