Липа зацвітає на своє 30-річчя...

Липень тому так і називається, що у цей місяць цвітуть липи. Однак графік, за яких живе природа, часто не збігається з офіційним календарем. У жовтні смалить сонце, у березні мете хурделиця, у червні зацвітають дерева, яким належить розкрити бутони лише наступного місяця...

Липа — відома довгожителька. Просто неба може простояти 3-4 століття, хоча трапляються екземпляри, які доживають до 1000 і більше років. Тому й шукає комфорту — “селиться” подалі від води, по сусідству з іншими деревами. Звиклі місця “дислокації” — ліси, сади, парки та міські бульвари. Має густу крону, а її могутній стовбур може сягати 2-5 метрів завтовшки! Тому, якщо “зарядив” дощ, а ви — без парасольки, можете сховатися під липою. Не змокнете навіть у сильну зливу. Під липою ризик, що вас уб’є блискавка, — мінімальний. Зі 100 ударів блискавок по деревах 54 припадає на дуб, 24 — на тополю, 10 — на ялинку, 6 — на сосну, 3 — на бук і тільки 2 — на липу.

Дикоросла липа зацвітає лише на 20-му році життя. Садова — на 30-му. Однак обидві тішать цвітом недовго — пік цвітіння триває 10-15 днів. Якщо, йдучи по вулиці, відчули тонкий солодкий аромат, можете бути певні — по дорозі вам неод-мінно стрінеться це деревце.

Не уявляєте свого життя без липового чаю? У червні-липні триває період липових “жнив”. Встигніть зробити корисні запаси! Цвіт краще не обривати, а зрізати ножицями. Простежте, щоб не був поточений шкідниками чи вкритий “іржею”. Найкраще збирати лікарську сировину у проміжний період (коли половина бутонів ще не встигла розкритися), у суху погоду, після того як спаде роса. Сушити рекомендується у тіні на свіжому повіт-рі. Зберігати — у паперових пакетах або полотняних мішечках у добре провітрюваних приміщеннях. Щоб запастися 300 г сухого цвіту, доведеться назбирати кілограм свіжого. Тому без помічників не обійтися. Для невеликої сім’ї цього запасу має вистачити до наступного літа, хоча зіб-раний липовий цвіт не втрачає своїх цілющих властивостей протягом трьох років.

Хто бодай раз у житті куштував липовий мед, кривитиме ніс і на цукор, і на варення. Цей сорт вважається одним із кращих — з легкою гірчинкою, делікатним запахом, ніжної консистенції... Кожна квітка дає близько 25 мл нектару! Ось чому довкола цього дерева рояться бджоли — з однієї липи маленькі трудівниці збирають до 30 кг відбірного меду!

“Липовий мед помічний при застудних захворюваннях, — каже лікар-фітотерапевт Роман Желізньов. — Якщо додати його у чай (не гарячий!), посилить виділення поту. А з потом з організму виведуться всі токсини. Чай при грипі та бронхіті раджу запарювати не чорний чи зелений, а з липового цвіту (вода повинна бути прогрітою до 90°С. На літр води — 1-2 ст. л. цвіту. Настоюйте 15-20 хвилин). Липовий чай зніме запалення та активізує роботу нирок. Допоможе липовий чай і при розладах травлення — якщо їжа “застоялася” у шлунку, посилить виділення шлункового соку та полегшить відтік жовчі. Якщо будете приймати ввечері ванну, вкиньте у воду жменьку сухого цвіту — ароматні випари подіють не нервову систему, як аптечна валеріана. Розболілося горло? Прополощіть його липовим відваром з додаванням соди (5 г на склянку). Якщо замучили кашель, головний біль, запаморочення, біль у животі, відвар слід прийняти всередину (за годину-дві до сну). Однак щодня пити липовий чай не рекомендується — він може негативно вплинути на роботу серця”.