Куплений кавун не такий смачний, як домашній…

Тернопільська область

Кілька років тому працівник ПМК Ігор Білан на Бережанщині потішив наших читачів диким кабаном Педро, якого виховував у вольєрі на хуторі, і який, крім звичних харчів, залюбки наминав шкаралупу яєць, тюльку, домашні груші, калину та виноград. А цього разу господар здивував нас «власного виробництва»… кавунами. Невеличкі — як шкільні глобуси, але не менш соковиті і смачні, ніж їх херсонські родичі.

Прикарпаття не є комфортною зоною для цієї баштанної культури, але в останні роки роботящі аматори почали культивувати тут і її. Бо у нас стає щораз спекотніше.

— Нинішньої весни так парило, що годі було надвір вийти, — пригадує дружина пана Ігоря Стефанія. — Кажу до невістки: купи насіння кавуна, спробуємо посадити — а може, якраз зійде? Посадили на удоб­реній гноєм ділянці — виросли, зацвіли гарним жовтим цвітом. Ми добре обсапали їх. Мій Ігор, коли не прийде з роботи, та й онучка Вікторія зі своєю мамою, тільки-но приїдуть з міста — завжди в першу чергу на цю «плантацію» заглядають...

Майже тридцять кавунят вродило цього літа у Біланів. Замаскувалися у високій траві одразу і не побачиш. Господарі від надмірного сонця ховаються у тінь, а їм тільки подавай «жару»!

— Наші кавуни і соковиті, і солодкі як мед, — тішиться урожаєм Ігор Васильович. — Куплений на базарі кавун не такий смачний. Нашого натурпродукту можна не боятися їсти — нема там жодної «хімії». Приємно, що ми, українці, живемо на такій багатій родючій землі!