В Україні медсестри іноді заробляють більше за хірургів...
Утім, що ті, що ті отримують копійчані зарплати.
За підрахунками ВООЗ, 45% потреб медичної галузі в Україні покриваються коштами пацієнтів, тоді як у Європі — 15%. Дефіцит лікарів по Україні — 20%, медсестер — 30%.
«Увсіх цивілізованих країнах не депутати і судді отримують найбільшу зарплатню, а хірурги і анестезіологи, — каже голова Вільної профспілки медпрацівників Олег Панасенко. — В Україні ж ці спеціалісти заробляють найменше серед бюджетників. Чиновники вважають, що “ощасливлять” лікаря, коли докинуть йому сім гривень до зарплати, подають це як велике досягнення»...
Профспілковий лідер переконаний: щоб лікарі почали отримувати нормальну заробітну плату, а пацієнти — якісну медичну допомогу, необхідно запровадити загальнодержавне обов’язкове медичне страхування. При цьому варто зберегти бюджетні лікувальні установи, які би обслуговували незахищені верстви населення (пенсіонерів, дітей, неповносправних): “Зараз галузь активно реформують — державних закладів стає менше, а страховою медициною навіть “не пахне”. Кошти, які скеровуються на потреби галузі, розкрадаються. Медикаменти та обладнання закуповуються за непрозорими схемами”.
Олег Панасенко не дивується, чому медики не відмовляються від подяк: “Молодий хірург, який закінчив інтернатуру, отримує чистими на руки 1100 гривень. Чи може за ці гроші прогодувати родину? 50% медиків — люди пенсійного віку. Молодь не бачить перспектив, тому або кидає професію, або виїздить за кордон”.
“Медсестра, яка нещодавно закінчила медучилище і працює у поліклініці, заробляє у середньому 1300 гривень на місяць. Та, яка працює в реанімації, отримує 10% надбавки до ставки. Невеликі надбавки отримують також медсестри, що працюють у фтизіопульмонологічних відділеннях, рентгенкабінетах, психіатричних лікарнях. Доплачують їм за нічні чергування. Але навіть з усіма надбавками та вислугою років медсестри отримують не більш як 1500-1600 гривень на місяць, — каже президент Львівської обласної Асоціації медичних сестер Ірина Шевчук-Марушкевич. — Укомплектованість кадрами — 72-73%. Найгостріше кадровий голод переживають Миколаївська та Одеська області. Трохи краща ситуація склалася у східних областях і в м. Києві. А от у Львівській, Рівенській та Тернопільській областях робоче місце недовго залишається вакантним. Більшість медичних навчальних закладів, що випускають лікарів та медсестер, — у західних регіонах. Випускники не їдуть додому, а намагаються осісти там, де пройшли їхні студентські роки”...
Шевчук-Марушкевич переконана: медиків критикують незаслужено. “Нікому не цікаво, хто став кращою медсестрою області. Зате всі смакують подробиці резонансної справи, коли родичі померлого пацієнта звинувачують у смерті близької людини лікарів, медсестер, санітарок. Під час епідемії свинячого грипу люди зайвий раз на вулицю не потикалися, а медики виходили на роботу, працювали понаднормово, хоча знали, чим ризикують. Коли у березні українські міста і села замело снігом, таксі відмовлялися виїздити на виклики. А медики не проігнорували жодного прохання про допомогу”.
“Коли людина говорить, що дала хабар лікарю, то виникає питання — чому не повідомила про це відповідні органи? Може, дала не так багато, як каже, або взагалі нічого не дала? Закон — на боці пацієнта. Якщо медсестра не впустить у відділення п’яного відвідувача, який ледве стоїть на ногах, і той “накатає” скаргу, догану отримає медсестра. Якщо попросить зняти верхній одяг чи вбрати бахіли, також дістане на горіхи, — каже. — Всіх тепер треба зустрічати з усмішкою, говорити приязно. Байдуже, що людина скандалить, вживає нецензурні слова. Не можна нічого радити, бо всі тепер мудрі, начитані — самі діагнози ставлять, самі призначення роблять. От тільки хочуть, щоб за наслідки лікар з медсестрою відповідали”.
Високий тиск знижує розумові здібності?
Через високий тиск в артеріях, що постачають кров до голови та шиї, знижуються когнітивні здібності людини: пам’ять, сприйняття, увага, уява, ухвалення рішень. Такого висновку дійшли дослідники з університету Суїнберна в Мельбурні.
Після виконання завдання добровольцям вимірювали тиск на плечовій і центральній артеріях. Виявилось, що підвищений тиск у плечовій артерії знижує здатність сприймати і аналізувати візуальну інформацію. Підвищений тиск у головній артерії відбивається на решті показників продуктивної роботи мозку. Дослідники вважають, що центральний артеріальний тиск можна розглядати як один з показників когнітивного старіння. Таким чином, вимірювання центрального аортального тиску систоли дозволяє точніше визначити вірогідність старечого недоумства, ніж артеріальний тиск у плечовій артерії.
