Тренуючи тіло — тренуємо мозок

На роботі на вас чекає важкий і відповідальний день? Професор психології Університету штату Айова (США) Пантелеймон Еккекакіс, який спеціалізується на вивченні впливу фізичної активності на розумові здібності та настрій, переконує: фізичні навантаження позитивно впливають на інтелект і посилюють емоційну стійкість. Своїми думками з цього приводу фахівець вирішив поділитися з Bloomberg Businessweek.

Які види фізичної активності є найкращими?

Незважаючи на те, що будь-який вид фізичних навантажень дозволяє зміцнити здоров’я лю­дини, саме кардіотренування до­зволяють досягти оптимального когнітивного та емоційного ста­ну. Інші види фізичної активності, такі як, наприклад, йога чи сило­ві види спорту, безумовно, також покращують самопочуття, проте їх вплив на розумову здатність по­требує додаткових досліджень.

Скільки часу на день слід присвятити спорту?

Для початку спробуйте займа­тися 20−30 хвилин. Це, звичайно, не означає, що ви не можете за­йматися більше або менше. За­вжди орієнтуйтеся на стан свого здоров’я і рівень фізичної підго­товки.

Наскільки інтенсивно потрібно займатися?

Запитайте себе, наскільки вам приємні фізичні навантаження і на­скільки вони скеровують ваші дум­ки на позитивний лад. Якщо відчу­ваєте, що от-от «помрете», збавте темп. «Прибережіть» інтенсивні заняття на дні, коли вашому мозку не доведеться працювати на піку своїх можливостей. Виснажли­ві тренування можуть викликати стресову реакцію організму, що, своєю чергою, перешкоджатиме вам тверезо мислити і добре почу­ватися або ж відбере у вас енергію для виконання складних когнітив­них завдань.

«Але якщо ви фізично активна людина, перебуваєте у чудовій спортивній формі і вам справді до вподоби високоінтенсивні трену­вання, не вагайтеся — займайте­ся. Такі люди справді є, хоч їх і не­багато», — додає професор.

Чому не пропонуєте займатися йогою?

На сьогодні існує небагато до­сліджень щодо впливу йоги на ког­нітивні здібності. З наявних даних можемо зробити висновок, що йога виявляє потужний позитивний вплив на наш настрій і самопочуття. Однак якщо говоримо про підви­щення когнітивних здібностей, кар­діотренування — поза конкуренцією.

У людини заплановано багато зустрічей і їй на них необхідно бути максимально зосередже­ною. Коли краще приступити до тренувань?

Кардіотренування роблять наш мозок гнучким, тобто покращують нашу здатність швидко та ефек­тивно «перемикатися» між за­вданнями. А ще вони підсилюють оперативну (робочу) пам’ять. Тре­нуйтеся якомога ближче до того часу, коли вам необхідно, щоб ваш мозок працював «на всіх парах». Якщо потренувалися, скажімо, о 8.00, не очікуйте покращень когні­тивних здібностей о 16.00.

Чи допоможе фізична активність підготуватися до важкої розмови?

Фізична активність не лише знижує поточний рівень стресу. Кілька годин після неї ваш розум і тіло реагуватимуть більш спокій­но на різноманітні емоційні ситуа­ції. Якими б важкими не видалися переговори, яку б драму в осо­бистих стосунках ви не пережили, ваш артеріальний тиск суттєво не підстрибне. Однак коли після тре­нування мине 30 хвилин, описана дія почне поступово знижуватися.

Що робити, якщо не можете змусити себе «відклеїтися» від дивана?

Це — розповсюджене явище (особливо вранці і у середині дня). Намагайтеся побороти своє неба­жання, переконати себе, що якщо подолаєте цей ментальний бар’єр, то отримаєте у нагороду надзви­чайно сильний заряд енергії.

Чи можна тренуватися ввечері?

Це не заборонено, однак на­магайтеся завершити заняття приблизно за 3,5 години до сну, оскільки якщо тренуватися пізні­ше, є ризик, що не зможете довго заснути (через збудження нерво­вої системи).