Передплата 2024 «Неймовірні історії життя»

Улітку саммі «харчуються» водою

Ці собаки прекрасні няньки та їздовики. А от прив’язувати їх на ланцюг не можна

Арктичний шпіц, або самоїдський собака, самоїдська лайка чи просто самоїд, або, лагідно, — саммі — одна із найдавніших порід їздових собак. Самоїдами собак називають не тому, що ті самі себе їдять. Протягом 3000 років самоїдська лайка була компаньйоном північних племен-самоїдів (нинішні їхні нащадки — ненці). Сучасній назвою порода завдячує британському зоологу Ернсту Кілбурн-Скотту та його дружині Кларі. Що цікаво — саммі одна із небагатьох порід, яка уникла процесу селекції та змішування з іншими представниками собачого світу.

Із власницею саммі ми домовились зустрітися у парку, що на перехресті вулиць Стрийської-Наукової. Як не дивно, розгледіти білосніжного “ведмедика” поміж зеленими соснами та ялівцями мені вдалося не одразу.

“Арктичні шпіци дуже важко переносять навіть теплу погоду, не те що спеку. Їм не позаздриш. — Ви подивіться, яка довга і густа у них шерсть, — розповідає власниця дворічного Дена Любов Лашина. — У мене донька в Каліфорнії живе, то вона мені телефоном розповідала, що її чоловік бачив “у них на районі” саме арктичних шпіців. Навіть не знаю, як бідолашні тварини той клімат витримують. Мій Денис навіть узимку на балконі живе...”

Жінка розповідає: “Знайшла в Інтернеті інформацію про арктичного шпіца, потім уже забрала цуценя з розплідника. Ден — “хлопець” активний, забіякуватий, на конфлікт йде першим — типовий холерик. Тепер вже звикла, а на перших порах не я його вигулювала, а він мене за повідок тягав. Скільки раз я падала, скільки синців собі набила...”

Найкраще шпіци почуваються у прохолодному кліматі, і заводити їх треба власникам приватних домівок, які оснащені вольєрами. У квартирах цим тваринам не дуже комфортно. “Зимою на плитку підстилку кладу, щоб собаці комфортно було, а влітку для нього будь-яке покривало буде зайвим. От і лежить мій улюбленець на “голому” кахелі. Інколи під вентилятор доводиться його ставити”, — пояснює Любов Лашина.

Дениса привезли аж із Криму. Нині самоїду уже два з половиною роки, за цей час вже пару встигли йому знайти. Щоправда, зводили Дена з “двортер’єром”, йому ця “дівчинка” приглянулась. “Денис у мене хлопець сексуальний, — сміється хазяйка. — Дівчатка його просто обожнюють, як і він їх”. Самок саммі у Львові немає, кобелів, разом із Денні, усього три. Пані Люба уже знайшла арктичного шпіца-дівчинку, аж у Миколаєві, що під Львовом. В Україні ж собак цієї незвичної породи найбільше у Києві, Донецьку та, як не дивно, у Криму.

“Денис дуже любить маленьких дітей, — продовжує Любов Лашина. — Малюки його зовсім не бояться, біжать, обіймають. ... Ден, як не вгледжу, може у візочок залізти, облизати карапуза. Це справжнісінька собака-нянька. А от маленьких собачок, на жаль, терпіти не може, у бійку одразу ж поривається. Я стежу постійно, чи нема поблизу собак-карапузів, а то галасу не уникнути”.

У їжі арктичний шпіц перебірливий. Улітку взагалі “на воді” перебивається, коли холодніше — віддає перевагу сирому м’ясу, морській рибі, домашньому сиру, фабричних кормів не визнає. Важить Денис 26 кілограмів, але виглядає значно крупнішим. Такий “оптичний обман” створює довга білосніжна густа шерсть та ще й шар підшерстку. Самоїдів важко доглядати. Їхню густенну шерсть потрібно вичісувати принаймні тричі на тиждень. Купати собак слід двічі на рік, хоч можна час від часу протирати шерсть вологою тканиною, бо — пожовтіє.

Арктичні шпіци тужать за господарями, якщо тих немає поряд. Самоїди можуть бути прекрасними няньками та їздовиками, а от прив’язувати їх на ланцюг для охорони не можна, собака мучитиметься і хворітиме, може навіть від їжі відмовитись. Самоїдський собака здатен тягнути упряжку завдяки широкому та міцному кістяку. Ден, до прикладу, зимою дітлахів на санчатах катати полюбляє.

Яких тільки прізвиськ не попридумували цим “нянькам-їздовикам”. І собаками-усмішками їх величають, і собаками-копачами (вони полюбляють копати ями в землі). Ціна цуценяти цієї породи зашкалює — від 400 до 800 доларів, чим більша титулованість, тим вища ціна.

Денису не лише сани возити подобається, собака полюбляє... полювати на білок. Жодного разу цей процес успіхом не увінчався. Шпіцу найбільше подобається сам процес переслідування. З ним уже навіть одна білка потоваришувала, це вже з її ініціативи “полювання починається”...

Фото автора