Списуєш? До зустрічі за кілька років!

Наприкінці червня президент Віктор Янукович затвердив Національну стратегію розвитку освіти до 2021 року. Одним із пунктів, запропонованих Українським центром оцінювання якості освіти, було тестування для дев’ятикласників. Детальніше про реформи у ЗНО — у розмові з директором Львівського регіонального центру оцінювання якості освіти Ларисою Середяк.

— Пані Ларисо, наскільки виправданим є тестування із ЗНО для учнів дев’ятих класів?

— Система зовнішнього незалежного оцінювання має розвиватись. Тестування школярів дев’ятих класів — це світова практика. На певних етапах завершення навчання — початкової школи, основної — проводять оцінювання. Нині в Україні є схожий досвід, але його проводять лише внутрішньо — у школах вчителі оцінюють те, чого вони ж навчили.

— Чому важливо складати ЗНО після дев’ятого класу?

— Нині маємо таку картину — до 45% випускників дев’ятих класів ідуть не в десятий, а вступають у коледжі. Вони це роблять для того, щоб оминути зовнішнє незалежне оцінювання. Коледжі мають договори про ступеневу освіту із вищими навчальними закладами, і їхні випускники стають студентами вузів другого, а то і третього курсу. На жаль, ні вступники, ані їх батьки не розуміють, що у виші їх беруть на комерційну форму навчання, оскільки для бюджетників виділяють одиничні місця.

У нас чомусь бояться ЗНО, яке потрібно складати після завершення одинадцятого класу. Вступники переживають, що складуть його погано, що не вступлять в університет, а от після коледжу — інша річ.

Як я вже казала, до 45% дев’яти­класників йдуть зі шкіл. Нехай 20-25% із цього числа “слабенькі” і вчитися в університетах точно не будуть. Але ж інша частина може у них навчатися, проте свідомо уникає ЗНО.

Коли будуть проводити незалежне тестування для школярів-де­в’яти­класників, вони ста­ратимуться вчитися, щоб добре скласти тестування. Нині, результати ЗНО демонструють: як учень вчиться у школі, так він складе і незалежне оцінювання.

— Чи будуть готові самі школярі до такого нововведення?

— Для того, щоб у 2016 році запровадити ЗНО для учнів дев’ятих класів на всеукраїнському рівні, має бути якийсь певний підготовчий етап. Так само свого часу було і в системі незалежного оцінювання для випускників одинадцятих класів. Зародки його були ще у 2002-му. У 2008 році воно стало всеохоплюючим. У 2006 році складали лише математику та історію України, і в областях була певна квота (окрім Києва, Львівщини та Харківщини). Згодом додали українську мову. Іноземну долучили у 2009 році, збільшували кількість вузів, які брали студентів за результатами тестувань. Тобто ЗНО “обростало” поступово...

Серед вступних предметів у коледжах є українська мова і математика, історія України, природничий напрям. У 2014 і 2015 роках, за відповідними документами Міністерства освіти і науки, мав би проходити підготовчий, експериментальний етап запровадження ЗНО для дев’ятикласників. Це буде елемент моніторингу знань, хоча б із тих предметів, які діти виберуть для вступу. Така практика є у Польщі.

— Окрім цього нововведення, порушників, імовірно, каратимуть позбавленням права складати ЗНО на кілька років...

— Цей досвід діятиме вже з наступного року. Це буде хорошим кроком. Техніка йде вперед, і частина абітурієнтів вважають, що мають право використовувати цю техніку для отримання результатів. Коли ми говоримо, що ЗНО створює рівні умови, це означає, що всі пишуть тестування за однакових обставин, використовуючи свій рівень знань.

Американський досвід такий: якщо людину впіймали на списуванні, їй вписують це в особову справу, і цей факт впливатиме на всю подальшу кар’єру. Тому у них немає звички списувати.

У Франції, якщо зловлять порушника за списуванням, позбавляють права складати тестування на п’ять років.

— Техніка “йде” вперед, то менше чи більше списують?

— Важко сказати, інтенсивніше шахраюють чи ні... Частіше знаходимо порушників, тому що запроваджені металодектори. Списування — це наслідок шкільного життєвого досвіду. У школі їм “дозволяють” махлювати, заплющують на це очі. Я не вірю, що вчитель не бачить, коли списують. Нині, щоб не махлювали, можна на комп’ютері і двадцять варіантів контрольних завдань укласти так, щоб кожен працював зі своїм, а не підглядав у сусіда.

Маємо щороку ще й таку ситуацію: вступник не переносить завдання із чорновика на бланк відповідей, чекає, що йому дадуть додатковий час, бо так у школі робили. На жаль, цей шкільний досвід підштовхує вступників до списування. Наше завдання — забезпечити рівні умови для оцінювання навчальних досягнень абітурієнтів. З цим ми справляємося успішно вже впродовж семи років.

Не вірю, що пропозиції, які є у соцмережах, на кшталт всяких “жучків”, є дуже популярними серед випускників. Ціна на них різко падає — від тисячі гривень до п’ятисот, а то і взагалі двох сотень.