Передплатити Підтримати

«Рак грудної залози може бути і у чоловіка»…

Лікарка-акушер-гінеколог розповіла, що може викликати появу злоякісних пухлин в організмі, в якому віці це стається найчастіше та як цього уникнути

Наталія Лелюх. Фото МедПросвіта

Рак часто ділять на «чоловічий», «жіночий» та «дитячий». Під «жіночим» більшість має на увазі злоякісні пухлини, які локалізуються в органах, що є лише у жінок. Однак «жіночий» рак — це і рак шлунка, і рак прямої кишки, і рак шкіри та легень. Рак не вибирає ні за статтю, ні за віком. Не завжди йому можна запобігти, але у більшості — можна вилікувати. Більше про онкопатології у жінок (і не тільки) розповіла на онлайн-прийомі, організованому БФ «Таблеточки», лікарка-акушер-гінеколог, медична блогерка і засновниця Жіночого Клубу Наталія Лелюх.

— Чому досі не винайшли лі­ків від раку?

— Рак — це процес, який має свої закони розвитку. Їх ми вже вивчили, проте кожен вид раку, у кожної людини у кожному окре­мому випадку, розвивається за своїми окремими законами. Ось чому неможливо винайти якісь універсальні ліки (принаймні поки що, поки ми не знайдемо якийсь спільний знаменник для всіх он­копатологій). Наразі можемо за­побігти появі якихось видів раку. Якісь види можемо дуже рано виявити і пролікувати, після чого людина зможе повернутися до нормального життя, народжувати дітей і т.д.

— Чим особливий «жіночий» рак і чим він відрізняється від «чоловічого» та «дитячого»? Які види раку найчастіше виявля­ють у жінок і від яких вони по­мирають найчастіше?

— Основними причинами смер­ті жінок від раку є:

  • пухлини молочної залози, які, до речі, можуть виникати та­кож і у чоловіків — молочна залоза за своєю будовою є абсолютно однаковою що у жінок, що у чоло­віків. Просто у жінок є гормони, які сприяють росту молочних залоз, і коли вони вже виростають та здатні виконувати свою функцію, тоді у них і може виникати рак. Тож звертаюся до чоловіків, особливо тих, які мають зайву вагу (в яких виражені молочні залози, тобто у них є жирова тканина), або які отримують гормональне лікуван­ня: якщо ви щось незрозуміле на­мацали у себе у молочній залозі, зверніться до лікаря!

Симптоми раку молочної зало­зи у жінок та чоловіків — однакові:

  • виділення зі соска;
  • ущільнення тканин (може бути не болючим, рухливим, але очевидно, що його там бути не повинно);
  • асиметрія, тобто дві молочні залози мають різний розмір та/або форму.

Все, що я перелічила, пови­нно вас насторожити. Необхідно звернутися до лікаря, який ске­рує на УЗД молочних залоз. Після цього стане зрозуміло, що там є і що з цим робити. Ще раз підкрес­лю: у чоловіків пухлина молочної залози є рідкісною, але вона може бути;

  • пухлини шлунка (хоч цей вид раку і не є суто жіночим);
  • колоректальний рак (пух­лини ободової та прямої кишки), який виявляють як у жінок, так і у чоловіків;
  • пухлини яєчників;
  • рак шийки матки (ще є окре­мий вид раку — рак тіла матки).

Рак молочної залози, пухлини яєчників і рак шийки матки — це суто «жіночі» види раку, оскіль­ки тільки у жінок є органи, в яких вони виникають. Як, наприклад, рак простати — це суто «чолові­чий» рак, бо цей орган є лише у чоловіків, або рак яєчка чи калит­ки.

Якщо рак виявити вчасно і правильно його пролікувати, то у 41,4% жінок він буде повністю ви­ліковним.

— Чи пов’язаний рак з гормо­нальним дисбалансом?

— Кожна ланка онкологічного процесу може займати до декіль­кох років. Досить часто це доволі тривалий процес, і наше завдання — не допустити появи пухлини.

Однією із ланок онкологічного процесу є фактори проліферації — наші жіночі гормони естрогени. Насправді це — не один гормон, а ціла група. У маленької дівчин­ки їх зовсім мало, але коли вона переходить на етап статевого дозрівання, кількість гормонів збільшується. Ці гормони форму­ють жінку: ростять груди, матку, формують жіноче тіло, готують жінку до вагітності. Тобто це такі гормони, завданням яких є по­стійно щось ростити. Фактично це — фактори росту. Поки жінка у репродуктивному віці, поки у неї ці гормони виробляються, вони будуть стимулювати ріст.

Ці гормони створюють умо­ви для активного ділення клітин (проліферації). Сьогодні ми ма­ємо бум естрогензалежних за­хворювань, тому що жінки менше народжують. Коли жінка вагітна, естрогени «тихенько сидять і ні­чого не ростять». Але навіть якщо жінка народила п’ятеро дітей, на жаль, це не є індульгенцією від раку. Є такий фактор ризику жіно­чого раку, який називається «па­ритет». Це — кількість доношених і народжених дітей та кількість грудних вигодовувань. Наявність дітей і грудне вигодовування не профілактує раку, але воно забез­печує захисними засобами, щоб не спрацьовували фактори про­ліферації.

— Наскільки виправданими є профілактичні заходи, до яких вдалася Анджеліна Джолі (ви­далила молочні залози, яєчни­ки та маткові труби)?

— Чітко доведено, що певні види раку пов’язані із наявністю мутацій генів BRCA1 і BRCA2. В Україні також можна здати на них аналіз. Але тут варто добре поду­мати, бо коли ви отримаєте пози­тивний результат, то це означає, що ви повинні щось із цим робити. Приблизно у 90% жінок, які мають такі мутації, розвивається рак мо­лочної залози і приблизно у 60% жінок — рак яєчників. Чоловіки та­кож можуть мати ці мутації і у них також можуть розвиватися онко­логічні захворювання (найчастіше — колоректальний рак).

— Що ж робити?

— Якщо у родині є випадки раку молочної залози, раку яєчників (у жінок) або колоректального раку (у чоловіків), є сенс піти до гене­тика і з’ясувати для себе ризики розвитку цих патологій.

Якщо жінка вже виконала свою репродуктивну функцію і народи­ла дітей (та й навіть якщо вона захоче ще народжувати, то може зберегти яйцеклітини і потім зро­бити ЕКО, адже матка у неї за­лишається), вона може видалити яєчники. Це один зі способів про­філактувати рак — видалити по­вністю молочні залози, поставив­ши імпланти, і видалити яєчники. Але треба розуміти такий мо­мент. Жінки після видалення яєч­ників автоматично входять у ме­нопаузу, а жінкам з цією мутацією категорично не можна приймати замісну гормональну терапію, тобто вони не можуть зменшува­ти ті симптоми, які виникають під час раптового клімаксу. Так, це практика, до якої вдаються сьо­годні у світі, але жоден лікар не скаже, що вам потрібно це зро­бити. Лікар може запропонувати певні речі, а рішення видаляти чи ні (бо ми не знаємо, чи ця жінка потрапляє у 90% тих, хто захво­ріє, чи у 10% тих, хто не захворіє), повинна приймати виключно па­цієнтка. Жінка може відмовитися від видалення. Тоді їй необхідно буде часто ходити на профілак­тичні огляди.

Отже, існують фактори мута­ції, тобто фактори, які викликають утворення патологічної клітини. Проте ця мутація не повинна бути летальною. Клітина не повинна відразу загинути. Вона повинна далі розвиватися і дати «потом­ство», тобто її завдання — поді­литися. Коли фактор мутації діє постійно або він є дуже сильним, розвивається клон клітин, які віль­ні від імунного захисту (імунітет їх не «бачить»). Гормони естрогени можуть викликати ділення, тому більшість «жіночих» раків (не всі, звісно, бо навіть рак молочної залози є гормонозалежний, а є гормононезалежний) виникають у репродуктивний період, коли у жінки є ці гормони, і вони створю­ють умови для того, щоб рак роз­вивався.

— Яка профілактика онко­логічних захворювань у жінок, окрім щеплення від папілома­вірусу?

— Щеплення від папіломавірусу справді працює, проте якщо воно було зроблене до початку стате­вого життя. Найкращим періодом для вакцинації від папіломавірусу є вік 9−15 років. З 15 до 26 років також нормально. З 26 років — думки спеціалістів розділилися. Одні кажуть, що неефективно робити після 26 років, а інші, що ефективно, особливо жінкам, які мають кількох статевих партнерів і можуть наражатися на постійне інфікування.

Доведеними факторами впли­ву на розвиток «жіночого» раку є оточуюче середовище: тютюно­вий дим, опромінення, хімічні спо­луки та харчування.

Нікотин робить так, що наші жіночі гормони починають по-іншому працювати. Тобто нікотин є додатковим фактором пролі­ферації. Більше того, нікотин є ще й канцерогенним фактором. У чоловіків частіше розвиваєть­ся рак легень, а у жінок — всі «жі­ночі» раки, напряму пов’язані з впливом тютюнового диму. Тютюн змінює чутливість рецепторів до естрогенів, і гормони починають по-іншому працювати там, куди вони приходять працювати, — у молочній залозі, матці, у шийці матки, в яєчниках.

Має значення, як довго людина курить, і кількість цигарок, які ви­курює протягом дня. Якщо жінка каже: «Балуюся раз на місяць», то швидше за все до якихось ка­тастрофічних наслідків це не при­зведе. Але головне у тютюнопа­лінні — не кинути курити, а взагалі не починати, бо ми не знаємо, чи людина легко позбудеться цієї залежності, чи потрапить у кате­горію тих, хто фізично не зможе цього зробити. До речі, тоненькі, красиві, ментолові цигарки, які полюбляють жінки, є найбільш не­безпечними щодо розвитку раку легень.

— А електронні?

— Якщо там є нікотин, то це пра­цює точно так само. Якщо це без­нікотинові цигарки, тоді там трохи інші фактори впливу. Пам’ятаймо про вітамін Е, який може бути у таких цигарках і викликати т. зв. «вейпову хворобу» (вітамін Е при його вдиханні може викликати рак легень. — Авт.).

— Наскільки небезпечним є пасивне куріння?

— Ті нечисленні наукові роботи, які потрапляли мені на очі, кажуть про те, що пасивне куріння (осо­бливо якщо воно часте) є шкідли­вим. До складу тютюнового диму, крім нікотину, входить також коті­нін, який більше виділяється у зо­внішнє середовище, і саме його більше вдихають ті, хто сидить по­руч з людиною, яка курить. Якщо нікотин достатньо швидко виво­диться з нашого тіла (за 2−3 годи­ни, звісно, якщо не було отруєння великою дозою, а людина про­сто викурила цигарку), то котінін може залишатися у нашому тілі до тижня. Котінін володіє тими ж властивостями, що й нікотин. Людина надихалася і «поламала» свої рецептори до естрогенів. Не один раз пройшлася слідом за тим, хто курить, а постійно пере­буває у закритому приміщенні з курцем. Пасивне куріння, мож­ливо, не так швидко призведе до якихось змін, але воно також може до них призвести.

— Розкажіть детальніше про ризики опромінення.

— Це може бути радіаційне опромінення, радій у стінах бу­динків або опромінення, яке лю­дина отримує під час авіапере­льотів. Доза там маленька, але якщо ми часто літаємо і часто піднімаємося на висоту 10 000 метрів, зазнаємо радіаційного впливу. Будь-який радіаційний вплив має як дозозалежні ефекти (може викликати радіаційну хво­робу), так і дозонезалежні, тобто ми не знаємо, яка саме доза ра­діаційного опромінення може ви­кликати мутацію у клітині. Відомо, що це може бути дуже маленька доза (на сьогодні є не так багато наукових робіт на цю тему). На очі мені натрапило дослідження з вивчення радіаційного впливу на військових, які дуже багато літа­ють. Але військові літаки літають набагато нижче, ніж пасажирські, а чим на більшу висоту ми піді­ймаємося, тим вищим є ступінь радіаційного впливу. Не потрібно бігти і скасовувати свої поїздки-перельоти, але треба розуміти: що занадто — то нездорово.

— А як щодо лазерного вида­лення волосся, ELOS-епіляції, у тому числі у зоні бікіні?

— Це — інше опромінення. Ла­зер проникає у глибину тканин не більше, ніж 0,3 мм (на такій глибині залягає волосяний фолі­кул). Далі нам не треба, бо буде рубець, а це — некрасиво і боляче. Ні до яєчників, ні навіть до судин лазер не доходить.

— Що мається на увазі під «хімічними сполуками»?

— Робота на хімічних виробни­цтвах. Люди, які там працюють, знають про небезпеку і отриму­ють, як колись казали, «молоко за шкідливість». Жінкам там пра­цювати небажано, але не завжди у них є можливість обрати кращі умови праці.

Записали Власта Колодинська та Андрій Гелий