«Рак грудної залози може бути і у чоловіка»…

Рак часто ділять на «чоловічий», «жіночий» та «дитячий». Під «жіночим» більшість має на увазі злоякісні пухлини, які локалізуються в органах, що є лише у жінок. Однак «жіночий» рак — це і рак шлунка, і рак прямої кишки, і рак шкіри та легень. Рак не вибирає ні за статтю, ні за віком. Не завжди йому можна запобігти, але у більшості — можна вилікувати. Більше про онкопатології у жінок (і не тільки) розповіла на онлайн-прийомі, організованому БФ «Таблеточки», лікарка-акушер-гінеколог, медична блогерка і засновниця Жіночого Клубу Наталія Лелюх.

— Чому досі не винайшли лі­ків від раку?

— Рак — це процес, який має свої закони розвитку. Їх ми вже вивчили, проте кожен вид раку, у кожної людини у кожному окре­мому випадку, розвивається за своїми окремими законами. Ось чому неможливо винайти якісь універсальні ліки (принаймні поки що, поки ми не знайдемо якийсь спільний знаменник для всіх он­копатологій). Наразі можемо за­побігти появі якихось видів раку. Якісь види можемо дуже рано виявити і пролікувати, після чого людина зможе повернутися до нормального життя, народжувати дітей і т.д.

— Чим особливий «жіночий» рак і чим він відрізняється від «чоловічого» та «дитячого»? Які види раку найчастіше виявля­ють у жінок і від яких вони по­мирають найчастіше?

— Основними причинами смер­ті жінок від раку є:

• пухлини молочної залози, які, до речі, можуть виникати та­кож і у чоловіків — молочна залоза за своєю будовою є абсолютно однаковою що у жінок, що у чоло­віків. Просто у жінок є гормони, які сприяють росту молочних залоз, і коли вони вже виростають та здатні виконувати свою функцію, тоді у них і може виникати рак. Тож звертаюся до чоловіків, особливо тих, які мають зайву вагу (в яких виражені молочні залози, тобто у них є жирова тканина), або які отримують гормональне лікуван­ня: якщо ви щось незрозуміле на­мацали у себе у молочній залозі, зверніться до лікаря!

Симптоми раку молочної зало­зи у жінок та чоловіків — однакові:

• виділення зі соска;
• ущільнення тканин (може бути не болючим, рухливим, але очевидно, що його там бути не повинно);
• асиметрія, тобто дві молочні залози мають різний розмір та/або форму.

Все, що я перелічила, пови­нно вас насторожити. Необхідно звернутися до лікаря, який ске­рує на УЗД молочних залоз. Після цього стане зрозуміло, що там є і що з цим робити. Ще раз підкрес­лю: у чоловіків пухлина молочної залози є рідкісною, але вона може бути;

• пухлини шлунка (хоч цей вид раку і не є суто жіночим);
• колоректальний рак (пух­лини ободової та прямої кишки), який виявляють як у жінок, так і у чоловіків;
• пухлини яєчників;
• рак шийки матки (ще є окре­мий вид раку — рак тіла матки).

Рак молочної залози, пухлини яєчників і рак шийки матки — це суто «жіночі» види раку, оскіль­ки тільки у жінок є органи, в яких вони виникають. Як, наприклад, рак простати — це суто «чолові­чий» рак, бо цей орган є лише у чоловіків, або рак яєчка чи калит­ки.

Якщо рак виявити вчасно і правильно його пролікувати, то у 41,4% жінок він буде повністю ви­ліковним.

— Чи пов’язаний рак з гормо­нальним дисбалансом?

— Кожна ланка онкологічного процесу може займати до декіль­кох років. Досить часто це доволі тривалий процес, і наше завдання — не допустити появи пухлини.

Однією із ланок онкологічного процесу є фактори проліферації — наші жіночі гормони естрогени. Насправді це — не один гормон, а ціла група. У маленької дівчин­ки їх зовсім мало, але коли вона переходить на етап статевого дозрівання, кількість гормонів збільшується. Ці гормони форму­ють жінку: ростять груди, матку, формують жіноче тіло, готують жінку до вагітності. Тобто це такі гормони, завданням яких є по­стійно щось ростити. Фактично це — фактори росту. Поки жінка у репродуктивному віці, поки у неї ці гормони виробляються, вони будуть стимулювати ріст.

Ці гормони створюють умо­ви для активного ділення клітин (проліферації). Сьогодні ми ма­ємо бум естрогензалежних за­хворювань, тому що жінки менше народжують. Коли жінка вагітна, естрогени «тихенько сидять і ні­чого не ростять». Але навіть якщо жінка народила п’ятеро дітей, на жаль, це не є індульгенцією від раку. Є такий фактор ризику жіно­чого раку, який називається «па­ритет». Це — кількість доношених і народжених дітей та кількість грудних вигодовувань. Наявність дітей і грудне вигодовування не профілактує раку, але воно забез­печує захисними засобами, щоб не спрацьовували фактори про­ліферації.

— Наскільки виправданими є профілактичні заходи, до яких вдалася Анджеліна Джолі (ви­далила молочні залози, яєчни­ки та маткові труби)?

— Чітко доведено, що певні види раку пов’язані із наявністю мутацій генів BRCA1 і BRCA2. В Україні також можна здати на них аналіз. Але тут варто добре поду­мати, бо коли ви отримаєте пози­тивний результат, то це означає, що ви повинні щось із цим робити. Приблизно у 90% жінок, які мають такі мутації, розвивається рак мо­лочної залози і приблизно у 60% жінок — рак яєчників. Чоловіки та­кож можуть мати ці мутації і у них також можуть розвиватися онко­логічні захворювання (найчастіше — колоректальний рак).

— Що ж робити?

— Якщо у родині є випадки раку молочної залози, раку яєчників (у жінок) або колоректального раку (у чоловіків), є сенс піти до гене­тика і з’ясувати для себе ризики розвитку цих патологій.

Якщо жінка вже виконала свою репродуктивну функцію і народи­ла дітей (та й навіть якщо вона захоче ще народжувати, то може зберегти яйцеклітини і потім зро­бити ЕКО, адже матка у неї за­лишається), вона може видалити яєчники. Це один зі способів про­філактувати рак — видалити по­вністю молочні залози, поставив­ши імпланти, і видалити яєчники. Але треба розуміти такий мо­мент. Жінки після видалення яєч­ників автоматично входять у ме­нопаузу, а жінкам з цією мутацією категорично не можна приймати замісну гормональну терапію, тобто вони не можуть зменшува­ти ті симптоми, які виникають під час раптового клімаксу. Так, це практика, до якої вдаються сьо­годні у світі, але жоден лікар не скаже, що вам потрібно це зро­бити. Лікар може запропонувати певні речі, а рішення видаляти чи ні (бо ми не знаємо, чи ця жінка потрапляє у 90% тих, хто захво­ріє, чи у 10% тих, хто не захворіє), повинна приймати виключно па­цієнтка. Жінка може відмовитися від видалення. Тоді їй необхідно буде часто ходити на профілак­тичні огляди.

Отже, існують фактори мута­ції, тобто фактори, які викликають утворення патологічної клітини. Проте ця мутація не повинна бути летальною. Клітина не повинна відразу загинути. Вона повинна далі розвиватися і дати «потом­ство», тобто її завдання — поді­литися. Коли фактор мутації діє постійно або він є дуже сильним, розвивається клон клітин, які віль­ні від імунного захисту (імунітет їх не «бачить»). Гормони естрогени можуть викликати ділення, тому більшість «жіночих» раків (не всі, звісно, бо навіть рак молочної залози є гормонозалежний, а є гормононезалежний) виникають у репродуктивний період, коли у жінки є ці гормони, і вони створю­ють умови для того, щоб рак роз­вивався.

— Яка профілактика онко­логічних захворювань у жінок, окрім щеплення від папілома­вірусу?

— Щеплення від папіломавірусу справді працює, проте якщо воно було зроблене до початку стате­вого життя. Найкращим періодом для вакцинації від папіломавірусу є вік 9−15 років. З 15 до 26 років також нормально. З 26 років — думки спеціалістів розділилися. Одні кажуть, що неефективно робити після 26 років, а інші, що ефективно, особливо жінкам, які мають кількох статевих партнерів і можуть наражатися на постійне інфікування.

Доведеними факторами впли­ву на розвиток «жіночого» раку є оточуюче середовище: тютюно­вий дим, опромінення, хімічні спо­луки та харчування.

Нікотин робить так, що наші жіночі гормони починають по-іншому працювати. Тобто нікотин є додатковим фактором пролі­ферації. Більше того, нікотин є ще й канцерогенним фактором. У чоловіків частіше розвиваєть­ся рак легень, а у жінок — всі «жі­ночі» раки, напряму пов’язані з впливом тютюнового диму. Тютюн змінює чутливість рецепторів до естрогенів, і гормони починають по-іншому працювати там, куди вони приходять працювати, — у молочній залозі, матці, у шийці матки, в яєчниках.

Має значення, як довго людина курить, і кількість цигарок, які ви­курює протягом дня. Якщо жінка каже: «Балуюся раз на місяць», то швидше за все до якихось ка­тастрофічних наслідків це не при­зведе. Але головне у тютюнопа­лінні — не кинути курити, а взагалі не починати, бо ми не знаємо, чи людина легко позбудеться цієї залежності, чи потрапить у кате­горію тих, хто фізично не зможе цього зробити. До речі, тоненькі, красиві, ментолові цигарки, які полюбляють жінки, є найбільш не­безпечними щодо розвитку раку легень.

— А електронні?

— Якщо там є нікотин, то це пра­цює точно так само. Якщо це без­нікотинові цигарки, тоді там трохи інші фактори впливу. Пам’ятаймо про вітамін Е, який може бути у таких цигарках і викликати т. зв. «вейпову хворобу» (вітамін Е при його вдиханні може викликати рак легень. — Авт.).

— Наскільки небезпечним є пасивне куріння?

— Ті нечисленні наукові роботи, які потрапляли мені на очі, кажуть про те, що пасивне куріння (осо­бливо якщо воно часте) є шкідли­вим. До складу тютюнового диму, крім нікотину, входить також коті­нін, який більше виділяється у зо­внішнє середовище, і саме його більше вдихають ті, хто сидить по­руч з людиною, яка курить. Якщо нікотин достатньо швидко виво­диться з нашого тіла (за 2−3 годи­ни, звісно, якщо не було отруєння великою дозою, а людина про­сто викурила цигарку), то котінін може залишатися у нашому тілі до тижня. Котінін володіє тими ж властивостями, що й нікотин. Людина надихалася і «поламала» свої рецептори до естрогенів. Не один раз пройшлася слідом за тим, хто курить, а постійно пере­буває у закритому приміщенні з курцем. Пасивне куріння, мож­ливо, не так швидко призведе до якихось змін, але воно також може до них призвести.

— Розкажіть детальніше про ризики опромінення.

— Це може бути радіаційне опромінення, радій у стінах бу­динків або опромінення, яке лю­дина отримує під час авіапере­льотів. Доза там маленька, але якщо ми часто літаємо і часто піднімаємося на висоту 10 000 метрів, зазнаємо радіаційного впливу. Будь-який радіаційний вплив має як дозозалежні ефекти (може викликати радіаційну хво­робу), так і дозонезалежні, тобто ми не знаємо, яка саме доза ра­діаційного опромінення може ви­кликати мутацію у клітині. Відомо, що це може бути дуже маленька доза (на сьогодні є не так багато наукових робіт на цю тему). На очі мені натрапило дослідження з вивчення радіаційного впливу на військових, які дуже багато літа­ють. Але військові літаки літають набагато нижче, ніж пасажирські, а чим на більшу висоту ми піді­ймаємося, тим вищим є ступінь радіаційного впливу. Не потрібно бігти і скасовувати свої поїздки-перельоти, але треба розуміти: що занадто — то нездорово.

— А як щодо лазерного вида­лення волосся, ELOS-епіляції, у тому числі у зоні бікіні?

— Це — інше опромінення. Ла­зер проникає у глибину тканин не більше, ніж 0,3 мм (на такій глибині залягає волосяний фолі­кул). Далі нам не треба, бо буде рубець, а це — некрасиво і боляче. Ні до яєчників, ні навіть до судин лазер не доходить.

— Що мається на увазі під «хімічними сполуками»?

— Робота на хімічних виробни­цтвах. Люди, які там працюють, знають про небезпеку і отриму­ють, як колись казали, «молоко за шкідливість». Жінкам там пра­цювати небажано, але не завжди у них є можливість обрати кращі умови праці.

Записали Власта Колодинська та Андрій Гелий