Передплатити Підтримати

Живемо важко, але недовго…

«Хвороби старості» починають атакувати середньостатистичного жителя України у 57 років. Швейцарця чи японця «не чіпають» до 76

Ольга Литюк

Український чоловік живе на 15 років менше за шведа і на 7 — менше за поляка. Наро­дитися в Україні чоловіком і залишитися жити на бать­ківщині — це вже потрапити у групу ризику. Але цей ризик стосується також українських жінок, які, хоч і живуть довше за земляків (у середньому на 10 років: чоловіки доживають до 67,4 року, жінки — до 77,1), за показниками міцного здоров’я і очікуваної трива­лості життя позмагатися із громадянами більш заможних країн не можуть. Що вкорочує віку українцям — у розмові з головним спеціалістом Управління державного нагляду за дотриманням санітарного законодав­ства ГУ Дер­жпродспо­живслужби у Львівській області Оль­гою Литюк.

— Вчені з Національного ін­ституту старіння США вира­хували, що захворювання, які найчастіше супроводжують старість (у переліку — 92 неду­ги), починають атакувати се­редньостатистичного жителя планети у 65 років. Громадя­нина Швейцарії, Франції та Японії — аж у 76. Натомість пе­ресічного українця — вже у 57. У загальному рейтингу укра­їнці посіли 173 місце (зі 195 країн) — старіємо швидше, ніж жителі більшості країн Євро­пи, США, а також Близького Сходу. Це, звісно, не Папуа- Нова Гвінея, де старість до людей приходить у 45, але…

— Україна входить у топ-30 країн світу з найстарішим насе­ленням. Понад 22% - це люди, які вийшли з працездатного віку, тобто яким вже виповнило­ся 65 років. За шкалою ООН ста­рим населення вважається тоді, коли частка людей старшого і похилого віку становить понад 7%. Тому населення України оці­нюють як «дуже старе».

Експерти підрахували: ймовірність, що український чоловік доживе до 60 років, становить 62%, тоді як шанси жителя Західної Європи можна оцінити у понад 90%.

— Коефіцієнт материнської смертності вважається опосе­редкованим показником якос­ті медичної допомоги. Яким цей коефіцієнт є в Україні?

— Перевищує європейські по­казники в 1,3−1,6 раза. Основна причина, чому помирають вагіт­ні і породіллі (до материнської смертності зараховують всі ви­падки смерті серед жінок, в яких вагітність завершилася менш як 42 доби тому. — Авт.), — екстра­генітальна патологія (тобто така, яка не пов’язана з вагітністю) та кровотечі. Чим старша жінка, тим більші ризики, а останнім ча­сом кількість жінок в Україні, що вирішили народити у віці 35−39 років, зросла майже втричі.

— Від чого українці помира­ють найчастіше?

— Від неінфекційних захворю­вань, таких як серцево-судин­ні, рак, цукровий діабет, хроніч­ні респіраторні хвороби, а також травм. Однак причиною смер­ті № 1 залишаються серцево-су­динні патології — як серед чоло­віків, так і серед жінок. Українські чоловіки віком від 30 до 44 ро­ків помирають від інфарктів та ін­сультів у шість разів частіше, ніж їхні однолітки з країн ЄС. Най­більш критична ситуація — у сіль­ській місцевості. Українці у своїй більшості не доживають до «ра­кового» віку, а помирають раніше з інших причин.

— Але й статистику щодо ракових захворювань також маємо невтішну…

— У 58−60% випадків злоякісні новоутворення у хворих виявля­ють на занедбаних стадіях, у той час як у ЄС ця цифра становить лише 5−7%.

— В Україні кожен другий ВІЛ-інфікований не здогаду­ється про свій статус, відпо­відно, не проходить лікуван­ня та продовжує заражати інших. Без антиретровірус­ної терапії такі хворі живуть не довше 9−11 років, а якщо приймають ліки і не перери­вають лікування, мають шан­си дожити навіть до 70−80.

— Найбільшою проблемою є те, що у кожного другого ВІЛ- інфікованого ця інфекція поєд­нується з туберкульозом. За підрахунками ВООЗ, у 2006- 2016 рр. кількість таких випадків в Україні зросла у 4,2 раза.

— У 1995 році в Україні ого­лосили епідемію туберкульо­зу. Чи вдалося за 20 років її подолати?

— Показник смертності від ту­беркульозу серед людей, які не є ВІЛ-інфікованими, у світі зни­жується. Натомість в Україні пе­ревищує середньоєвропей­ський у 3,6, загальносвітовий — в 1,3 раза. Захворюваність на туберкульоз у нас також вища, ніж в Європі (в 1,4−2,1 раза), але офіційна статистика не відобра­жає повної картини. Експерти підрахували: реальний показник захворюваності на туберкульоз в Україні — 91,1 випадків на 100 тисяч населення, що перевищує задокументований в 1,3 раза. Серед пацієнтів, в яких туберку­льоз діагностують вперше, 2/3 є представниками соціально не­захищених верств населення. У сільській місцевості хворих — в 1,3 раза більше, ніж у міс­тах. Ці пацієнти навіть якщо по­чнуть лікуватися — не означає, що завершать терапію, що за­грожує розвитком у таких хво­рих мультирезистентного (стій­кого до протитуберкульозних препаратів) туберкульозу. Не­безпечними штамами заража­ють оточуючих! За рівнем по­ширеності мультирезистентних форм туберкульозу наша країна посідає перше місце в Європі та 4-те у світі. Україна належить до 27 держав світу, в яких зосеред­жено 85% усіх мультирезистент­них форм. У 25−30% пацієнтів, в яких туберкульоз діагностували вперше і які не проходили жод­ного лікування, мікобактерії, які виділяють такі хворі, виявляють­ся нечутливими до запропоно­ваного лікування. Серед тих, хто вже лікувався (понад чотири тижні), але завчасно припинив терапію, чого робити категорич­но не можна, — 70%!

— У 2000−2017 рр. міжна­родна група вчених прове­ла дослідження динаміки по­казників дитячої смертності в країнах з низьким і середнім рівнем доходу. Науковці зві­тують: рівень дитячої смерт­ності у світі знижується. У 1950 році померло 19,6 млн дітей віком до п’яти років, а у 2017 — 5,4 млн. Яким є по­казник дитячої смертності в Україні?

— У 25 разів вищим, ніж у кра­їнах з найнижчими показниками в Європі. На показники смерт­ності дітей віком до п’яти років суттєво впливає дохід населен­ня. Зокрема, у країнах із дохо­дами нижче середніх він у 26,9 раза вищий за середньоєвро­пейський рівень. Основна при­чина смерті дітей віком до п’яти років в Україні — вроджені ано­малії (16,7%), проте загалом кількість випадків вроджених аномалій в Україні на 11% мен­ша, ніж в Європі, та на 21% мен­ша, ніж у світі.

— Від чого ж тоді помира­ють діти в інших країнах?

— У 41,7% випадків причиною є недоношеність. В Україні цією причиною обумовлено лише 7,5% смертей у зазначеній віко­вій категорії.

— Чи тільки хвороби є при­чиною меншої тривалості життя українців?

— Також бідність. У країнах ЄС, де доходи населення є ниж­чими за середній показник, очі­кувана тривалість життя є мен­шою на 8 років у чоловіків та на 11 — у жінок. За даними Всес­вітнього банку, Україна входить до четвірки європейських країн з рівнем доходів нижче серед­нього. Протягом 1990−2011 рр. у Європейському регіоні (та й загалом у світі) тривалість жит­тя зросла на 4−6 років, тоді як в Україні вона залишилася при­близно на тому ж рівні.

— Шкідливі звички також вкорочують віку українцям?

— Середньостатистичний українець споживає за рік 8,5−9,1 л чистого алкоголю, що у 1,5- 1,9 раза перевищує середньо­світовий показник. За рівнем загального споживання спирт­них напоїв Україна входить до першої десятки найбільш питу­щих країн світу! Українці, як пра­вило, споживають міцні алко­гольні напої, у той час як жителі країн ЄС надають перевагу сла­боалкогольним, які менше шко­дять здоров’ю. Алкоголь стає причиною смерті у 1,6% випад­ків: українці отруюються етано­лом, помирають від алкоголь­ного цирозу печінки та наслідків неадекватної поведінки, спро­вокованої алкогольним психо­зом (нещасних випадків, суїци­дів, убивств. — Авт.).

Якщо говорити про куріння, то в Україні курить кожен дру­гий чоловік і кожна сьома жін­ка. Хлопці починають курити у середньому у 13−14 років, а ді­вчата — ще раніше, в 11−12 ро­ків. Тютюнопаління залишаєть­ся одним із головних факторів ризику розвитку неінфекційних захворювань.

Фото з приватного архіву Ольги Литюк та publika.md.

Ще більше новин від «Високого Замку»?
Долучайтеся до нас у Telegram