«Не уявляю, як можна писати романи про кохання, якщо ти не знаєш, що воно таке»

Alina Ross, вона ж Аліна Кривенець, за три роки видала чотири книги, три з яких — романи. Її роман «The 2 Richards» на Амазон потрапив у ТОП-100 різдвяних романів, а сама Аліна вважає, що коли є хоча б одна людина у цьому світі, яка підтримує твої починання та каже, що те, що ти робиш — класно, варто продовжувати далі. Свою творчість розпочала ще у 10-річному віці, отримала перемогу у Всеукраїнському конкурсі прозових творів. Закінчила Київський Національний університет ім. Т. Г. Шевченка. Її романи — про кохання, іноді без взаємності. Два з них перекладені англійською. Чому Аліна видає романи під псевдонімом, як пишуться романи.

— Якщо в інтернеті пошукати «Аліна Кривенець», є інформація про вас, як про інтернет-маркетолога, копірайтера та навіть ведучу. А якщо задати пошук Alina Ross — одразу видно ваші книги та інформацію про вас, як про авторку. Чим спричинена зміна імені та діяльності так кардинально?

— Внутрішніми відчуттями — це перше. І друге — чималою кількістю відгуків на мої попередні романи. В інтернет-маркетингу я була, фактично, з 2013 року до літа 2021. Зараз пишу лише тексти для бізнесу і не займаюсь маркетинговими стратегіями, або рекламою. У 2019 році вийшла книга «21 кейс інтернет-маркетолога» і вона єдина не про кохання (Сміється. - Г. Я.). Навесні 2020 я зареєструвала торгову марку Alina Ross, яка і стала моїм творчим псевдонімом. Саме Alina Ross — без перекладу, так як є. А сталося це через те, що на той час в мене вийшло два романи, обидва були перекладені англійською мовою та розміщенні на Амазон. І коли я запитала себе: «А чи виговорить легко та запам’ятає європеєць або американець „Аліна Кривенець“?». Відповідь була очевидною — ні. Це була основна причина, чому з’явився псевдонім.

— Тобто, ваша мета — стати англомовною письменницею?

— Не зовсім так. Моя мета — стати українською письменницею, книги якої зможуть читати англійською мовою у тому числі. А зараз, коли вийшов мій психологічний роман «Любов народжується у мовчанні» про українську культуру та традиції, тим більше для мене є важливим донести інформацію англійською до тих, хто ніколи не був в Україні і має про неї хибні уявлення.

— Як пишуться романи? Це власний досвід чи гарна фантазія?

— У моєму випадку — власний досвід. Не уявляю, як можна писати романи про кохання, якщо ти не знаєш, що воно таке.

— І це болючий досвід. Так?

— Здебільшого — так. Свій перший роман «Дай мне знать, если все еще…» я писала під час сильних любовних переживань. Знаєте, як буває? В один прекрасний день він зник. Дай Боже, щоб якомога більше дівчат такого не знали на власному досвіді. І у той момент мені було настільки боляче, що увесь цей біль я «вихлюпнула» на папір. Вірніше — на листи ворду. Вийшло приблизно сторінок п’ять А4. Чи стало мені тоді легше? Так. Це був 2014 рік. Чотири наступні роки я не писала взагалі нічого, окрім текстів для бізнесу. А продовжила роман та закінчила влітку 2018-го. Фактично себе як романістку я можу ідентифікувати саме з 2018 року.

— Новий роман «Любов народжується у мовчанні» зовсім свіжий. Що стало поштовхом до написання?

— Випадкове-невипадкове знайомство. Я глибоко впевнена, що випадковостей не буває. Навесні 2020-го, коли тільки почався карантин, я поставила перед собою мету: покращити розмовну англійську. Займалась з вчителем онлайн в Zoom. Його звати Кобус Олівер. Він був у 35-ти країнах світу, жив в Еміратах декілька років і коли приїхав вперше до Києва — закохався. Закохався у місто і залишився тут жити. Зараз він директор школи у Межигір’ї. Так от Кобус прочитав мій попередній роман «The 2 Richards», який був у ТОП-100 різдвяних на Амазон. Йому сподобалось. У цьому романі події відбуваються в Америці і він запитав мене: «Чому ти не напишеш про Україну?», аргументуючи тим, що у багатьох його знайомих, які тут ніколи не були — хибне уявлення про нашу країну. Так з’явився психологічний роман «Любов народжується у мовчанні», де головна героїня — донька українського емігранта та американки. На Батьківщині батька у неї зав’язуються романтичні стосунки з українським фермером і цьому не заважає навіть мовний бар’єр. Зрештою, не буду відкривати усі карти, а то буде не цікаво читати (Сміється. — Г. Я.).

— Аліно, а як загалом складається особисте життя в авторки психологічних романів?

— Ой, непросто (Сміється. — Г.Я.). Може, через те, що авторці романів постійно потрібна якась драма для натхнення. Жарти-жартами, але характер у мене складний. Я нетерпима до багатьох речей і замість того, щоб десь на щось закрити очі або прийняти — влаштовую справжній «землетрус». Якщо вірити у знаки зодіаку, то я — Овен. А Овни — дуже непрості: можуть вибухати навіть через дрібниці, один раз ріжуть і сім разів навіть не будуть відміряти. Та що там — я навіть і разу не відмірю (Сміється. — Г. Я.).

— Alina Ross — пишете англійською…

— Завжди прошу не перекладати мій псевдонім. Звичайно, я переживала, що такий псевдонім може не бути прийнятим в Україні. Але проїхавши 13 міст з презентацією роману «Любов народжується у мовчанні», можу дійти висновку, що сприймають мене і моє нове ім’я дружньо. Тобто ніяких зауважень або лихих поглядів. Лише тепло.

Довідка «ВЗ»

Аліна Кривенець народилася у місті Олександрії Кіровогорадськоі області. З 13-річного віку живе у Києві. Закінчила Інститут філології КНУ ім. Т. Г. Шевченка. Навчалась за спеціальністю «Літературна творчість». Закінчила бакалаврат на «Літературній творчості», магістратуру — філолог української мови та літератури.

Читайте також: «Яке питання не досліджувала б, воно стосується України»