Готуючись до занять спортом, обов’язково проконсультуйтеся у тренера

У наш вік швидкої урбанізації і розвитку суспільства спорт займає чималу нішу у житті кожної людини незалежно від віку і виду занять.

Професійний це чи аматорський спорт, людина займається ним інтенсивно чи просто робить незначні розминки, уникнути спортивних травм чи мікротравматизації часом майже не­можливо.

Про спорт і спортивний травматизм розмов­ляємо з експертом Департаменту охорони здоров’я з ортопедії та травматології Львів­ської обласної державної адміністрації Тарасом Хаником.

— Тарасе Ярославовичу, розкажіть, будь лас­ка, насамперед, про види спортивних травм і що їх спричиняє?

— Усі спортивні травми можемо розділити на дві великі групи. Це первинні травми (виникають вна­слідок механічного ушкодження та фізичного пере­вантаження) і хронічні, рецидивуючі травми, причи­ною яких є недіагностовані та неправильно ліковані первинні травми.

Причин спортивних травм декілька. Це, зокрема, необережність, порушення техніки безпеки під час використання спортивного спорядження, непра­вильна техніка виконання спортивних навантажень, відсутність тренерського нагляду під час виконання індивідуальних програм.

— Які симптоми характерні для різних травм?

— Незважаючи на ділянку ушкодження, усі клі­нічні симптоми за гострих та хронічних травм часто схожі. Передусім це біль. Гострим травмам власти­вий раптовий біль, а хронічні травми супроводжу­ють ниючі болі. Порушення функції кінцівки: різке — виникає за гострих травм, а хронічна нестабільність — особливо за хронічних. Набряки теж присутні і за хронічних, і за гострих травм. Однак у випадках го­стрих травм більш небезпечні крововиливи в ділян­ці суглобів і м’яких тканин.

— Яку першу допомогу слід надати у випадку спортивної травми?

— Надзвичайно важливою є перша медична до­помога за гострих спортивних травм. Вона полягає у знерухомленні кінцівки, прикладанні холоду, зне­боленні. Важливо, щоб ці дії виконував медичний фахівець. За його відсутності це може виконати тренер чи особовий склад команди. Також слід ви­кликати бригаду швидкої медичної допомоги, а па­цієнта рекомендовано скерувати у спеціалізований медичний заклад.

— Як діагностують спортивні травми?

— Пацієнта доставляють у спеціалізований трав­матологічний пункт, де його оглядає черговий лікар і призначає низку діагностичних процедур. Серед них і зараз залишається актуальною рентгеногра­фія ураженої ділянки у двох проєкціях, а також уль­тразвукова діагностика ураженої ділянки.

Діагностика хронічних травм базується на клініч­ному огляді фахівця та діагностиці, яка теж перед­бачає доволі часто рентгенографію ураженої ділян­ки та ультразвукову діагностику. Нерідко хворому рекомендують прецизійні методи дослідження — комп’ютерну томографію та магніто-резонансну томографію.

За хронічних та рецидивуючих травм пацієнт часто потребує планового ортопедичного огля­ду. Для цього він може звертатися як у поліклініку за місцем проживання, так і в будь-який медичний центр, де консультує ортопед-травматолог.

Після встановлення діагнозу хворий потребує амбулаторного спостереження за місцем прожи­вання після надання первинної медичної допомоги, або його скеровують у стаціонар для подальшого лікування. Від результатів дослідження залежить, чи потребує він адекватної консервативної терапії, чи для того, щоб повернути його до активного спо­собу життя, необхідне оперативне втручання.

— На що треба зважати тим, хто починає отримувати спортивні фізичні навантаження, щоб уникнути неочікуваних травм?

— Насамперед — вік та очікуване спортивне на­вантаження. Далі — об’єктивно оцінити свій сома­тичний стан, тобто хронічні та супутні захворюван­ня, попередні травми опорно-рухового апарату, вади розвитку верхніх чи нижніх кінцівок, травми хребта.

— На завершення, Тарасе Ярославовичу, кілька практичних порад для тих, хто займаєть­ся спортом.

— Готуючись до чергового заняття улюбленим видом спорту, вам потрібно підібрати зручне взуття з хорошим амортизатором, вибрати зручну спор­тивну форму, за необхідності — захист на ліктевих, гомілково-ступневих і колінних суглобах або шо­лом. Обов’язковою є консультація або індивідуаль­ний супровід тренера з того чи іншого виду спорту для добору індивідуальної програми, яка би вам не нашкодила, а тільки зміцнила ваше здоров’я.