Гастрит уже... шкільний

У народі вважають, що “пік” дитячих захворювань припадає на дошкільний вік. Але останні дослідження медиків показали, що букетом хронічних хвороб обзаводяться у школі. Під час медоглядів лікарі зробили катастрофічне відкриття: фізичний стан сучасних старшокласників такий, як у людей середнього віку. «Великий відсоток школярів потерпає від ожиріння, поганого зору. Багатьом дітям не можна відвідувати уроки фізкультури, майже половині учнів рекомендують спецгрупи, оскільки вони не можуть займатися спортом згідно з програмою, ­ каже лікар-­педіатр Христина Герасименко. Зросла кількість юних пацієнтів з неврологічними захворюваннями, недугами серцево-­судинної системи, сколіозом». У чому ж причина?

Переважна більшість дітей веде сидячий спосіб життя: “Вони не мають часу та бажання гуляти на свіжому повітрі, ­ каже Христина Герасименко. ­ З кожним роком зменшується кількість школярів, які відвідують спортивні секції. Проблема в тому, що заняття там — платні. Не всі сім’ї, особливо якщо у них росте кілька нащадків, мають можливість оплачувати заняття. Спортклуби часто далеко від дому, й батькам бракує часу, аби возити туди дітей. Через те, що учні постійно сидять — спочатку в школі, потім перед комп’ютером або телевізором, — у них порушується постава, виникають проблеми з хребтом, падає зір, з’являються зайві кілограми та різні неврологічні захворювання. Не дивно, що юнацький організм починає старіти. Брак свіжого повітря порушує роботу мозку, провокує численні соматичні недуги...”.

Завідувач неврологічного відділення Олег Куксенко зауважує, що постійне сидіння перед комп’ютером і телевізором вбиває дитячий інтелект на 30%. Як наслідок, хлопці та дівчата фізично не підготовлені, безініціативні, через банальне натискання кнопок у них формується рабська свідомість. Постійно перебуваючи у приміщенні, діти не загартовуються, тож хворіють від найменшого протягу. Через відсутність навичок живого спілкування будь­яке психоемоційне навантаження провокує серйозні проблеми.

Ще один важливий фактор — харчування. Опитування показало: 40% батьків не знають, що їхні діти їдять у школі. Якщо взяти до уваги те, що мама з татом до вечора на роботі, вони не можуть проконтролювати й домашній раціон свого чада. Лікар­-гастроентеролог Ірина Власенко каже, що найчастіше до неї приводять юних пацієнтів з гастритом, панкреатитом, дискінезією жовчовивідних шляхів. За її словами, у раціоні сучасного школяра забагато солі, штучних барвників і спецій. Дітям протипоказані бутерброди з копченою шинкою, ковбасою. Важливо повністю виключити газовані напої, чіпси, фаст-­фуд.

Останніми роками сформувалося таке поняття, як шкільний гастрит. Він посідає друге місце серед найпоширеніших учнівських захворювань — після проблем із зором. Якщо з гастритом не боротися вчасно, він набуває серйозніших форм — може ускладнитися виразкою шлунка або навіть онкологією. У 70 випадках зі 100 хворобу провокує неправильне харчування школяриків. Більшість дітей відмовляються їсти перед уроками, не відвідують шкільної їдальні. Харчуються нашвидкуруч, купуючи хот-­доги або “хімічні” смаколики у кіосках. Неприємний запах із рота, дискомфорт у ділянці шлунка — явні ознаки проблем зі шлунком або дванадцятипалою кишкою.

У будь-­якому разі хворобі краще запобігти, ніж боротися з її задавненою формою. Основне — ретельний конт­роль дитячого раціону. Школяр має їсти чотири-­п’ять разів на день. Порції не повинні бути великими, головне — поживними та збалансованими. Щодня дитина має споживати достатньо овочів, фруктів, м’ясо, рибу, гарячі перші та молочні страви, злакові каші.