Передплатити Підтримати

«Перестала відчувати смак кави. Для львів’янки це трагедія»

Українка Марія Шунь, яка вже 26 років живе у Нью-Йорку, поділилася своїм досвідом боротьби з Covid-19

Фото з архіву Марії Шунь.

Після китайського Уханя та Італії саме США стали центром пандемії Covid-19 у світі. У Штатах коронавірусом заразилося понад 2,5 мільйона осіб. З них понад 126 тисяч — померли. Найбільш стрімко епідемія поширювалася у «місті, яке ніколи не спить», густонаселеному Нью-Йорку. «ВЗ» поспілкувався з колишньою львів’янкою, літераторкою Марією Шунь, яка 26 років живе у «Великому Яблуку» (переїхала до США, вигравши «грін-карту»), з них останні шість працює реабілітологом у терапевтичному центрі. Пані Марія і сама перехворіла на коронавірус. Два поверхи терапевтичного центру, де працює, були зайняті «ковідними» пацієнтами. Приступаючи до роботи, одягала спеціальний скафандр, дві пари масок і рукавичок, але це не вберегло її від інфікування. «Зрозуміла, що зі мною не все гаразд, коли перестала відчувати смак улюбленої кави. Для львів’янки це трагедія», — каже жінка.

 — У Нью-Йорку офіційно живе понад вісім мільйонів людей, — каже пані Марія. — Неофіційно — понад 10 мільйонів. Це не ра­хуючи найближчих передмість і деяких районів сусідніх шта­тів, звідки люди щодня доби­раються на роботу. Іммігрантів — дуже багато, і всі мають різ­ні темпераменти, звички, тра­диції. Наприклад, китайці по­любляють сякатися у публічних місцях і плювати собі під ноги. У Китаї 2008 року, напередод­ні Олімпіади, навіть прийня­ли закон про заборону спльо­вувати харкотиння на землю. У Нью-Йорку багато chinа towns, китайських дільниць з їхніми харчевнями та бізнесами. Най­більше їх у нашому районі, Квін­сі. Оскільки китайці були пер­шими, хто ще з минулої осені почав хворіти на «ковід», а їхні квартали є найбільш густозасе­леними, то зараза блискавично поширилася Нью-Йорком. Зау­важила, що ще минулого року, задовго до епідемії, на вули­цях Нью-Йорка можна було зу­стріти китайців у масках і навіть респіраторах. Я ще тоді диву­валася, навіщо вони їх повдя­гали. Потім, коли розпочалася «ковідна» хода світом, місцеві китайці групувалися біля сво­їх магазинчиків, щось палко об­говорювали. Якась нервозність висіла у повітрі… Опісля всі ки­тайські харчевні зачинилися на­глухо, і їхні дрібні бізнеси впали як доміно.

«Коли почалася епідемія, черги до лікарень, де робили ПЛР-тести, були кілометрові, — веде далі пані Марія. — В очах людей читався розпач і страх, бо ж вірус новий, інформації про нього обмаль, специфіч­них ліків немає. Лікарі та мед­сестри падали з ніг від втоми. Через рекордну кількість зара­женого медичного персоналу у лікарнях катастрофічно браку­вало робочих рук. Сюзан Бент­лі, лікарка зі швидкої допомо­ги лікарні Elmhurst, скаржилася ЗМІ: медики знали про набли­ження ковіду, але навіть уявити не могли, наскільки боротьба із цим вірусом виявиться важкою та спустошливою».

Прошу пані Марію поділити­ся власним досвідом боротьби з коронавірусом: які були симп­томи захворювання, як довго хворіла.

— Зауваживши, що не від­чуваю смаку, вирішила пройти тестування. Пішла до найближ­чої лікарні, але коли побачила чергу як до мавзолею, зрозу­міла, що довго у ній не вистою. Особливість цього вірусу у тому, що він викликає жахли­ву втому. Я ще у житті не почу­валася настільки виснаженою! — зізнається співрозмовниця. — Тому поїхала на іншу дільницю, де черга була вдвічі меншою. Через два дні прийшов резуль­тат — у мене виявили корона­вірус. Довелося на два тижні самоізолюватися вдома. Ліку­валася тим, що полоскала гор­ло теплою водою з морською сіллю і пила багато рідини. Тем­пература у мене трималася лише три дні. Через два тиж­ні повторно зробила тест — ві­русу у мене вже не було. Здала також кров на наявність анти­тіл до «ковіду». Вони вже виро­билися.

Будучи «героєм в уніформі», яка не боялася ходити на «ковідні» поверхи, залишилася ні з чим. А сотні тисяч інших громадян США відсиджувалися вдома і отримали за це грошові компенсації. Сюрреалізм!». Фото з архіву Марії Шунь.

— Працівники реабіліта­ційного центру працюють за контрактом, тому, на відміну від працівників лікарень чи ге­ріатричних центрів, нам не ви­плачують «лікарняних», — веде далі пані Марія. — І у відпустку ми можемо піти лише за влас­ний рахунок. Єдиний «бонус» — у нас трохи вищі зарплати. Через хворобу я три тижні не працювала. Коли спробува­ла зареєструватися як безро­бітна, що втратила роботу че­рез пандемію, не змогла цього зробити, адже де-юре я робо­ту не втратила. Будучи «геро­єм в уніформі», яка не бояла­ся ходити на «ковідні» поверхи, залишилася ні з чим. У той час як сотні тисяч інших громадян країни відсиджувалися вдома і отримали за це грошові ком­пенсації. Сюрреалізм!

— Як американська вла­да США допомагає тим, хто втратив роботу, підприєм­цям, які змушені були закри­ти свій бізнес?

— Мої два сусіди-таксис­ти, вихідці з Галичини, змуше­ні були «залягти на дно». Місто через карантин наче вимерло. Від держави отримали допо­могу — близько 800 доларів на місяць. Це, звичайно, мізерна сума, якщо порівнювати з їхні­ми колишніми заробітками, але ці гроші дають їм змогу вижи­ти у скрутний час. Також кожен платник податків отримав «ти­сячу Трампа» — одноразову до­помогу — до $ 1200 і по $ 600 на кожну дитину.

— Чи проходять медики у США тестування на коронаві­рус, і як часто?

— Нас, працівників реабілі­таційного центру, згідно з на­казом губернатора штату Нью-Йорк Ендрю Куомо змушу­вали двічі на тиждень проходи­ти ПЛР-тестування. Забір маз­ків проводиться через носову пазуху, і це доволі неприємна та болюча процедура. У позаро­бочий час мусили простоюва­ти по дві години у чергах! А по­тім ще треба було принести на роботу письмовий доказ того, що ти зробив цей тест. Багато результатів виявлялися хибни­ми, виникала плутанина. Один раз зі мною таке трапилося, і я була просто шокована, що мені знову доведеться мінімум два тижні відсидіти вдома. Але при­йшли результати наступного тесту — вірусу не виявили. Сьо­годні вірусу немає, через два дні є, а ще через два — вірусу не виявлено. Будь тут мудрим! Те­пер нам у носі колупаються не двічі, а раз на тиждень — і то вже добре.

— За вашими спостере­женнями, жителі Нью-Йорка втомилися від карантину?

— У місті не закривали ме­тро і не забороняли відвідувати парки, як це було в Україні. Бід­ні пси не сходили з розуму, всо­те за день «вигулюючи» своїх господарів, як це було в Італії… Але люди скучили за свободою. Молодь гуртується біля пооди­ноких чинних барів, «обліплює» автівки, припарковані біля них, смалить цигарки, на повну гуч­ність вмикає музику. Потрохи відкриваються крамниці, ско­рочуються соціальні відстані. Під продуктовими магазинами уже немає кілометрових черг, полиці магазинів не зяють по­рожнечею, ніхто не скуповує тоннами туалетний папір.

— Велелюдні протести у США (рух «Чорні життя важ­ливі») якось вплинув на по­ширення коронавірусу? Що кажуть з цього приводу міс­цеві епідеміологи?

— «Антирасистська» лють звела нанівець половину зусиль влади країни і медиків. Люм­пен, прикриваючись боротьбою за права темношкірих, розгро­мив і пограбував багато до­рогих крамниць у престижних околицях: бутики «Шанель», «Адідас», «Дольче і Ґаббана». З бутика Rolex викрали годин­ників на 2,5 мільйона доларів! Після таких велелюдних зібрань (чимало з них супроводжува­лися мародерствами та ванда­лізмом), де «плакала» будь-яка соціальна дистанція, епідеміо­логи, побоюючись другої хвилі Covid-19, забили на сполох.

Захворюваність на «ковід» у США продовжує зростати. Зо­крема у штатах Флорида, Те­хас, Аризона, Алабама, Невада, Північна та Південна Кароліна, Орегон і Оклахома фіксуєть­ся рекордна кількість хворих. Люди заполонили пляжі і парки, ігноруючи застереження меди­ків. Дональд Трамп уже також втратив страх, сказавши, що «вірус вимирає». А віцепрези­дент Майк Пенс, який очолює зусилля Білого дому у бороть­бі з коронавірусом, заявив, що побоювання щодо другої хвилі пандемії перебільшені.

Водночас медики вже мають досвід лікування «ковіду», лі­карні мають більше обладнан­ня для боротьби з хворобою. Головний імунолог США Енто­ні Фаучі з обережним оптиміз­мом заявляє, що незабаром може з’явитися кілька вакцин, над розробкою яких активно працюють фармацевтичні ком­панії. Але є побоювання щодо того, як буде розвиватися ситу­ація восени, коли люди почнуть хворіти і на «ковід», і на сезон­ний грип.