Коли у 1880 році цісар Франц-Йосиф навідався до Борислава, частка прикарпатського містечка у ВВП Австро-Угорщини становила 28- 36%!

Відповісти на ці та інші запитання попросили директора КП «Туристично-інформаційний центр міста Борислав» Ігоря Романяка, він же управитель апткеки-музею Йогана Зеги.

Тут свій слід сама історія залишила

— Почнімо з головного. Куди слід звернутись тим небайдужим людям, які не просто хочуть, скажімо, на день приїхати до Борислава, а прагнуть зробити це з якнайбільшою користю для себе — побувати там, де свій слід сама історія залишила, побачити справжнє «обличчя» вашого міста, отримати інформацію з перших уст про місто нафти, як дотепер називають Борислав?

— Тут, як кажуть, двох думок бути не може. Якщо хтось хоче до нас приїхати, як людина, яку цікавить історія і сьогоднішній день, прагне перепочити від того, з чим зустрічається та має справу щодня в себе вдома, то, звісно, найкраще звернутись до туристично-інформаційного центру або до аптеки-музею Йогана Зега. А тут ми вже порадимо на що звернути увагу в місті — екскурсію організуємо, із відпочинком залежно від бажань гостей допоможемо. Наш інформаційно-туристичний центр виконує у Бориславі не лише суто інформаційно-туристські функції. У нас можна придбати оригінальні сувеніри. Йдеться про речі, які купите лише в Бориславі. Крім того, у своєму виставковому залі практикуємо проведення творчих експозицій. Один з останніх таких заходів — виставка картин, які створені штучним інтелектом. Новаторський підхід відразу ж дався взнаки. Серед відвідувачів знайшлися люди, яким деякі з експонованих творів настільки сподобались, що вони придбали їх для себе.

Чим цікавий Йоган Зег?

— Через розташований між двома курортами — Трускавцем та Східницею, Бориславом постійно у пошуках вражень «туди-сюди» курсують відпочивальники. Це означає, що всі вони є вашими потенційними клієнтами. Що робите для того, аби, привернувши їхню увагу, викликати інтерес до міста, через яке упродовж курортного відпочинку багато тисяч людей пересуваються. Які туристичні «фішки» маєте для відпочивальників зі Східниці та Трускавця?

— Перша «фішка» тут зовсім і не фішка. Один із головних козирів — добре відналагоджені партнерські стосунки із колегами з туристичних підприємств Трускавця та Східниці, а також Дрогобича: всі ми входимо до однієї агломерації. Із Борислава до близько розташованих Дрогобича, Трускавця чи тієї ж Східниці, яка донедавна адміністративно була підпорядкована Бориславу, рукою подати. Тому туристам, які потрапляють до нашої агломерації, всі ми рекомендуємо звернути увагу, побувати у всіх чотирьох містах, а не лише в одному. Борислав, на відміну від сусідніх Дрогобича, Трускавця та Стебника, називають містом контрастів. Ніде в Україні не почуєте стільки цікавого про історію нафтових промисловів, як у нас. Окреме місце посідає винахідник гасової лампи Йоган Зег. Упевнений, що про Зега, який, проживши чверть свого життя у Бориславі, буквально марив містом, широкому загалу мало що відомо. Шкода. Зег цікавий не лише як винахідник. Доля не поскупилась на виклики для нього. Але він не здавався, продовжував йти своїм шляхом. Як людина цілеспрямована, майбутній винахідник, вивчаючи властивості нафти-ропи, що видобувалась у нашому місті, навіть тоді, коли у Львові проживав, часто до Борислава приїжджав. Врешті-решт, це скінчилось тим, що відкрив тут свою аптеку, перейшов на постійне життя до нас. Упевнений: колись про цю людину художній фільм знімуть, хтось із письменників роман напише: матеріал дозволяє.

Абрагам Шрайнер та Йозеф Гекер

— Відомо, що в часи Зега не він один проводив свої досліди з нафтою. Були й інші, багато в чому впливовіші, з більшими, ніж він, можливостями для досягнення кінцевого успіху у своїх пошуках-дослідженнях, але щастя посміхнулось саме йому. Про кого, крім Йогана Зега, розповідаєте людям, які цікавляться життям не тільки винахідників, а й тих, хто конкурував із ними, а раз так, то певною мірою надихав та мотивував їх до пошуків…

— Найперше про Абрагама Шрайнера. Він раніше від Зега пробував дистилювати нафту, яку возив та продавав у Львові, Перемишлі та Самборі. Тоді бориславська ропа використовувалась як паливний матеріал у найпримітивнішому розумінні цього слова. Їдкий дим від того паління-коптіння не дозволяв розгорнути цю справу настільки масштабно та прибутково, як це вже тоді розумів та бачив Шрайнер. Тож він також не був байдужий до дослідів. Але брак знань, відсутність інтуїції, яка була у Зега, не дозволили йому здійснити мрію життя.

Інша постать — Йозеф Гекер. Увагу цієї людини спочатку привернула дрогобицька та трускавецька сіль. Згодом його зацікавила і сіль у Бориславі, але все так «закрутилось», що чоловік перекинувся, як тепер кажуть, на іншу «тему» — бориславський озокерит, який став дверима в його успішне майбутнє. Але не тільки для нього. Йоган Зег, який ще в студентські роки отримав патент на виготовлення свічок із бориславського озокериту, також не залишився у програші. Якось так тоді виходило, що в Бориславі підприємницьке щастя все більше посміхалось Зегу. Для цього були вагомі підстави: він глибше бачив, тому випереджав у своїх починаннях своїх попередників на цьому шляху — того ж самого Гекера. Про бориславський озокерит заговорили у Європі. Минуло трішки часу, і ця видобута в Бориславі «смола», до використання якої мав безпосередній стосунок Йоган Зег, став ізолюючим матеріалом від руйнівного впливу морської води для трансатлантичного кабелю зв’язку між США та Європою. І тепер, до речі, наш озокерит — не «загубився», не розтанув у глибинах океану. Як ізолюючий матеріал зберіг свої властивості. Стільки років минуло, а агресивне морське середовище не зруйнувало кабель. Так само вийшло і з дистиляцією нафти. Видобутий Зегом гас відкрив двері для наступних досягнень у переробці «чорного золота».

Там, де радянська влада «постаралась», навіть цвинтар не зберігся

— Життя та винаходи Йогана Зега — не просто одна з головних тем, яку висвітлює ТІЦ Борислава а, мабуть, найбільш повна розповідь центру про епоху людей, які, проживали колись тут, прославили місто своїми досягненнями у різних сферах, залишили найглибший слід в його історії … А як на цю тему відгукуються туристи? Їм це цікаво, інформаційний попит є?

— Одна з екскурсій нашого центру повністю присвячена Йогану Зегу. Інформаційний матеріал, яким володіємо, дозволяє якщо не всебічно, то достатньо повно розповісти про цю непересічну особистість. Зег, як на мене, — може служити прикладом для тих наших співвітчизників, які, не боячись труднощів та випробувань, прагнуть чесним шляхом доробитись до заможності. Розумію, що не всі у це вірять. У наш час в українських умовах, не маючи жодних плечей та працюючи виключно у законодавчому полі, можна відбутись як успішний підприємець, реалізувати свою мрію в житті. І така думка, зважаючи на наші реалії, має право на існування. Але я не про це. Головне тут, якщо повернутись до історії про Зега, — це за жодних умов не впадати у відчай. Не здаватись, не опускати рук. Вірити у свою мрію. Трішки гірше, коли йдеться про життя Зега в Бориславі, з локаціями. На жаль, не збереглась його аптека «Під зіркою». Як неважко здогадатись, тут радянська влада «постаралась»: приміщення аптеки знесли, щоб побудувати багатоквартирний будинок. Хоч смійся, хоч голову попелом посипай. Не знайшли у цілому Бориславі, де вільної, незабудованої землі багато, іншого для новобудови місця. Друга локація, пов’язана з Йоганом Зегом локація — це сучасний костел Святої Варвари. Раніше тут був цвинтар, де поховали винахідника. На жаль, могила не збереглась. Діючи за тим самим шаблоном, що й у випадку з аптекою «Під зіркою», радянська влада у 1973 році задалась ціллю розбити тут загальноміський парк. Як наслідок, цвинтаря шахтарів та бориславської інтелігенції, як називали це місце за польських часів, не стало. На жаль…

Коли про Івана Франка йдеться…

— А як щодо Івана Франка? Як відомо, майбутній український геній, будучи дитиною, часто бував у Бориславі. Немало з того, що він тут бачив та чув, реальні історії з нелегкого життя ріпників згодом знайшли відображення у його безсмертних творах. Що найбільше цікавить туристів, коли йдеться про Франка?

— Зазвичай, коли йдеться про Івана Франка та Борислав, найперше згадують повість письменника «Борислав сміється». Але це далеко не все, що написано Франком про Борислав. Трагічні долі тих, кому «чорне золото» з Борислава не багатство принесло, а горе та сльози, письменник описує не за чутками та переказами, а як побачені на власні очі «картинки» життя ріпників. Перу Франка належить цілий цикл історій-оповідань про Борислав. Чого лишень вартує його хрестоматійний «Ріпник». Сила слова письменника — свідчення його багатогранного таланту. Але й про інше не потрібно забувати. Франко не лише талант мав. Після смерті свого рідного батька, якого втратив у дитячому віці, часто бував у Бориславі, де працював вітчим. Надивився, напереживався досхочу. Борислав у ті часи лихоманило. Чого лишень вартують дві хвилі епідемії тифу, під час яких населення з близьких від міста сіл шукало порятунок у Бориславі. Тоді було заведено вважати, і в цьому була своя частка правди, що в просякнутому випарами від нафтовидобутку повітрі Борислава, епідемія втрачала свої сили. Ця думка підтверджується статистичними даним того часу. Від тифу в Бориславі померло набагато менше людей, ніж у сусідньому Дрогобичі. Зрозуміло, що всі ці події мали великий вплив на Івана Франка. «Навернений грішник» — ще один твір, сюжетом для якого послужила реальна історія. Згадав я про нього тому, що за його мотивами бориславець Назар Панів поставив п’єсу в Івано-Франківську. Невичерпним джерелом для поповнення інформаційного банку даних про бориславську тематику у житті Івана Франка є романи нашого краянина Романа Горака. Він багато зробив для того, щоб видобуті внаслідок багаторічних пошуків невідомі факти, які пов’язують Каменяра з Бориславом, стали надбанням широкого загалу. Нам є що розповісти, маємо чим здивувати своїх гостей, коли йдеться про таку дорогу для нашого серця та душі тему, як Іван Франко та Борислав.

Єдине у світі

— Вважається, що Борислав та його територіальна громада є історичним центром, як це зазначено у ваших туристичних путівниках, нафтової, озокеритної та газової промисловості України, Європи та світу. Усе почалося з нафти… Ця фраза, яка використовується для визначення сутності міста, давно стала слоганом…

— Так воно і є. Наше місто єдине у світі, яке виникло та розвивалося безпосередньо на промислових нафтогазовому та озокеритному родовищах. До речі, про джерела мінеральних вод. І цим наша земля багата. Дотепер збереглися 7 джерел води типу «Нафтуся». Як показують аналізи, у всіх вода цілюща. Тому не дивно, що в планах міської ради — відкрити в Бориславі свій бювет мінвод. У нас є все необхідне, що дається природою, для розвитку курортної «галузі». Але не забуваймо про головне. У Бориславі усе насправді почалося з нафти.

Із легкої руки королеви Ядвіги

— А коли, пане Ігорю, уперше писемно згадується Борислав?

— Уперше це сталося у 1387 році. Про існування поселення на теренах Борислава згадується в грамоті королеви Ядвіги. Що цікаво? Із найдавніших часів тут задля виробництва мастила-мазі провадився видобуток нафти шляхом її збирання з природних витоків та із спеціально споруджених для цього криниць-«дучок». Поштовхом для переходу до промислового видобутку стало винайдення згадуваним вже Йоганом Зегом та іншим фармацевтом — Ігнатієм Лукасевичем гасової лампи та освітлювального гасу, сировиною для якого слугувала бориславська нафта. І пішло-поїхало. Після запровадження у 1880-х рр. канадських технологій буріння та спорудження бурових веж-«шибів» у місті починається доба інтенсивного нафтовидобутку. На свій пік вона вийшла на початку ХХ століття, коли в Бориславі вже існувало 12 тис. свердловин та копанок. У цілому ж на той час наш промисел давав 5% світового видобутку нафти, у Бориславі вже діяли перші у Європі підприємства з виробництва газоліну та парафіну. Є у нас екскурсія, яка присвячена історії створення в Бориславі першого акціонерного товариства в Європі — «Газоліна». Саме тут побудували і перший на нашому континенті газопровід. Початкові 700 метрів були прокладені на території Тустанович, одного з мікрорайонів теперішнього Борислава. Згодом будівництво газопроводу продовжили до Дрогобича. Борислав став місцем, де уперше заявили про себе у повний голос багато відомих історичних постатей. Деякі з них згодом стали державними діячами. Їхні прізвища потрапили до енциклопедії. Інформація, якою володіє наш центр, дозволяє проводити екскурсії на різні теми.

Про письменницю та співачку, яких за океаном знають

— У вас є тематична екскурсія «Маленькі історії про великих людей». Про що, про кого, вона?

— Розповім на двох прикладах. Перший із них — це історія письменниці Віри Вовк. Народилась вона у Бориславі, але в нас про неї мало хто знає. Друга постать — це Ольга Ястремська-Лепка з дому Іванчуків, яка зробила собі ім’я, прославилась як оперна співачка. І перша наша краянка, і друга спромоглись стати знаними та популярними не в нас, на жаль, а за океаном. Зрозуміло, що Віра Вовк та Ольга Ястремська-Лепка не єдині постаті, які привернули нашу увагу. Борислав багатий на таланти.

Не тільки велотури на вихідні

— Знаю, що в Бориславі, крім традиційних екскурсій, проводяться й активні відпочинкові виїзди-поїздки у гори та катання на лижах. Про що саме йдеться?

— Якщо говорити про літній відпочинок, то організовуємо походи із виходом на гори Бухів, Городище та Цюхів Діл, звідки відкривається чудова панорама на всю нашу агломерацію. Цей маршрут люблять ті, хто не байдужий до піших прогулянок на свіжому гірському повітрі. Особливою популярністю користується Цюхів Діл. Не тільки через те, що до цієї гори можна вільно добратись автомобілем, а й через недавно зведену п’ятнадцятиметрову оглядову вежу — наслідок реалізації спільного проекту чотирьох ОТГ — Бориславської, Трускавецької, Східницької та Сколівської. Взимку ж можна покататись на лижах. Для цього в Бориславі зведено два гірськолижні туристичні комплекси — «Крутогір» та «Буковиця». Власники добре про інфраструктуру подбали. І автомобільні стоянки обладнано, і готелі працюють. Іншими словами, всім приїжджим є де поспати та поїсти. Повсюдно комфортні умови створено. До початку війни рашистів проти України у Бориславі почали набувати популярність велотури вихідного дня. Це — специфічний вид відпочинку. Не всі його люблять. Тим не менш, на велотури до нас приїжджало немало людей. Для них розробили спеціальний маршрут, який передбачає відвідування кількох туристичних локацій. Велотуристи, зокрема, мають змогу попити цілющу «Нафтусю» із двох джерел — на вулицях М. Хвильового та Джерельній. Під час туру обов’язково «заскакували» до «Карпатської хати» Сергія Силантьєва, де на власні очі можна побачити зібрані господарем дерев’яні будинки-хати, які були доставлені з віддалених сіл, почути від правдивого знавця, як наші прадіди будували свої оселі, почути все про покрівельний матеріал — «гонту» та «драницю» і, звісно ж, попити кави. Але не на звичайній воді звареній, а на джерельній «Нафтусі».

Щоб поїсти чорних вареників, посмакувати ними

— Чіпка пам’ять правдивого туриста після екскурсійних поїздок зберігає все, в тому числі й назви оригінальних смачних страв, якщо їх довелось скуштувати. Чим тут славиться Борислав?

— І тут намагаємось справити враження, зберегти власну оригінальність та самобутність. Під час гастротурів пропонуємо відвідувати ті заклади, де туристів не тільки здивують небаченою, незвичною стравою, а перш за все гарно нагодують. Відкриваю «таємницю»: у ресторані «Шахтарочка» готують та подають абсолютно чорні пироги. Не поділюся тим, що в начинці є. Нехай зберігається таємниця. Єдине, що собі дозволю сказати — що дуже вже ті вареники смачні. Аналогічні до сказаного про «Шахтарочку» приємні сюрпризи чекають у всіх інших кав’ярнях та барах, які входять до рекомендованого списку відвідувань під час здійснення гастротуру.

Це вам не жарти — 28%-36% ВВП

— Ви вже багато що розповіли про Борислав, але про візит цісаря Франца Йосифа, який приїжджав сюди, щоб взяти участь у відкритті озокеритової шахти, ще не згадали. Коли це сталося, чим тоді Франц Йосиф бориславських ріпників здивував?

— До Борислава цісар приїхав 16 вересня 1880 року, щоб взяти участь у церемонії відкриття найбільш сучасної на той час озокеритової шахти Європи, яку назвали його іменем. Опікувалась шахтою асоціація французьких банків. Власник подбав, щоб під землею були створені належні умови охорони праці. Можна вважати, що за цим показником тодішня шахта в Бориславі була еталоном для всіх інших копалень у Європі. Цісар привіз із собою та подарував місту чотири змонтовані у дерев’яних шафах годинникові механізми. Два із них збереглися дотепер. Один — у робочому стані. Мене інколи запитують чим, крім згаданої вже шахти, був важливий Борислав для Австро-Угорщини, до складу якої входило тоді наше місто, що сюди сам цісар прибув. Однією з головних причин імперської лояльності слід, мабуть, вважати той факт, що упродовж 1887−1907 рр. частка Борислава у ВВП Австро-Угорщини становила 28−36%.

Унікальна церква Святої Анни

— Куди б ви порадили неодмінно заглянути тим, хто до Борислава приїжджає не з екскурсійною метою, а, скажімо, у службових справах або ж через якісь інші причини?

— Одна із наших туристичних локацій, яка не дуже рекламується та якось випадає із природного каталогу туристичних «об'єктів», це наш курортний парк, який, як колишній район нафтовидобутку «Дучки», є музейною експозицією. Сам потічок Ріпне, що протікає територією парку, це музейний експонат. Такі речі не можуть не привернути увагу, не зацікавити. Особливо після всіх тих змін, які відбулися упродовж останніх років у парку, — відкриття аптеки-музею Йогана Зега, різноманітних артінсталяцій на нафтову тематику, а також для любителів активного відпочинку — воркаут-майданчика та мотузкової лазанки. Експонати з парку, неначе живі свідки, не тільки нагадують про те, що було до нас, а у певному сенсі своїм історичним змістом доповнюють сьогодення. Минуле має значення у теперішньому житті. З ним, із всебічними усвідомленням усього того, що було, почуваєш себе упевненіше та сильніше. Гріх, приїхавши до Борислава, не переступити поріг церкви Святої Анни, де зберігаються мощі багатьох святих, в тому числі й декого з Апостолів Господніх. Сюди слід навідатись, щоб помолитись та отримати зцілення. І про це, відправляючись до Борислава, також потрібно знати.