Ілько Лемко: «На нас лежить прокляття совка»
«Доля України» словами публіциста і львовознавця.
Новий сезон літературних зустрічей у книгарні «Є» відкрився презентацією новинок видавництва «Апріорі», найвагомішою з яких є «Доля України» Ілька Лемка.
Розпочали літвечір, що зібрав чимало прихильників творчості публіциста і львовознавця, досить незвично — із презентації «не кліпу», а компільованого відео на пісню авторства Ілька Лемка «Твоя Україна» у виконанні нововідродженого гурту «Супер Вуйки», учасником якого є письменник. Музичну хвилю підхопили співачка Marisen з репером КанКаа із прем’єрою пісні «Любофь — це кохання», автором слів і музики якої також є Ілько Лемко.
— Пісня «Твоя Україна» — щира патріотика у цивілізованому музичному контексті без нудної шароварщини і гнилої совдепії, — стверджує автор презентованих треків. — Хіп-хопова композиція «Любофь — це кохання» розповідає про кохання двох молодих сердець, які страждають через цивілізаційне непорозуміння: «маскаль» не терпить вишиванки, віршів Шевченка і розмов про УПА своєї коханої. Кохана ж намагається довести, що насправді «любофь — це кохання, а грусть — страждання, а вздохі — зітхання сумні, надєжди — надії, мєчьти — світлі мрії...».
Після музичного налаштування справа дійшла і до презентації, модератором якої випала нагода бути журналістові і письменнику Ігорю Мельнику.
«Доля України» — уже дванадцята книга, що вийшла з-під пера Ілька Лемка. За словами Ігоря Мельника, під обкладинкою новинки сконцентровані проблеми, які хвилюють усіх нас. Основна з тем — проблема «двох Україн». Ілько намагається докопатись до історичних, ментальних, етнічних причин цього явища, що формувалось сторіччями. Як стверджує Лемко, розкол України триває, змінюючи лише форму, ще з часів татаро-монгольського поневолення…
У цій збірці есе знаний публіцист Ілько Лемко торкається тем розколу та сепаратизму, боротьби культурних ідей, “трьох китів української незгоди” (Голодомор, УПА і церква), мови як чинника розколу чи єднання — тих проблем, які останнє двадцятиліття є головними каменями спотикання в нашій державі. Сама претензійна назва книги, писаної протягом останніх десяти років, говорить сама за себе.
— Є два пункти наших бід. По-перше, на зміну шляхетним правителям прийшли пастухи і наперсточники, — вважає Ілько Лемко. — Шляхетних правителів знищила радянська влада, відтоді їх немає. Другий пункт — ми занадто совкові. Як не намагаємось себе зачислити до європейців, совок з нас пре. І йдеться не про одне покоління, а навіть про молодь, яка народжена уже за часів незалежної України. Люди віком 35+ — це суцільний совок. Митці, чиновники, політики — наскрізь радянські. На нас лежить прокляття совка, і позбутися його вкрай важко. Є проблиски серед молоді. Їм вже так на голову не сядеш. Та все ж вісімдесят відсотків людей несе тягар радянської спадщини. Виздоровлення можливе лише тоді, коли народиться покоління шляхетників, не за походженням — духовних, коли ми позбудемось ментальної, ідеологічної, культурної радянської спадщини…
