«На Covid-19 може перехворіти… 7 млрд людей на планеті»

Декан та професор Школи громадського здоров’я Університету Мериленду (США) Борис Люшняк (на фото) 27 років пропрацював у Службі охорони громадського здоров’я США на посаді контрадмірала. Працював в.о. головного лікаря і заступником головного лікаря США. Послужний список Бориса Люшняка вражає. Мав службові виїзди у Косово, коли там розгорілася війна. Брав участь у погашенні наслідків теракту у нью-йоркських торгових центрах 11 вересня 2001 року і урагану Катріна у 2005. Був залучений до боротьби з епідемією Ебола у Західній Африці. А ще професор Борис Люшняк — один із провідних фахівців у світі з вірусу H1N1. У травні 2008 року він керував групою з підготовки до пандемії у США і першим у світі попередив людство, що воно — на порозі масової епідемії «свинячого» грипу. Під час вебінару на тему «Все, що треба знати про пандемії та як із ними боротися», організованого Українським католицьким університетом, свої запитання професору змогла також поставити журналістка «ВЗ».

— За яких умов говорять про пан­демію?

— Епідемія — це підвищення захворю­ваності. Пандемія — це епідемія у ціло­му світі, при якій заражається велика кількість людей. Три найважливіші умо­ви пандемії: 1. пандемію викликає но­вий збудник (наприклад, вірус), до яко­го людина не має імунітету; 2. збудник викликає серйозне захворювання; 3. захворювання легко передається від людини до людини.

— То скільки ж пандемій було у ХХ-ХХІ століттях?

— Чотири, і всі — пандемії грипу. У 1918−1919 рр. — іспанський грип H1N1. За різними підрахунками, тоді зарази­лося від 20% до 40% населення світу. Померло — 40−50 млн (хоча озвучують й більші цифри). Помирали переваж­но молоді люди. У 1957−1958 рр. — азі­атський грип H2N2. Померло від 1 до 2 млн хворих (переважно старші люди і немовлята). У 1968−1969 рр. — гон­конзький грип H3N2. Померло 700 ти­сяч (також у більшості старші люди і новонароджені). У 2009 — H1N1 («сви­нячий» грип. — Авт.). Померло від 151 до 575 тисяч (переважно діти і люди працездатного віку).

— Чому пандемії виникають все частіше й частіше?

— Населення світу стає більш урбані­зованим. Більшість людей живе у міс­тах. У нас є транспорт, який швидко до­правляє нас з одного населеного пункту в інший, з однієї країни в іншу. Глобалі­зація сприяє поширенню вірусів. Крім того, тривалість життя зростає і є ба­гато людей старшого віку, з хронічни­ми захворюваннями, які потрапляють у групу підвищеного ризику ускладнено­го перебігу інфекційних хвороб.

— Українці дуже добре пам’ятають епідемію «свинячого» грипу. Вірус тоді також прийшов із Китаю?

— Ми тоді прогнозували, що прийде з Китаю, але перший випадок захво­рювання H1N1 було зафіксовано у Ка­ліфорнії, на кордоні з Мексикою у квіт­ні 2009 року. У червні ВООЗ оголосила пандемію, і тоді ж був зафіксований перший випадок в Україні. До липня у США вже мали 1 млн хворих. У жов­тні була друга хвиля захворюваності, у листопаді — винайшли вакцину. У серп­ні 2010 року ВООЗ оголосила про за­вершення пандемії. Це була справжня пандемія, але вона характеризувалася низькою смертністю, і це був грип, а ми вже мали досвід боротьби із ним. У нас були в арсеналі ефективні противірус­ні препарати. Знали, як виготовити вак­цину від нього, бо вже мали вакцину від інших штамів грипу.

— Що відомо про новий коронаві­рус?

— SARS-CoV-2 належить до великої родини РНК-вмісних вірусів. Може за­ражати багатьох тварин (щурів, китів тощо). Якщо порівнювати із вірусом гри­пу, то мутує він повільно. Коронавірусів є багато. Людину заражає сім. Чотири — це т. зв. «віруси застуди»: ОС43, НКU1, 229E та NL63, які інфікували людей про­тягом сотень, якщо не тисяч років. Три «нові» віруси, з якими людство «познайо­милося» у ХХІ столітті, викликають важкі захворювання: SARS-CoV (2003), MERS-CoV (2012) і SARS-CoV-2 (2019). Про­ти коронавірусів немає жодних вакцин і противірусних препаратів.

— Одна із причин, чому SARS-CoV-2 так швидко поширився світом — це те, що після інфікування симптоми не з’являються відразу.

— Симптоми виникають лише на 2−14 день і можуть бути як легкими (підвищен­ня температури до +380С, кашель, незду­жання, нежить, біль у горлі, втрата запаху і смаку), так і важкими (підвищення тем­ператури понад +380С, кашель, що утри­мується довше 10 днів, задишка, коли людина може зробити не більше 30 вди­хів за хвилину, виділення мокротиння, кровохаркання, шлунково-кишкові проя­ви, такі як нудота, блювота та/або діарея, зміни психічного стану, зокрема млявість і сплутаність свідомості). Важкий пере­біг хвороби, як правило, спостерігаєть­ся у людей похилого віку, а також з хро­нічними хворобами (цукровим діабетом, серцево-судинними, легень і нирок) та ослабленим імунітетом (у пацієнтів, які приймають препарати, що пригнічують імунітет). У цих осіб частіше розвиваєть­ся гострий респіраторний дистрес-син­дром і поліорганна недостатність.

— Вчені припускають, що пандемія піде на спад, коли на Covid-19 пере­хворіє 50−60% населення планети і у нього виробиться імунітет до цієї не­дуги.

— Краще було б не хворіти взагалі, бо 80% перехворіє у легкій формі, але у ре­шти 20% перебіг хвороби буде важким. 5% будуть у критичному стані.

— Багато молоді думає, що корона­вірус їм не загрожує…

— Наведу приклад: пацієнт у США, трохи більше 40 років, до цього — здоро­ва особа, потрапляє до лікарні і на тре­тю добу помирає. Чому так відбувається — ми не знаємо. Цей вірус — у процесі ви­вчення.

Маємо ще одну проблему — реінфек­цію. У Південній Кореї знову фіксують зростання захворюваності на Covid-19. Хворобу виявляють зокрема у тих, хто вже перехворів під час першої хвилі. Зви­чайно, наш імунітет навчиться з ним бо­ротися, як навчився зі SARS, MERS, ко­ронавірусами, які викликають застуду, але це займе трохи часу.

— Скільки?

— Рік-півтора. Ось для чого нам по­трібна вакцина.

— Кожна країна виробляє власну стратегію боротьби із коронавірусом. Одні масово тестують населення, інші — впроваджують жорсткі каран­тинні заходи. Але візьмімо США: чому при такій сучасній, розвинутій меди­цині склалася така катастрофічна си­туація?

— Ми просто не були готові до тако­го. Очільники нашої держави на почат­ках думали, що все мине легко, а тому не треба всі зусилля спрямовувати на боротьбу із Covid-19. Друге — це тесту­вання. Діагностика у часі пандемії — це найважливіше, а ми у США мали з тес­туваннями величезні проблеми. Як бу­демо діяти зараз? Кроки — прості: про­водити якомога більше швидких (з чутливістю тестів 80−90%) і серологіч­них тестувань із зазначенням імунного статусу пацієнта (перехворів, хворіє зараз або є носієм вірусу. — Авт.), ви­являти всіх осіб, з якими контактував хворий, тестувати їх, носіїв — відправ­ляти на самоізоляцію, забезпечува­ти медичних працівників респіратора­ми з рівнем захисту не менше FFP2/N95 (або хоча б лицевими масками, якщо немає респіраторів), покривати дефіцит механічних вентиляторів і лі­ків, сприяти науковим і медичних до­слідженням (що стосується розробки ліків і вакцини), дбати, аби не було де­фіциту споживчих товарів, покращу­вати обмін повідомлення (аби люди більше довіряли владі, могли відріз­нити правду від дезінформації), вчас­но і правильно реагувати на світову економічну кризу (безробіття, фінан­сові втрати тощо).

— Рано чи пізно влада оголосить завершення карантину. Вулиці вже не будуть напівпорожніми. У магазин за­пускатимуть не по 1−2 особи, а будуть заходити всі, хто хоче. У Китаї, напри­клад, вже суттєво послабили обмеж­увальні заходи.

— Зараз ми уважно стежимо за тим, що відбувається у Китаї. На жаль, досвід попередніх пандемій показує, що завжди є дві хвилі. Під час літнього сезону захво­рюваність знижується, а восени відбу­вався новий вибух. Не знаємо, як буде поводитись Covid-19, бо це, як я вже ка­зав, абсолютно новий вірус, але ми пови­нні готуватися до нового вибуху.

— Які ваші прогнози? Що говорять американські епідеміологи?

— Озвучу припущення і найбільш песи­містичні прогнози. Відповідно до мате­матичних розрахунків і виходячи з того, що одна людина заражає у середньому 2−3 осіб, а також, що пандемія буде три­вати від кількох місяців до повного року, може захворіти 7 млрд людей у світі. Це якщо нам не вдасться задіяти фармацев­тичні методи (специфічні ліки і вакцину. — Авт.). Від 3 до 12% пацієнтів вимагати­муть госпіталізації. При летальності на рівні від 0,25−1% 40 млн хворих може по­мерти.

— Від таких прогнозів стає лячно…

— Зосередьтеся на тому, що ви може­те контролювати. Як би ви цього не праг­нули, але зараз ви не зможете отримати відповіді на всі запитання. Займайтеся тим, що приносить вам радість. Зали­шайтеся на зв’язку з друзями і родича­ми. Спробуйте трохи відключитися від соціальних медіа, відпочити від постій­них оновлень новин. Допомагайте ін­шим. Висловлюйте співчуття тим, хто постраждав від коронавірусу. Очікуйте змін. Зацитую Архієпископа-Митропо­лита Філадельфійського УГКЦ у США Бо­риса Ґудзяка: «Медики і науковці одного­лосно попереджають, що боротьба буде затяжною і вимагатиме солідарності усіх жителів Земної кулі. Але час випробувань є прекрасною можливістю, щоб ми могли проявити нашу любов до Бога і ближньо­го».

Хроніки Covid-19

Листопад-грудень 2019 року — пер­ші випадки зараження у провінції Хубей (Китай).

31 грудня — офіс ВООЗ у Китаї пові­домляє про випадки пневмонії «з неві­домої причини». 3 січня — з’являється повідомлення про 44 нові випадки.

7 січня — ідентифіковано новий вірус.

11 січня — перша смерть у Китаї.

13 січня — перший випадок захворю­вання у Таїланді.

16 січня — перший випадок у Японії.

17 січня — у Німеччині проводять перший у світі діагностичний тест.

20 січня — перший випадок у Півден­ній Кореї.

21 січня — ВООЗ заявляє, що вірус передається від людини до людини. Того ж дня було виявлено першого хво­рого у США.

23 січня — закривається місто Ухань. У світі — 580 випадків і 17 померлих.

25 січня — про перші випадки захво­рювання у їхніх країнах повідомляють уряди Австралії, Франції, Малайзії і Ка­нади.

26 лютого — перший випадок у Бра­зилії. Covid-19 поширився вже на всі континенти. Випадків інфекції за межа­ми Китаю — більше, ніж у самому Китаї.

29 лютого — перша смерть у США. Країна обмежує поїздки з Ірану, Італії та Південної Кореї.

3 березня — перший випадок в Укра­їні.

6 березня — проведено понад 200 клінічних досліджень різних лікарських засобів.

7 березня — понад 100 тисяч зара­жених у понад 100 країнах світу (і це — лише через три місяці!).

11 березня — ВООЗ оголошує панде­мію. США обмежує поїздки з Європи.

13 березня — Європа стає епіцен­тром пандемії. США оголошують над­звичайну ситуацію по всій країні.

16 березня — у США забороняють збори у чисельності більше 10 осіб і проводять експериментальне застосу­вання вакцини.

19 березня — понад 200 тисяч зара­жених у світі. З моменту, коли було 100 тисяч, минуло лише 12 днів. В Ухані не­має нових випадків інфекцій.

22 березня — понад 300 тисяч інфі­кованих (чисельність хворих зросла на 100 тисяч за три дні).

24 березня — 400 тисяч заражених (чисельність хворих зросла на 100 ти­сяч за два дні). Індія закриває кордони. Переносяться Олімпійські ігри.

26 березня — епіцентр пандемії пе­реміщається у США.

27 березня — 500 тисяч інфікованих у світі. 24 тисячі хворих померли.

2 квітня — 1 мільйон заражених, 51 тисяча смертей.

3 квітня — проводиться оцінка гло­бального впливу пандемії на світову економіку. Збитки оцінюють у 2−4 трлн $.

6 квітня — 90% школярів та студентів у світі припинили навчання (1,5 млрд дітей і молоді). У Європі зафіксовано понад 50 тисяч смертей.

8 квітня — відкривають місто Ухань (через 76 днів після його закриття).

10 квітня — за перші 100 днів — понад 100 тисяч смертей…