«Якщо наша вакцина буде ефективною, запатентуємо її»
Може бути також «разів у десять» дешевшою від закордонних, розповів львівський академік Андрій Сибірний
/wz.lviv.ua/images/interview/_cover/420606/sybirnyy.jpg)
Поки світ, затамувавши подих, спостерігає за створенням вакцини, над якою працюють вчені з Оксфордського університету, і критикує російську, яку поспіхом уже випробували на добровольцях, науковці зі Львова оголосили про початок роботи над українською. Обіцяють, наша вакцина буде набагато дешевшою і безпечнішою — аби тільки знайшовся охочий налагодити її промислове виробництво.
Учені з Інституту біології клітини НАН України взяли участь у двох конкурсах, оголошених Національним фоном досліджень України. Представили журі, до складу якого увійшли незалежні міжнародні експерти, 12 проєктів. Інституту біології клітини вдалося отримати фінансування відразу на три проєкти. У конкурсі, пов’язаному з біобезпекою, переміг проєкт з розробки продуцентів нового антибіотика, який фонд обіцяє профінансувати у сумі 5,1 млн гривень, і проєкт зі створення вакцини проти SARS-CoV-2 — на 10 млн гривень.
«Ми уже неабияк запізнилися, — констатує директор Інституту, доктор біологічних наук, професор, академік Андрій Сибірний. — Зараз у світі триває робота над створенням понад 100 вакцин. Росіяни вже випробували свою вакцину на добровольцях. До третього етапу клінічних випробувань перейшла шведсько-британська фармкомпанія Astra Zeneca, яка розробляє вакцину спільно з вченими Оксфордського університету. (6 вересня дослідники призупинили роботу над вакциною, оскільки в одного з добровольців виявили запалення спинного мозку. Але трохи більш як за тиждень пошуки „панацеї“ від коронавірусної інфекції поновили. — Авт.). Ми ж лише до кінця 2021 року випробуємо нашу вакцину на трансгенних мишах».
/wz.lviv.ua/images/interview/2020/09/vakcyna.jpg)
— Уже маєте попередні напрацювання щодо створення вакцини?
— Без попереднього доробку дуже складно отримати ґрант. У нас є досвід створення вакцини від іншої вірусної хвороби — гепатиту В. Створили надзвичайно потужні продуценти (організми, які продукують органічні речовини з неорганічних сполук. — Авт.) поверхневого антигена цього вірусу. Це було років 7−8 тому.
— То де ж тоді наша вітчизняна вакцина від гепатиту В?
— Виявилося, вигідніше купувати західні вакцини, а не промислово виробляти свою. Не виключено, така ж доля може чекати українську вакцину від коронавірусу.
— Національний фонд досліджень України виділив на ваш проєкт 10 млн гривень. На що плануєте витратити ці кошти?
— Хочемо придбати сучасні прилади — лабораторні біореактори, в яких будемо культивувати дріжджові продуценти вірусних антигенів. А також прилад для аналізу експресії генів, який дозволить нам проводити дослідження методом ПЛР, полімеразно-ланцюгової реакції, у реальному часі (саме такий використовують для діагностики інфікування коронавірусом), та деяке інше обладнання. Третина грошей піде на матеріали, необхідні для проведення роботи. Частина — на винагороди учасникам проєкту. Молодь отримуватиме від 10 тисяч гривень на місяць. Максимальний ліміт — 30 тисяч гривень. Особисто я нічого не буду отримувати (усміхається).
— Скільки дослідників братимуть участь у проєкті?
— Над розробкою вакцини працюватимуть дев’ятеро науковців — семеро з нашого Інституту і ще двоє наших партнерів із Національної академії медичних наук України. Вони проводитимуть експерименти на трансгенних мишах. Ми в Інституті створимо вакцину, після чого наші колеги випробують її на заражених коронавірусом ссавцях.
— Але ж ці гризуни не чутливі до SARS-CoV2?
— Маєте рацію. Але якщо у складі їхнього генома будуть людські гени, то, відповідно, матимуть й людський рецептор АСЕ2. Тобто будуть заражатися, хворіти, у них буде розвиватися запалення легень, від якого помиратимуть.
— Як будете робити свою вакцину?
— Створимо мікробні продуценти двох вірусних білків «шипа» («корони») вірусу — S-1 і S-2 (за їхньою допомогою вірус зв’язується з рецептором АСЕ2 на поверхні клітини-мішені і таким чином проникає в організм, викликаючи захворювання. — Авт.). Будемо випробовувати дію цих білків окремо та одночасно.
— Дослідники із західних країн, які розробляють вакцину, також працюють з цими білками. У чому новизна вашого проєкту?
— По-перше, будемо напрацьовувати їх на різних видах дріжджів, а не на тваринних клітинах, як це роблять інші. Тваринні клітини — вимогливі і повільно ростуть. Їхнє середовище дуже дороге. Напрацьовуючи вірусні білки на дріжджах, разів у десять здешевимо вартість майбутньої вакцини. По-друге, працюватимемо як із повнорозмірним білком, так і з білком, з якого будемо видаляти фрагменти, які, згідно з даними літератури, не тільки захищають від хвороби, а навпаки, активують її.
Після очищення вірусних білків та акумуляції їх у великих кількостях передамо їх НАМН України, де наші колеги проводитимуть дослідження на трансгенних мишах: вводитимуть гризунам вакцину, і якщо з’ясується, що вона не токсична і не викликає алергії, заражатимуть тварин вірусом. А тоді будуть спостерігати, як діє вірус на організм мишей, яким не робили щеплення, і тих, яких вакцинували.
— Те, що ви придумали, це щось нове?
— За станом на сьогодні розробляється понад 100 вакцин від коронавірусу, але всі вони, як правило, напрацьовуються на клітинах ссавців (зокрема на людських клітинах) або комах. Або ж це ослаблені, інактивовані віруси чи РНК або ДНК вірусу, створена на основі його РНК. Щоб хтось створював продуценти вірусних білків на основі дріжджів — я про це ніде у літературі не читав. Можливо, хтось працює над цим, але ми такої інформації не маємо. Звичайно, я не можу сказати, що це щось абсолютно нове. У Південній Кореї та Німеччині випускають промислову вакцину від гепатиту В, яку так само розробляли на клітинах дріжджів. А щодо коронавірусу, думаємо, ми будемо перші. Якщо наша вакцина виявиться ефективною, ми її запатентуємо. Тут важливо, хто виявиться першим. Ідею запатентувати не можна. Можна запатентувати якийсь корисний процес чи модель, довівши, що вони — корисні, працюють, і ніхто цього не зробив перед тобою.
— Якщо ми будемо першими, які перспективи це відкриє перед українською наукою?
— Ми тільки розпочинаємо роботу. Ще невідомо, коли гроші одержимо… У світі вакцини вже випробовують на добровольцях, а ми тільки у кінці наступного року закінчимо дослідження на трансгенних мишах. Ми вже дуже відстали. Якщо буде доведено, що вакцина ефективна, треба буде організувати її промислове виробництво. Потрібні великі біореактори. А в Україні немає жодної фармацевтичної компанії, яка би мала промисловий біореактор. Один коштує мільйони доларів! Промислові біореактори має завод у Ладижині Вінницької області, який випускає ферментні препарати. Але вимоги до біореактора для медичних цілей зовсім інші, ніж до промислових…