Передплата 2024 «Добре здоров’я»

«Якщо наша вакцина буде ефективною, запатентуємо її»

Може бути також «разів у десять» дешевшою від закордонних, розповів львівський академік Андрій Сибірний

Поки світ, затамувавши подих, спостерігає за створенням вакцини, над якою працюють вчені з Оксфордського університету, і критикує російську, яку поспіхом уже випробували на добровольцях, науковці зі Львова оголосили про початок роботи над українською. Обіцяють, наша вакцина буде набагато дешевшою і безпечнішою — аби тільки знайшовся охочий налагодити її промислове виробництво.

Учені з Інституту біології кліти­ни НАН України взяли участь у двох конкурсах, оголошених Національ­ним фоном досліджень України. Пред­ставили журі, до складу якого увійшли незалежні міжнародні експерти, 12 про­єктів. Інституту біології клітини вдало­ся отримати фінансування відразу на три проєкти. У конкурсі, пов’язаному з біобезпекою, переміг проєкт з розроб­ки продуцентів нового антибіотика, який фонд обіцяє профінансувати у сумі 5,1 млн гривень, і проєкт зі створення вак­цини проти SARS-CoV-2 — на 10 млн гри­вень.

«Ми уже неабияк запізнилися, — кон­статує директор Інституту, доктор біологічних наук, професор, академік Андрій Сибірний. — Зараз у світі триває робота над створенням по­над 100 вакцин. Росіяни вже випробу­вали свою вакцину на добровольцях. До третього етапу клінічних випробувань пе­рейшла шведсько-британська фармком­панія Astra Zeneca, яка розробляє вак­цину спільно з вченими Оксфордського університету. (6 вересня дослідники при­зупинили роботу над вакциною, оскільки в одного з добровольців виявили запа­лення спинного мозку. Але трохи більш як за тиждень пошуки „панацеї“ від ко­ронавірусної інфекції поновили. — Авт.). Ми ж лише до кінця 2021 року випробує­мо нашу вакцину на трансгенних мишах».

Науковий співробітник відділу молекулярної генетики та біотехнології інституту, к. біол. н. Любов Фаюра займатиметься очищенням вірусних білків.
Науковий співробітник відділу молекулярної генетики та біотехнології інституту, к. біол. н. Любов Фаюра займатиметься очищенням вірусних білків.

— Уже маєте попередні напрацю­вання щодо створення вакцини?

— Без попереднього доробку дуже складно отримати ґрант. У нас є досвід створення вакцини від іншої вірусної хвороби — гепатиту В. Створили надзви­чайно потужні продуценти (організми, які продукують органічні речовини з не­органічних сполук. — Авт.) поверхневого антигена цього вірусу. Це було років 7−8 тому.

— То де ж тоді наша вітчизняна вак­цина від гепатиту В?

— Виявилося, вигідніше купувати за­хідні вакцини, а не промислово виробля­ти свою. Не виключено, така ж доля може чекати українську вакцину від коронаві­русу.

— Національний фонд досліджень України виділив на ваш проєкт 10 млн гривень. На що плануєте витратити ці кошти?

— Хочемо придбати сучасні прилади — лабораторні біореактори, в яких буде­мо культивувати дріжджові продуценти вірусних антигенів. А також прилад для аналізу експресії генів, який дозволить нам проводити дослідження методом ПЛР, полімеразно-ланцюгової реакції, у реальному часі (саме такий використо­вують для діагностики інфікування коро­навірусом), та деяке інше обладнання. Третина грошей піде на матеріали, необ­хідні для проведення роботи. Частина — на винагороди учасникам проєкту. Мо­лодь отримуватиме від 10 тисяч гривень на місяць. Максимальний ліміт — 30 тисяч гривень. Особисто я нічого не буду отри­мувати (усміхається).

— Скільки дослідників братимуть участь у проєкті?

— Над розробкою вакцини працюва­тимуть дев’ятеро науковців — семеро з нашого Інституту і ще двоє наших парт­нерів із Національної академії медичних наук України. Вони проводитимуть екс­перименти на трансгенних мишах. Ми в Інституті створимо вакцину, після чого наші колеги випробують її на заражених коронавірусом ссавцях.

— Але ж ці гризуни не чутливі до SARS-CoV2?

— Маєте рацію. Але якщо у складі їх­нього генома будуть людські гени, то, від­повідно, матимуть й людський рецептор АСЕ2. Тобто будуть заражатися, хворіти, у них буде розвиватися запалення легень, від якого помиратимуть.

— Як будете робити свою вакцину?

— Створимо мікробні продуценти двох вірусних білків «шипа» («корони») віру­су — S-1 і S-2 (за їхньою допомогою вірус зв’язується з рецептором АСЕ2 на поверх­ні клітини-мішені і таким чином проникає в організм, викликаючи захворювання. — Авт.). Будемо випробовувати дію цих біл­ків окремо та одночасно.

— Дослідники із західних країн, які розробляють вакцину, також працю­ють з цими білками. У чому новизна ва­шого проєкту?

— По-перше, будемо напрацьовувати їх на різних видах дріжджів, а не на тварин­них клітинах, як це роблять інші. Тваринні клітини — вимогливі і повільно ростуть. Їхнє середовище дуже дороге. Напрацьовую­чи вірусні білки на дріжджах, разів у десять здешевимо вартість майбутньої вакцини. По-друге, працюватимемо як із повнороз­мірним білком, так і з білком, з якого буде­мо видаляти фрагменти, які, згідно з да­ними літератури, не тільки захищають від хвороби, а навпаки, активують її.

Після очищення вірусних білків та аку­муляції їх у великих кількостях передамо їх НАМН України, де наші колеги проводити­муть дослідження на трансгенних мишах: вводитимуть гризунам вакцину, і якщо з’ясується, що вона не токсична і не викли­кає алергії, заражатимуть тварин вірусом. А тоді будуть спостерігати, як діє вірус на організм мишей, яким не робили щеплен­ня, і тих, яких вакцинували.

— Те, що ви придумали, це щось нове?

— За станом на сьогодні розробляється понад 100 вакцин від коронавірусу, але всі вони, як правило, напрацьовуються на клі­тинах ссавців (зокрема на людських кліти­нах) або комах. Або ж це ослаблені, інак­тивовані віруси чи РНК або ДНК вірусу, створена на основі його РНК. Щоб хтось створював продуценти вірусних білків на основі дріжджів — я про це ніде у літературі не читав. Можливо, хтось працює над цим, але ми такої інформації не маємо. Звичай­но, я не можу сказати, що це щось абсо­лютно нове. У Південній Кореї та Німеччині випускають промислову вакцину від гепа­титу В, яку так само розробляли на кліти­нах дріжджів. А щодо коронавірусу, думає­мо, ми будемо перші. Якщо наша вакцина виявиться ефективною, ми її запатентує­мо. Тут важливо, хто виявиться першим. Ідею запатентувати не можна. Можна за­патентувати якийсь корисний процес чи модель, довівши, що вони — корисні, пра­цюють, і ніхто цього не зробив перед то­бою.

— Якщо ми будемо першими, які перспективи це відкриє перед україн­ською наукою?

— Ми тільки розпочинаємо роботу. Ще невідомо, коли гроші одержимо… У світі вакцини вже випробовують на доброволь­цях, а ми тільки у кінці наступного року за­кінчимо дослідження на трансгенних ми­шах. Ми вже дуже відстали. Якщо буде доведено, що вакцина ефективна, тре­ба буде організувати її промислове ви­робництво. Потрібні великі біореактори. А в Україні немає жодної фармацевтич­ної компанії, яка би мала промисловий бі­ореактор. Один коштує мільйони доларів! Промислові біореактори має завод у Ла­дижині Вінницької області, який випускає ферментні препарати. Але вимоги до біо­реактора для медичних цілей зовсім інші, ніж до промислових…

Схожі новини