Як із баби Ганни наркобарона робили

За підрахунками правозахисних організацій, під час розгляду кримінальних справ українські суди виносять лише 0,2 відсотка виправдальних вироків. Отож повне виправдання 65-річної жительки Кам’янка-Бузького району Ганни Зубавленко, яку слідчі міліції звинуватили у вирощуванні плантації коноплі, можна вважати щасливим винятком із загальної кримінально-процесуальної практики. Але до рішення суду пані Ганна і за ґратами побувала, і на власному досвіді дізналася, що таке міліцейська “підстава”...

У подружжя пенсіонерів Івана та Ганни Зубавленків, які живуть у селі Неслухові окремо від дорослих дітей, як і у багатьох селян, на городі була вирита яма для зберігання картоплі. Минулої осені, перед тим як засипати у це сховище молоду картоплю, баба Ганна очистила місце навколо ями, яке заросло бур’янами. Бабця вирвала всі рослини та кинула їх у купу зі старим бадиллям, аби за нагоди їх вивезти

27 вересня минулого року, близько 17-ї години, до обійстя Зубавленків під’їхали на автомобілі троє незнайомців у цивільному та представилися працівниками міліції. Сказали, що в сусідньому селі якісь злидні викрали культиватор. Оскільки у Зубавленків є трактор, мусять перевірити, чи не придбали вони крадений культиватор. Пані Ганна після такої заяви одразу дала дозвіл правоохоронцям на огляд свого господарства. Один із незнайомців пішов на город і почав перебирати бадилля біля картопляної ями. Звідти переніс на двір гнилі рослини та зазначив, що серед них є конопля. Старі знизали плечима та сказали, що про таку рослину нічого не знають, просто вирвали на городі всі бур’яни, що там повиростали. Міліціонери сфотографували на мобільні телефони бадилля і поїхали.

Наступного вечора до Зубавленків приїхала слідчо-оперативна група райвідділу міліції. Слідчий знову сфотографував бадилля та наказав пані Ганні приїхати вранці у райвідділ. У міліції пані Ганні заявили, що проти неї порушена кримінальна справа за статтею 307 ККУ — “незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання чи збут наркотичних засобів”. І стареньку потягнули в ізолятор тимчасового утримування...

“Ці безсоромники забрали у мене гумку з майток, — жалілася бабця Ганна. — То мала постійно тримати їх рукою. Сиділа в сирій камері, їсти давали раз на добу. Чоловікові та дітям заборонили мене навідувати та щось приносити поїсти. Благала міліціонерів, щоб давали хоча б кип’ятку попити, та вони відмовляли. Одного разу, щоправда, чергував добрий чоловік. Він приніс увечері кашу. Я тоді їсти не хтіла, попросила принести цю кашу уранці. Та вони притягнули цю кашу через добу, коли вона скисла. Якось зайшов до камери якийсь начальник. Сказав, що зі Львова має приїхати комісія. Отож маю казати цій комісії, що мене добре годують та щодня виводять на прогулянку. Я відповіла, що мене гуляти не пускають. З того дня почали виводити у двір на п’ять хвилин та перевели в іншу камеру, де була кватирка, що дозволяла подихати повітрям...”. Через дев’ять днів перебування під вартою суд звільнив пані Ганну під підписку про невиїзд.

Слідство та судовий розгляд справи неслухівського “наркобарона” тривало майже рік. Та в Шевченківському районному суді міста Львова, де розглядалася ця справа, доказова база обвинувачення “посипалася”. Адвокат бабці Ганни Олег Мицик звернув увагу судді Петра Невойта на фотографію, яку міліціонери додали до протоколу огляду місця події. На світлині були зафіксовані не гнилі рослини з бадиллям, а високі стебла коноплі. У протоколі огляду місця події зазначалося, що його склали на обійсті селян о 18-й годині. Проте адвокат Мицик подивився у Кам’янка-Бузькому райвідділі міліції журнал, у якому зафіксували, що до села Неслухова слідчо-оперативна група виїхала о 22 год. 40 хв. А на міліцейській фотографії від коноплі падали тіні... Цю фотографію скерували на експертизу, де встановили, що робили цю світлину близько полудня. Тобто коли міліціонери у Зубавленків не перебували.

Після цього з доказами звинувачення трапився “ефект доміно”. До судової зали, скажімо, міліціонери привезли не якісь гниючі рослини, а п’ятдесят майже двометрової довжини сухеньких стебел коноплі. Вони були витягнуті з картонних ящиків, які перед тим були опечатані. До цих доказів додавалися підписані понятими протоколи, що засвідчували, що саме при цих незаангажованих людях конопля з городу бабці Ганни упаковувалася після вилучення в ящики. Та допитані у суді поняті розповіли, що ні ящиків, ні перекладання у них коноплі, ні опечатування в очі не бачили. “Забули правоохоронці попередити “випадкових свідків”, — з сарказмом зазначив захисник Олег Мицик.

15 серпня цього року Шевченківський районний суд міста Львова постановив: “Зубавленко Ганну Леонідівну у пред’явленому їй обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ст. 307, ч.3 ККУ, визнати невинною та виправдати”.