Поетичний код «Л.Л. С.С.»

Напередодні Міжнародного поетичного фестивалю Meridian Czernowitz, який уже кілька років поспіль щороку відбувається у Чернівцях, в однойменному видавництві побачили світ одразу чотири поетичні збірки молодих авторів: «Сорок баксів плюс чайові» космополітичного Андрія Любки, «Адам» львів’янина Остапа Сливинського, «Добрі пісні про поганих дівчат» відомого київського спортивного коментатора Дмитра Лазуткіна та «Внутрішній джихад» Грицька Семенчука, координатора Міжнародного літературного фестивалю у рамках Форуму видавців.

Чотири поети із сотнями віршів під обкладинками свіжовиданих книг вирушили у презентаційний тур п’ятьма містами Західної України за маршрутом: Ужгород-Львів, Тернопіль-Івано-Франківськ-Чернівці. Охо­чих послухати поезію з вуст авторів у львівській «Квартирі 35» виявилось чимало.

Читання по колу розпочали із Дмитра Лазуткіна. Він стартував із вірша «Твоя порядність», який поклали на музику Kozak System і нещодавно зняли кліп із Остапом Ступкою та Іреною Карпою у головних ролях. Нова поетична збірка, що вийшла після п’ятирічної перерви, — найдоросліша і найбільш зріла з усіх його збірок. Усі вірші добрі: без прихованих образ та шкодувань за тим, що не відбулося.

До нової поетичної збірки «Сорок баксів плюс чайові» Андрія Любки увійшло понад півсотні віршів про кохання і не лише про нього. «Назва книжки, — стверджує автор, — це своєрідна метафора того, що в житті за все потрібно платити, часто навіть з чайовими. За любов і прозріння, за ганьбу і славу». Книжка не розкриває секретів жіночої душі й не містить рецептів зваблення прекрасної статі. Зате вона допомагає наблизитися до розуміння справжньої любові, нестримної пристрасті й прихованих почуттів.

Читаючи “Адама” Остапа Сливинського, не раз ловиш себе на думці, що поет добре знає мову зсередини. “Книжка “Адам” писалася в такий період, коли мусив собі наново відповісти на багато запитань, — розповідає Остап. — Криза середнього віку, чи що. Там багато спогадів, особливо з дитинства. Бо дитинство — пора, яка нам може багато чого відкрити про нас самих. Часто це бувають неприємні, але важливі речі. Ще в книжці багато історії, зокрема родинної. Це досить нова для мене тема, принаймні у віршах. Усвідомив, що поезія може вберегти деякі речі від забуття. Є там любов, бо любов мусить бути у вірші, як олива у двигуні”.

Якщо для решти поетів їх нові книги були лише «однією з», то для Григорія Семенчука його «Внутрішній джихад» став дебютною збіркою. Ліричний герой Грицька мандрує зі сторінки на сторінку «музичними» текстами, то в образі закоханого, який понад усе прагне до своєї половинки, то мужнього воїна, готового стати на прю зі світом…